Які стратегії допоможуть українським підприємцям відновлювати, релокувати, зміцнити та масштабувати бізнес в умовах війни, як адаптувати команду та внутрішні процеси до нових реалій, а також як змінився український споживач - говорили на конференції Business Wisdom Summit PATRIOTИ БІЗНЕСУ, яка відбулась у Києві 15 березня.
На заході виступили провідні українські топ-менеджери, власники бізнесу, представники банківського сектору, а також експертна спільнота.
- Олександр Комаров, президент «Київстар»
- Юрій Сорочинський СЕО Nemiroff
- Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики
- Дмитро Дубровcький, СЕО та співзасновник Uklon
- Анастасія Макова, директорка зі стратегічного розвитку компанії “Українська броня”
- Ксенія Тюрікова, директорка з корпоративних комунікацій FAVBET
- Анатолій Редер, генеральний директор ТДВ «ІнтерХім»
- Василь Губарець, директор з корпоративних комунікацій фармацевтичної компанії «Дарниця»
- Юрій Гладкий, засновник і СЕО бренд-маркетингової агенції Grape
- Євген Заіграєв, член правління з питань малого та середнього бізнесу Приватбанку
- Губарець Василь директор з корпоративних комунікацій “Дарниця”
- Ірина Кобець радниця, керівниця судової практики LCF
- Олексій Бабич Генеральний директор DILA
- Віолета Титаренко Директорка з маркетингу “Люксоптика”
- Павло Даніман, Директор з маркетингу “Нова пошта”
- Олександр Матюшенко, директор Департаменту корпоративного бізнесу, член Правління банку “Південний”
- Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку;
- Михайло Шелемба, СЕО «Датагруп-Volia»
- Юлія Кірьянова, СЕО «Смарт-Холдинг»
- Ірина Шинкаренко, директорка з реклами та маркетингу «Епіцентр»
- Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
- Юлія Завалішина, директорка з корпоративних та юридичних питань, «Імперіал Тобакко»
- Роберт Лі, інвестиційний експерт по фондовому ринку США
- Юлія Далібук маркетинг директорка robota.ua
- Наталія Тищенко, керуюча партнерка Nobili
Як бізнесу залучати фінансування: візія банківського сектору
Перша панельна дискусія Business Wisdom Summit-2023 стосувалась фінансування для бізнесу. Участь у панелі взяли топові українські банкіри та експерти: член правління з питань малого та середнього бізнесу ПриватБанку Євген Заіграєв, голова правління Ощадбанку Сергій Наумов, директор Департаменту корпоративного бізнесу, член Правління Банку Південний Олександр Матюшенко та керуюча партнерка Nobili Law Company Наталія Тищенко.
У ході дискусії спікери обговорили тему кредитування бізнесу, а саме де і як сьогодні підприємці можуть залучати гроші на релокацію, відбудову та розвиток. Представники банків розповіли про наявні програми, за якими сьогодні кредитують бізнес, а також міжнародні програми підтримки підприємництва. Також експерти торкнулись теми втрати активів та застави і роботи із проблемними боргами.
Євген Заіграєв, член правління з питань малого та середнього бізнесу ПриватБанку, зазначив, що банк має намір зберегти фокус на фінансуванні мікро- та малого бізнесу, передусім ФОП. Наразі у Приватбанку обслуговується близько 62% підприємців у всій Україні. Державна підтримка сьогодні (в тому числі і програма "5-7-9") дає можливість стабільно кредитувати бізнес. Зараз більше половини позичальників справно повертають кредити, уточнив банкір.
Директор департаменту корпоративного бізнесу, член правління банку «Південний» Олександр Матюшенко назвав головні проблеми проблеми банкірів сьогодні: це виведення коштів підприємцями за кордон, нестача інформації щодо діяльності компанії (статистика, митні дані тощо) та тиск резервування на капітал банків. Банкір також зауважив, що обсяг необслуговуваних кредитів зростає і через це прогнозується скорочення загального обсягу кредитного портфеля для нових позик. Тому і вимоги до видачі нових кредитів стали жорсткішими. Матюшенко зазначив, що частка проблемних і кредитів, які не повертаються (NPL) в українських банках у 2023 році продовжить зростати і перевищить 50%.
