Сливовий леквар із Закарпаття внесли до списку нематеріальної культурної спадщини України
Згідно із наказом від 25 липня 2022 року Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився трьома новими елементами.
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України нараховує вже 50 елементів, повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.
«Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».
«Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;
«Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»;
Список регулярно поповнюють, щоб унікальні традиції не зникли із української культури, головно, у непростий для країни час.
Сливовий леквар
Леквар (лекварь) – традиційне закарпатське сливове повидло. Страву зазвичай варять у мідних казанах на відкритому вогні впродовж дня, чи навіть доби. Леквар доводять до дуже густої консистенції і темно-синього, майже чорного кольору.
Споживання цього продукту, вважають на Закарпатті, дуже позитивно впливає на здоров’я – підвищує імунітет, лікує застуди та хвороби, пов'язані з травленням. Сливовий леквар дають навіть немовлятам.
«Чіберек» та «янтик»
Чіберек та янтик – традиційні м’ясні кримськотатарські страви, які відрізняються лише способом приготування. Це пиріжок з фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».
Традиційний варіант приготування цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім'ї.
Соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області
Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Якович Коптюк (1916 року народження із села Кустичі). Із соломи виготовляли різдвяних павуків, іграшки, янголів, тварин, прикраси, сумки, капелюхи.
Солом’яні вироби майстрів Турійщини демонструють традиції та символи мешканців регіону, їх ставлення до природи і світобачення.
Читайте також:
Буковинська Маланка увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. До переліку вже додали більше 20 елементів.
Раніше український борщ визнали об’єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, який має ретельно охоронятись.