Банківський сектор України: функціонування в умовах війни та прогноз
Банківська система України досить добре справляється з безпрецедентною кризою, викликаною повномасштабною війною росії проти нашої держави.
Такими є висновки експертів ICU. Більшість банківських послуг залишаються доступними в тих межах, в яких їх надання не обумовлює ризики для безпеки клієнтів та працівників банків. До цього часу рівень ліквідності банків не був приводом для занепокоєння завдяки великому запасу високоякісних ліквідних активів та помірному відтоку клієнтських коштів.
Проте ризики можуть зрости, оскільки притік нових коштів на рахунки ймовірно знизиться. Ризики прибутковості та капіталу є ключовими середньостроковими ризиками банківського сектору, зазначають в ICU.
Ми вирішили висвітлити ключові кроки регулятора, направлені на забезпечення фінансової стабільності в непростих умовах війни.
Адаптація до роботи в умовах воєнного часу
Банківська система зуміла адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу й продовжує функціонувати відносно добре, зазначають аналітики.
Банки сформували ефективні плани поточної діяльності, а також плани відновлення. Це дозволяє їм продовжувати операційну діяльність у тих регіонах, де не відбувають активні воєнні дії. Достатньо ефективною в цих умовах є напрацьована практика віддаленої роботи. Цей досвід роботи банки напрацювали під час локдаунів в умовах пандемії COVID-19.
Зміна структури сектору
На початку широкомасштабного вторгнення, із 71 банків, які формували другий рівень банківської системи, два опосередковано належали російському уряду (дочірні банки російського Сбєрбанку та ВЕБ), які були ліквідовані негайно.
У банківському сектору ці два банки сукупно мали 2% активів, відтак їх закриття не мало помітного впливу на роботу банківської системи України.
Робота в окупованих та небезпечних регіонах
У тих регіонах, де закріпилася окупаційна армія росії, або є високий ризик її вторгнення, більшість банківських відділень зачинені. Проте на початку тижня майже в половини регіонів працювало понад 90% відділень системно важливих банків. У столиці на початку тижня працювало приблизно одне відділення з десяти.
З початку війни Нацбанк запровадив вимушену норму встановлення лімітів на зняття готівки, які наразі становлять 100 тис. грн для гривневих рахунків та 30 тис. грн для валютних рахунків (в еквіваленті).
На безготівкові платежі ліміти не запроваджувалися. Бізнес та фізичні особи можуть без обмежень робити перекази та розрахунки в межах України.
Функціонування платіжних систем та забезпечення готівкових розрахунків
Усі платіжні системи функціонують згідно з регламентом, безперебійно. Супермаркети, автозаправки, аптеки та інші торгівельні мережі приймають платежі банківськими картами.
Подекуди безготівкові платежі є єдиним доступним способом оплати в тих регіонах, де інкасація неможлива, відтак доставка готівки ускладнена. Малі та середні підприємства, однак досить часто віддають перевагу готівковим розрахункам клієнтів.
Банки поповнюють банкомати готівкою там, де це відносно безпечно. Однак досить часто банки самостійно встановлюють низькі денні ліміти на зняття готівки з банкоматів.
Інформаційна безпека
З метою посилення захисту банківських даних, Нацбанк в терміновому порядку дозволив банкам зберігати інформацію в хмарних сховищах, розташованих у ЄС, США, Великобританії, Канаді. Така можливість мінімізувала ризики втрати даних у разі фізичного пошкодження серверів з інформацією в Україні.
Ліквідність банківського сектору
Банківський сектор наразі залишається ліквідним як у гривні, так і в іноземній валюті. База фондування від початку війни була досить стабільною. Аналітики Нацбанку повідомляють, що за період з 24 лютого до 15 березня 2022 року гривневі грошові засоби фізосіб у банках виросли на 16% завдяки виплатам заробітних плат та соціальних платежів. Водночас витрати домогосподарств та зняття ними готівки істотно знизилися під час війни. Кошти юридичних осіб скоротилися на 5% як у гривні, так і в іноземній валюті.