«Ризики зростання NPL, як і раніше, залишаються. Також можливе падіння кредитного портфеля. Але ми в нашому бізнес-плані прогнозуємо зростання обсягу кредитів, що видаються як МСБ, так і великим корпораціями», - погоджується Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.
Банкір також анонсував запуск платформи підтримки бізнесу, куди залучені міжнародні організації, військові адміністрації в регіонах, експортні агентства. Голова правління Ощадбанку додав, що банк кредитує як тих позичальників, які відновили діяльність без зміни регіонального розташування, так і компанії, які через бойові дії та військові ризики були змушені провести релокацію.
Наталія Тищенко із Nobili Law Company розповіла, як інвесторів та кредиторів захищає українське право у випадку банкрутства компанії. Експерт також розповіла учасникам форуму особливості цієї процедури.
«У разі знищення майна, який банк-кредитор, мав за заставу, фінустанова може разом з іншими кредиторами відмовитись від застави, замінити її або отримати долю в загальній масі. У нас більше прокредиторський кодекс. Процедура банкрутства дає кредиторам можливість притягнути субсидіарної солідарної відповідальності. На практиці більшість підприємств ще до початку війни вже були у стані доведення до банкрутства, але досить частими є випадки використання факту знищення майна від авіаударів, як привід уникнути сплати боргів. Але майно було відчужено, і тому є можливість повернення боргів за вартістю»
Зв’язок під час війни: як із викликами впорався Київстар
Президент компанії Київстар Олександр Комаров на Business Wisdom Summit-2023 розповів про показники компанії в умовах війни, підтримку зв'язку і роботу базових станцій, патріотичні рішення вітчизняних мобільних операторів, які були б неможливі у мирному житті, а також кібератаки на мережі компанії.
На сьогодні Київстар обслуговує 24,8 млн абонентів. За останній рік компанія сплатила 10,7 млрд податків, 30% з яких – авансом, зазначив президент Kyivstar. Головними проблемами оператора в умовах війни стали масове переміщення абонентів за кордон та у межах країни, значні руйнування інфраструктури та зростання інтенсивності кібератак на компанію.
Олександр Комаров підкреслив, що компанія готувалась до війни та оцінювала можливі ризики, водночас не було враховано ризик блекаутів тому із забезпеченням роботи вишок справлялись уже в режимі реального часу - закуповувались і встановлювались батареї та генератори, додаткове живлення, що потребувало дуже великих коштів.
Президент Київстар наголосив, що завдяки співпраці із державою, постачальниками та міжнародними організаціями, і навіть конкурентами, компанія зуміла забезпечити українцям зв’язок, що є дуже важливим в умовах війни. Важливий приклад партнерства із конкурентами - національний роумінг, який неможливий з точки зору конкуренції в умовах мирного життя. Топ-менеджер мобільного оператора додав, що завдяки послузі Роумінг як вдома для абонентів за кордоном, більшість українських переселенців продовжують використовувати там сімки Київстару як основні.
Також Олександр Комаров поінформував учасників конференції про кібератаки на Київстар, які під час повномасштабної війни зросли кількісно та потужностями у рази. Наприклад, найбільша DDoS-атака тривала 29 годин. Топ-менеджер компанії визнав, що зловмисні хакери змогли проникнути у мережу, але витоку даних та шкоди не відбулось.
Комаров наголосив, що попри зниження на ринку на 3% компанія продовжує інвестувати в розвиток і критичні потреби, як енергетична безпека. У Київстарі хоч і зріс валютний дохід від міжнародного інтерконекту та від роумінгу, але з дуже низькою маржинальністю.
Питання бізнесу до Данила Гетманцева
На конференції Business Wisdom Summit виступив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він відповів на нагальні питання, які цікавили бізнес-спільноту - про податкову реформу та тіньову економіку. Політик зазначив, що економіка України впала на третину за підсумками 2022 року, і цьогоріч ситуація не передбачає повного відновлення.
Парламентарій підкреслив, що війна поглибила тіньову економіку - це видно по платежам по акцизним товарам. Великою проблемою є гральний бізнес, через схеми в якому бюджет недоотримує 20-25 млрд.Зараз тіньова економіка є найбільшим викликом для України. Оскільки саме з податків українців фінансується армія та війна. Тоді як на роботу держапарату нам дають гроші іноземні партнери. Гетманцев наголосив, що держава не має грошей на підтримку бізнесу і економить на усьому - лишили тільки ті програми, які є найбільш ефективними (зокрема, 5-7-9).
