«БЕБ це провальна інституція», – Андрій Длігач
БЕБ – провальна інституція. Та модель, яка була закладена з важкої руки тих, хто створював БЕБ, показала свою абсолютну неефективність. БЕБ збитковий для держави, його утримання коштує набагато дорожче, ніж економічний ефект, який він дає.
Про це в інтерв'ю UA.News зазначив підприємець і економіст Андрій Длігач.
«БЕБ – провальна інституція. Та модель, яка була закладена з важкої руки тих, хто створював БЕБ, показала свою абсолютну неефективність. БЕБ збитковий для держави, його утримання коштує набагато дорожче, ніж економічний ефект, який він дає. Коротше, це абсолютний провал. Коли БЕБ створювався, ми про ці ризики говорили. Я дуже добре пам'ятаю про це, але ідея про те, що має з'явитися єдиний орган, який займається аналітичною діяльністю, і єдиний орган, який, відповідно, має детективів і можливість проводити перевірки бізнесу, і в усіх інших органах це прибирається, це була правильна ідея, їй вже більше чотирьох років. Це було ключем. Але оскільки БЕБ існував паралельно з тим, що в нас фактично залишалася і каральна функція податкової, і Нацполіції, і прокуратура, і СБУ, і ДБР взяли на себе цю роль, і інші інституції, які все одно тиснули на бізнес — то БЕБ в такій моделі абсолютно не мав сенсу», – зазначив Длігач.
За словами підприємця і економіств, якщо ми робимо реформу кримінально-процесуального кодексу, то БЕБ має стати якраз єдиним ефективним органом з пріоритетом на аналітику, з меншими можливостями для тиску на бізнес і з ефективною взаємодією з інститутом бізнес-омбудсмена. Ну і головне: цей орган має бути повністю перезавантажений, з абсолютно іншою логікою, яка закладається в його функціонування. Зрештою, це ж вдалося зробити в спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, в НАЗК, в НАБУ… За цим досвідом і була побудована логіка нового законопроєкту, який ухвалений був рік тому.
«Тому, звичайно, цей інститут потрібний, але зовсім не в тому вигляді, в якому він існував останні 3 роки. Оскільки ця інституція вартує державному бюджету більше мільярда, майже півтора мільярда гривень на рік, то відповідні теми, якими він має займатися — це мають бути системні теми створення тіньової економіки держави. В нас є ігровий бізнес, який залишається таким, що відкупляється від сплати податків, в нас є ухиляння від сплати акцизів (за оцінками аналітичних центрів — більше 30 млрд грн на рік), в нас є корумпована митна і податкова системи Тобто, як бачите, завдань — на сотні мільярдів гривень», – каже Длігач.
Нагадаємо, що конкурсна комісія з обрання директора Бюро економічної безпеки ухвалила рішення не розглядати повторно кандидатуру Олександра Цивінського, яку раніше відхилив Кабмін.
Міжнародна платіжна асоціація висловлює глибоке занепокоєння та обурення рішенням Кабінету Міністрів України не підтримувати призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Також найбільші бізнес-спільноти України висловили глибоке занепокоєння рішенням Кабінету Міністрів не призначати на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) кандидата, який був обраний за результатами прозорого конкурсу — Олександра Цивінського.
