У березні Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ліквідував український транзакційний банк IBOX BANK. Офіційно - за порушення вимог фінмоніторингу. Фінустанову також звинуватили у сприянні гральному бізнесу в ухиленні від податків із використанням міскодингу та розірваних грошових переказів. Однак що ж насправді стоїть за примусовою ліквідацією IBOX BANK? Експерти вважають, що ймовірна причина - прагнення регулятора та осіб наближених до влади забрати частку ринку “Айбокс” на користь лояльних “Приватбанк” та Concord Bank.
Розбираємось, чому скандал із гральним бізнесом, банками та міскодингом дедалі більше виглядає як переділ тіньового ринку на користь державних банків та їх поплічників у приватному секторі, а також яку роль відіграв у цьому голова НБУ Андрій Пишний. Нагадаємо, що це переділ великого ринку із великими грошима. Адже за різними оцінками, йдеться про 10-15 мільярдів прихованого обороту на місяць, а на рік - як мінімум, 120 млрд грн тіньового обороту та щонайменше 24 млрд грн несплачених податків.
Що таке міскодинг та у чому полягали схеми з азартними іграми
Міскодинг (з англійської “неправильне кодування”) - схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів; підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі.
Відомо, що операції клієнтів у банківській мережі маркуються чотиризначними кодами MCC (Merchant Category Code). Ці коди дозволяють банкам зрозуміти, на які товари чи продукти людина витратила гроші. Міскодинг же полягає в тому, що операції позначаються іншим кодом, який не передбачений для конкретної діяльності.
У нашому випадку азартні ігри мають код 7995, але їх часто маркували кодами комп’ютерних ігор, рекламних та фінансових послуг і навіть покупки квітів. Це потрібно, щоб у нелегального організатора азартних ігор не виникали додаткові податкові зобов’язання. Гравці надсилають гроші на сайт онлайн-казино чи ставок, але фактично ці кошти йдуть на фіктивні рахунки нібито на покупку інших товарів чи послуг. Або банк отримує платіж (депозит) від клієнта азартного бізнесу, але виграш йому відправляють, маркуючи операцію кодом від іншої галузі чи навіть вказуючи, що це звичайний переказ із картки на картку.
Ще одна популярна схема - метчинг, за якої гравці поповнюють рахунки для гри, але гроші в якості переказів зависають у платіжній системі до визначення отримувачів, які при переказах не вказувались. За словами члена тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Олексія Жмеринецького, до метчингу були причетні 6 українських банків, співробітники НБУ (!), які “не помічали” зависання платежів у системі та відсутність інформації про кінцевого отримувача, у змові із мережами супермаркетів та автозаправних станцій. Далі ці гроші переказували на приватних осіб, які є отримувачами чорної зарплати магазинів та АЗС.
Зазначимо, що те, що банк свідомо брав участь у схемах грального бізнесу, довести нелегко. І навіть факти міскодингу не означають, що банк щось порушив, адже така ситуація може трапитись із будь-якою компанією, яка надає послуги з еквайрингу. Причина у тому, що міскодинг виникає на рівні компанії-продавця послуг/продуктів, яка використовує еквайринг.
Як регулятор, так і банк можуть виявити міскодінг лише завдяки контрольній закупівлі, пройшовши шлях клієнта. Водночас нардеп Ярослав Железняк вважає, що учасники ринку чудово усвідомлювали аферу та свою роль у ній, і навіть непогано заробляли.
“Тобто це була досить відкрита для ринку послуга, коли банки чудово усвідомлювали, що вони роблять і яку шкоду завдають бюджету. І, звичайно, брали за це непогані комісійні (3-3,5% за еквайринг). Плюс різні пропозиції виведення в кеш, USDT тощо”
народний депутат УкраїниЯкі банки фігурують у схемі та чому покарали не усіх
Справу про міскодинг та схеми банків і грального бізнесу так чи інакше розслідували Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України та НБУ як регулятор.
У рамках розслідування заходи впливу регулятора було застосовано щодо державного "Укргазбанку" (штраф у розмірі 64 млн 621,97 тис. грн) та "Сенс Банк" (штраф на понад 47 млн гривень). А у першого українського транзакційного банку IBOX BANK взагалі забрали банківську ліцензію та ліквідували.
Тому “Укргазбанк” ще легко відбувся - штраф і заміна голови правління банку на Родіона Морозова, який є братом Олександра Морозова - колишнього начальника нинішнього голови НБУ Андрія Пишного. Враховуючи, що за інформацією учасників ринку та посадовців, знайомих із матеріалами справи, саме державний “Укргазбанк” був лідером за об’ємами операцій від грального бізнесу (близько 50-70% операцій).