Депутат поділився особливостями податкової у смартфоні, нагадавши про електронний аудит і електронний акциз. Він анонсував розширення можливостей електронного кабінету платника податків, де буде запроваджено повноцінне спілкування із податковою. Окрім того, для ФОП і фізосіб податкова сама складатиме декларацію. Буде створено новий контакт центр із callback, контролем якості та аналітикою. Усе це буде запущено до середини квітня.
Гетманцев також розповів, що до кінця березня буде перегляд критеріїв, за якими здійснюється призупинення реєстрації ПДВ-накладних. Відбудеться пом'якшення критеріїв, на підставі яких платникам податків надається ризиковий статус (зміни до СМКОР). Депутат уточнив, що якщо не звертати уваги на посилення блокування накладних у жовтні, завдяки СМКОР вийшло практично системно побороти скрутки.
Ринок бронезахисту України
На BWS виступила директор зі стратегічного розвитку компанії "Українська Броня" Анастасія Макова. Це підприємство працює у сфері балістичного захисту з 2014 року і стало першим на нашому ринку, хто почав виготовлення шоломів і бронежилетів із високомолекулярного поліетилену та керамічних композитів. Компанія також тривалий час працювала на ринку США під брендом UARM.
До повномасштабної війни ринок балістичного захисту оцінювався у $11 млрд, але зараз його потенціал значно більший. Тому підприємство вирішило розширити виробництво та запустити найбільший завод із виробництва броні. Підприємство буде створене у Румунії, однак після війни потужності будуть перенесені до України, наголосила топ-менеджер. За 8-9 місяців виробництво буде найбільшим у світі за кількісними показниками, розраховує компанія. Анастасія Макова наголосила, що новий завод зможе покрити потреби усіх західних замовників, адже заводи у Китаї через політичну обстановку несуть ризики, тому розбудова виробництва за межами КНР слугуватиме чинником зростання і матиме попит.
Директорка зі стратегічного розвитку "Українська Броня" також розповіла про останні розробки компанії - бронежилети для собак, а також продемонструвала бронековдру, яка може стати у нагоді, наприклад, під час евакуації поранених чи в інших ситуаціях, де необхідно мати більшу площу захисту тіла.
Українська горілка - ТОП у світі: кейс компанії Nemiroff
Генеральний директор української алкогольної компанії Nemiroff Юрій Сорочинський на Business Wisdom Summit наголосив, що торік частка виробника у загальному експорті української горілки зросла до 45,2% з 38,5%. Експорт продукції Nemiroff за минулий рік піднявся майже на третину за зростання виручки на 3,9%, утім, прибуток виробника знизився на 109%. На сьогодні Nemiroff присутній у більше половини країн світу, якщо не враховувати держави, де продаж алкоголю заборонено чи сильно обмежено.
Топ-менеджер Nemiroff також розповів, що у 2022 компанія зіштовхнулась із проблемами в експорті у зв’язку із логістичними труднощами - через бої та блокпости час доставки вантажів до кордону збільшився з 10-12 годин до 3 -4 тижнів. Ще однією проблемою була заборона на продаж алкоголю у низці регіонів, яка зберігалась від кількох тижнів до кількох місяців. Компанія просила західних партнерів змінити модель роботи - щоб оплата за товар відбувалась одразу після відвантаження продукту за межі України. Це дало можливість працювати та відновлювати відвантаження на експорт.
Сьогодні є дуже великий інтерес на українські бренди у світі, зазначив Юрій Сорочинський. Продукцію Nemiroff дуже швидко розкуповували в США та Канаді, для партнерів також було важливо, щоб горілка вироблялась саме в Україні, а не в інших країнах під українським брендом. Директор компанії підкреслив, що українські виробники повинні обов’язково скористатись цим інтересом для розвитку свого бізнесу.
Корми для тварин - злет попри війну
На бізнес-саміті також виступив керівник стратегічного бізнес-напряму Україна - Південно-Східна Азія Kormotech Едуард Бабенко. Компанія є найбільшим виробником кормів для домашніх тварин в Україні під торговими марками "Гав!", "Мяу!", "КЛУБ 4 ЛАПИ" і Optimeal. Його виробничі потужності розташовані у с. Прилбичі Львівської області, а продукція експортується в близько 20 країн. "Кормотех" ставить завдання вийти на оборот у $150 млн у 2023 році.