Банки наразі почуваються впевнено в частині ліквідності завдяки суттєвим запасам високоякісних ліквідних активів (ВЛА), які вони акумулювали ще до початку війни. Лише у двох банків норматив покриття ліквідністю (LCR) був меншим за 150% (мінімальна регуляторна вимога – 100%), а в більшості банків перед початком війни він перевищував 200%.
Ризик відтоків банківських ресурсів та кроки утримання
Проте в майбутньому не можна виключати, що чисті відтоки коштів із банків зростуть. Надходження на рахунки клієнтів будуть зменшуватися через суттєве зниження ділової активності та зростання безробіття. Банкам доступні для використання стандартні доступні інструменти рефінансування, забезпечені урядовими цінними паперами. Додатково Нацбанк надав банкам можливість отримувати незабезпечені кредити рефінансування обсягом до 30% коштів домогосподарств, які банки тримали до війни.
Варто зазначити, майже всі банки запропонували клієнтам кредитні канікули. Характерно, що було не вимогою закону, а добровільним рішенням самих банків. Відтак кожен банк може пропонувати клієнтам такі умови кредитних канікул, які вважає оптимальними. Найбільш типовий підхід полягає у відтермінуванні повернення основної суми кредиту та істотному зниженні відсотків за кредитом до кінця травня 2022 року. Деякі банки тимчасово встановили за споживчими кредитами символічну ставку на рівні 0.1%.
В НБУ зазначають, банківська система за підтримки держави спроможна протистояти поточним викликам, йдеться в повідомленні пресслужби регулятора. З цією метою Нацбанк та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримують ініціативу Президента України щодо запровадження 100% гарантії держави на депозити населення на період дії воєнного стану. Ця ініціатива слугує додатковим механізмом підтримання банків.
Кредитування в умовах війни
Значна кількість великих банків залишили кредитні ліміти доступними для своїх роздрібних клієнтів. Фізособи різко збільшили використання карткових кредитів у перші дні війни, проте загальний роздрібний кредитний портфель скорочується від початку березня. Портфель кредитів бізнесу залишається практично незмінним від початку війни, зазначають в ICU.
Також багато банків підтверджують готовність надавати нові кредити тим підприємствам та секторам, які є критичними в період війни. Зокрема, вони підтверджують готовність задовольнити попит фермерських господарств на кредитні ресурси, щоб ті змогли забезпечити посівну кампанію. До того ж уряд запровадив програму часткового гарантування таких кредитів, щоб кредитні ризики банків залишалися контрольованими. Також уряд і надалі зберігає програми компенсації відсоткових ставок за кредитами бізнесу.
Ризик фінансового результату та прогноз
Оцінюючи перспективи фінансового результату, в ICU зазначають, банки неодмінно зіткнуться з дуже серйозними викликами.
Через зниження ділової активності та обсягів платежів, комісійні доходи різко впали від початку війни. Процентні доходи також помітно скоротяться через впровадження банками кредитних канікул, які подекуди дають змогу позичальникам платити лише символічні проценти. Проте саме різке погіршення якості кредитного портфеля та пов’язане з цим зростання відрахувань до резервів стане для банків найбільшим викликом.
Очікувано після завершення кредитних канікул банки отримають великі обсяги заявок на проведення реструктуризацій. Також багато клієнтів ймовірно повідомлять про неможливість обслуговувати кредити через шкоду, яку війна завдала їхньому бізнесу.
Відтак з великою достовірністю можна стверджувати, що навіть у разі швидкого завершення війни банки змушені будуть визнати істотні збитки від втрати матеріальних активів та від знецінення кредитного портфеля. Ці збитки поглинатимуть їх капітал.
Аналітики ICU очікують, що більшість банків, у тому числі системно важливі, матимуть від’ємний капітал наприкінці поточного року через пов’язані з війною наслідки. Тому Нацбанк змушений буде дотримуватися політики пом’якшення регуляторних вимог цього та 2023 року. У майбутньому воєнні репарації від росії можуть стати одним із джерел капіталізації банків.