Зазначимо, що лише ці три банки назвав порушниками голова НБУ Андрій Пишний в одному із останніх інтерв’ю. Про решту шість чомусь забули. Ми нагадаємо - у матеріалах розслідування фігурують Конкорд Банк, Оксі Банк, Комінбанк та інші. Однак жодної інформації про заходи впливу щодо цих фінустанов немає. З моменту скандалу минуло вже кілька місяців, проте ані НБУ, ані БЕБ, ані СБУ не оприлюднили офіційно повний список банків, які обслуговували гральний бізнес та були причетні до схем.
Переділ тіньових грошових потоків або навіщо IBOX BANK викинули з ринку
Економісти та розслідувачі припускають, що цілком можливо, що скандал із міскодингом та банками був розкручений умисно для переділу грошових потоків від грального бізнесу - але тепер під крилом держави. Учасників ринку, які обробляли транзакції від легальних азартних ігор, вивели з гри, а їх частка дістанеться іншим - наближеним.
“Якщо НБУ не поводитиметься цілком прозоро, то це означатиме інше: що скандал з гральним бізнесом створили спеціально аби перерозподілити потоки від грального бізнесу. Викинути "Укргаз" та "АйБокс" та поставити інші банки. Свої.”
експерт, розслідувачНещодавно виявилось, що до махінацій із міскодингом та гральним бізнесом залучений державний “Приватбанк”. Народний депутат України Ярослав Железняк зумів заплатити за онлайн-казино зі своєї “приватівської” картки, проте код транзакції аж ніяк не був пов’язаний із азартними іграми і маркувався як “оплата фінансових послуг”.
“Успішно зайшов з інтернету Парламенту на онлайн-казино…звичайно без ліцензії….Успішно з української картки зміг поповнити гральний рахунок). MCC- код транзакції 6012….ні, не казино…а «оплата фінансових послуг». Банк, який обслуговує транзакцію… «ПриватБанк».”
народний депутат УкраїниПублікація депутата викликала великий резонанс, тому за кілька годин оплата вже не працювала. Однак риби у морі багато, і нелегальні казино, за послуги яких можна сплатити через “Приват” або будь-який інший банк (звісно, лояльний), ростуть як гриби після дощу.
Наприклад банк “Конкорд”, який значився фігурантом у розслідуванні з міскодингом, дивним чином не отримав від НБУ цього року ані штрафу, ані попередження. Принаймні про це невідомо із відкритих джерел. Економіст Сергій Лямець вважає, що причина - у протекції, які ця установа має у владних колах.
І тепер, коли незручні банки, такі як IBOX BANK, отримали максимально жорстке покарання і були викинуті з ринку, усі потоки багатомільйонного бізнесу перейшли до державних - а саме “Ощадбанку” і “Приватбанку”,та “придержавлених”, тобто близьких до влади та голови Нацбанку. Цілком імовірно, що саме ця причина криється за анулюванням ліцензії IBOX BANK. Тоді новина сколихнула українське суспільство, адже Айбокс банк підтримував діяльність найбільшої в Україні мережі платіжних терміналів та спеціалізувався практично повністю на чистому транзакційному бізнесі.
Велику роль у переділі ринку азартних ігор міг відігравати особисто голова НБУ Андрій Пишний, колишній голова “Ощадбанку”. Він, до речі, з нуля побудував сильний процесинг в Ощаді, який тепер стане у нагоді для обробки платежів грального бізнесу, легального чи нелегального.
Експерти пояснюють, що саме зараз вимальовуються контури майбутнього картелю на українському фінансовому ринку, головну роль у якому гратиме держава та державні банки. Скандал минув, але правила гри залишилися тими самими, змінилися лише гравці, зазначив Сергій Лямець, тому схема продовжить діяти, поки не будуть змінені законодавчі засади роботи.
“В чому тут може бути зацікавленість Пишного? На мою думку, зараз він відбудовує картель на фінансовому ринку. У ньому братимуть участь НБУ як регулятор та три-чотири державні банки. Саме для цього Пишний призначає туди своїх менеджерів та лояльні наглядові ради. Аби здійснити такі кадрові зрушення, інколи потрібні потужні скандали, що дадуть карт-бланш на "наведення ладу". Потужність майбутнього картелю - майже половина банківської системи України. Лише уявіть собі, які масштабні схеми можна вчиняти, коли під твоїм контролем знаходяться НБУ та половина банківської системи”
експерт, розслідувач