Компанія увійшла до 15% бізнесів, що закінчили 2022-й рік з прибутками. Значну роль у цьому відіграли стосунки з партнерами та клієнтами. Це стало основним драйвером зростання прибутку на 30% у гривні на тлі падаючого ринку. Ринок кормів для домашніх тварин в Україні торік у грошовому вимірі виріс на 18,6%, тоді як у реальному знизився на 3,8% через інфляцію, зазначив топ-менеджер Kormotech. При цьому продажі кормів через супермаркети і відвідування ветеринарних клінік впали, натомість продажі в зоомагазинах, зокрема, із продажами через Інтернет зросла.
“Ми в 2022 році спрацювали з результатом +30% в порівнянні з ринком, який спрацював з результатом у 18,6%. Ринок в тоннажі пішов у -3,8%, а ми не впали. Ми по завершенню року ввійшли в 15% компаній, які закінчили рік з прибутками”
Потреби клієнтів у воєнний час: досвід ДІЛА, Нова пошта та Люксоптика
На BWS-2023 виступили керівники українських компаній Діла, Нова пошта та Люксоптика, які розповіли, як утримати клієнтів і розвивати бізнес у воєнний час, де шукати клієнта і як влучити в його запит, як використати потенціал для розвитку і завдяки чому бізнес адаптувався до війни та зумів зростати.
Генеральний директор Медична лабораторія "Діла" Олексій Бабич, директор з маркетингу Нова пошта Павло Даніман, директорка з маркетингу Люксоптика Віолета Титаренко та В2В-директор Kyivstar Костянтин Вечір дійшли висновку, що адаптуватись до змін їм вдалось завдяки комунікації із клієнтом та розуміння його запитів. Бізнес, як малий, так і великий, буде успішний тоді, коли він закриває потреби клієнта.
Олексій Бабич із DILA зазначив, що великою проблемою для компанії став від’їзд жінок із дітьми за кордон, адже саме ця категорія була основним клієнтом приватних клінік та медичних лабораторій. Компанія розуміла, що люди обмежують витрати, тому запустила знижки. Через масове переміщення українців було запущено відділення на західній частині України, відкрито відділення за франшизою, у західний регіон переїхала і частина виробництва.
“Залишатись з клієнтами на зв’язку, своєчасно надавати допомогу та вчасно інформувати їх - важлива складова взаємовідносин з нашими клієнтами та побудови довіри”,- наголосив Олексій Бабич.
Павло Даніман із Нової пошти розповів, як компанії вдалось із квітня 2022 року вийти на довоєнні швидкості доставки, а також відкривати відділення. Нова пошта не лише допомагала фізичним особам, а і підтримувала бізнес із релокацією, щоб він почав працювати та відповідно користувався послугами НП. Було запущено близько сотні маркетингових ініціатив, які б спонукали людей купувати в інтернеті і замовляти доставку Новою поштою. Важливим аспектом було прислухатись до клієнтів - українцям не вистачало Нової пошти за кордоном і вони про це казали, завдяки цьому відкрились відділення НП у Європі.
Віолета Титаренко із Люксоптики поділилась, що пріоритетом для компанії була підтримка команди, допомога країні та залишатись партнером для своїх клієнтів. Компанія з перших місяців війни запустила програму для військових, у рамках якої їм перевіряли зір та надавали безкоштовно лінзи та окуляри - понад 25 тисяч захисників скористались можливістю. Оскільки люди почали економити, Люксоптика запустила пропозиції вартістю до 1000 гривень. На початку великої війни запитувала у клієнтів, чи потрібно їм повернути аванси за замовлення або ж вони дочекаються своїх окулярів. Завдяки вдалій стратегії та комунікації Люксоптика відкрила торік 12 нових магазинів, а цьогоріч - 4.
Корпоративна соціальна відповідальність: досвід Епіцентр, Favbet та Kormotech
У рамках Business Wisdom Summit також підіймалась тема корпоративної соціальної відповідальності. Своїм досвідом у сфері поділились Ірина Шинкаренко, директорка з реклами та маркетингу Епіцентр, Ксенія Тюрікова, директорка з корпоративних комунікацій Favbet, Катерина Ковалюк, директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech.
Топ-менеджери розповіли про власний досвід реалізації соціальних ініціатив і пояснили, як обрати проект та оцінити його ефективність. Також на заході обговорили канали просування ініціатив із корпоративної соціальної відповідальності і умов створення корпоративного благодійного фонду та забезпечення його ефективності. Крім того, спікери розповіли, як трансформувались відносини між владою та бізнесом через призму проектів у корпоративній соціальній відповідальності.
Ксенія Тюрікова із Favbet зазначила, що компанія сфокусуватися на двох сферах у своїх КСВ-проектах - це відновлення України та підтримка армії. Топ-менеджерка наголосила, що зараз дуже важливо інестувати в освіту та технології, допомагати кібервійськам.
Ірина Шинкаренко із Епіцентру розповіла, що сьогодні понад 3000 працівників компанії боронять країну і їм надається уся необхідна підтримка і виплачується зарплата у повному обсязі. Також компанія підтримує співробітників у релокації. Продовжується співпраця і підтримка медиків (ще з часів пандемії).
Катерина Ковалюк із Kormotech розповіла, що через їхні соцпроекти компанія намагається змінити ставлення до тварин у Східній Європі. Для бізнесу сьогодні важливо тримати баланс між роботою у воєнних умовах та стратегічним розвитком, наголосила менеджерка.
Стратегії українського бізнесу в умовах воєнного часу: ДТЕК, Смарт-Холдинг, Uklon та «Датагруп-Volia»
У ході BWS-2023 топ-менеджери провідних українських компаній із телеком, логістики та енергетики розповіли, на яких цінностях та підходах будувати стратегію бізнесу в умовах війни, які моделі фінансового планування застосовувати, якою має бути кадрова політика підприємств та роль власної і корпоративної відповідальності. Своїм досвідом у рамках панелі поділились Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК, Юлія Кірьянова, СЕО Смарт-Холдинг, Дмитро Дубровcький, СЕО та співзасновник Uklon, а також Михайло Шелемба, СЕО «Датагруп-Volia». Модератором дискусії виступила директор із управління репутацією компанії Нова пошта Олена Плахова.
Пані Олена Плахова зазначила, що сьогодні клієнти перекладають на бізнес функції, які має забезпечувати держава. Тобто якщо немає електрики, люди ідуть до пошти, магазинів та кафе. Якщо потрібна допомога ЗСУ, українці також звертаються до бізнесу. Топ-менеджер Нової пошти зауважила, що більшість клієнтів очікують, що після війни бізнес має приєднатись до відновлення і відбудови країни.
Юлія Кірьянова зі Смарт-Холдингу вважає, що український інвестор має вийти на збалансоване партнерство з західним бізнесом, що забезпечить розвиток і зростання. Потрібно робити наголос на тому, що локальний інвестор тут має індустріальну та кадрову експертизу, в той час як іноземні компанії – отримують доступ до ринків капіталу та технологій.
Дмитро Дубровський із Uklon наголосив, що сьогодні бізнес має працювати на перемогу і фокусуватись на ній. Адже зараз ситуація не виглядає так, що ми перемагаємо - фактично ми віддаємо сьогодні наші території на сході країни, а не відвойовуємо їх, наголосив СЕО Uklon. Дубровський підкреслив, що після перемоги в Україну прийдуть інвестиції, гарантії та зростання, але до цього головний акцент має бути на підтримці захисників. Топ-менеджер зазначив, що Uklon вдалось не зупинитись на початку вторгнення та зберегти команду, хоча поки робота компанії була зупинена, компенсації працівникам не виплачувались. Водночас підприємство повернуло повну зарплатню людям одразу після відновлення роботи. Дмитро підкреслив, що українські компанії дуже гнучкі і вміють пристосовуватися до будь-яких умов.
Михайло Шелемба із Датагруп та Volia погоджується із тезою про максимальну роботу бізнесу на перемогу. Адже якщо ти не матимеш своєї країни, то яка різниця, скільки сотень мільйонів в тебе на рахунку. Керівник компанії з перших днів війни звертався до партнерів за кордоном за фінансуванням. У результаті разом назбирали 8 млн доларів та купили необхідне обладнання для ЗСУ. Датагруп та Volia продовжували працювати для споживачів і робили підключення там, де цього потребували клієнти.
