Дефіцит зовнішньої торгівлі за три квартали зріс у півтора рази: чому погіршилася ситуація?

На рівновагу платіжного балансу впливають різноманітні кон'юнктурні, сезонні, циклічні, структурні та інші фактори. Найважливішими довгостроковими факторами є структурні особливості національного господарства: галузева структура, ефективність, експортно-імпортна орієнтація виробництва; якість та імпортомісткість продукції, місце країни в міжнародному поділі праці; ступінь її залежності від певних ринків збуту та постачання, схильність населення до споживання імпортних товарів та послуг. Основними чинниками короткострокового впливу є зовнішні шоки й заходи економічної політики, які діють на платіжний баланс через реальний обмінний курс, процентні ставки, заощадження та інвестиції.

Як повідомляє Національний банк України, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у вересні розширився до 1.7 млрд дол. США на тлі погіршення динаміки експорту та значних планових виплат з обслуговування державного боргу.

При цьому, у січні – вересні дефіцит поточного рахунку зріс до 3.9 млрд дол. США порівняно з 1,5 млрд дол. США у відповідному періоді минулого року.

Варто зазначити, що обсяги експорту товарів у вересні скоротилися на 3.6% до 3.3 млрд дол. США. Але у цілому за період січень–вересень експорт товарів зріс на 9.9% до 31.5 млрд дол. США.

За оцінками НБУ, динаміка експорту погіршилася за всіма товарними групами, передусім через нижчий врожай ранніх зернових, менші перехідні запаси окремих технічних культур врожаю попереднього року, ремонтні роботи на металургійних заводах, складнощі з транспортуванням та певне погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури. Як наслідок, вартісні обсяги експорту зернових культур скоротилися на 4.6% р/р, насіння олійних – на 16.9%, олій та жирів – на 7%, а зростання експорту руд сповільнилося до 0.8% р/р, продукції металургії – до 8.3% р/р.

Імпорт товарів у вересні становив 5.1 млрд дол. США, його річні темпи зростання залишалися високими (17.3%) на тлі стійкого внутрішнього попиту та високих цін на енергоносії.Так у вересні збільшилися фізичні обсяги імпорту нафтопродуктів, що на тлі найвищих за останні чотири роки світових цін на нафту призвело до істотного прискорення зростання їх вартісних обсягів (до 47% р/р). Тривало зростання імпорту продукції машинобудування (на 22.6% р/р), а високий споживчий попит продовжував підтримувати зростання імпорту промислових виробів (на 36.3% р/р).

У цілому за січень-вересень, порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт товарів зріс на 15.6% до 40.6 млрд дол. США.

Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у вересні становив 1.1 млрд дол. США (у вересні минулого року – 1.3 млрд дол. США) і був забезпечений операціями приватного сектору насамперед за торговими кредитами.

Крім того, у вересні відновилося скорочення готівкової валюти поза банками (на 142 млн дол. США), відображаючи насамперед зменшення попиту на валюту з боку населення.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій становив 102 млн дол. США, 93% якого було спрямовано до реального сектору у формі акціонерного капіталу. За січень – вересень цього року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 1.5 млрд дол. США (28% з яких становили операції переоформлення боргу в статутний капітал).

У цілому за січень – вересень 2018 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком сформувався на рівні аналогічного періоду 2017 року і становив 3.4 млрд дол. США.

Платіжний баланс у вересні зведено з дефіцитом на рівні 582 млн дол. США. У результаті міжнародні резерви станом на кінець вересня знизилися до 16.6 млрд дол. США, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 2.8 місяців.

Платіжний баланс за січень-вересень зведено з дефіцитом 418 млн дол. США.

Варто зазначити, що різноманітність обставин і заходів економічної політики, довгострокова динаміка платіжних балансів багатьох країн виявляє спільну історичну тенденцію і характеризується певною циклічністю. В процесі історичного розвитку більшість індустріальних країн пройшли свого часу або проходять зараз одну з чотирьох стадій платіжного балансу:

• молода, зростаюча нація-боржник з пасивним торговельним балансом і дефіцитним балансом поточних операцій. Країна купує більше, ніж продає, витрачає більше, ніж одержує, інвестує більше, ніж заощаджує, позичає більше, ніж віддає в позичку. Окремі країни отримують у цей період значні поточні й капітальні трансферти. Позичені кошти інвестуються в економіку, яка інтенсивно розвивається;


• зріла нація-боржник з додатним або врівноваженим торговельним балансом, але від'ємним балансом поточних операцій в цілому. Країна експортує більше, ніж імпортує, і витрачає на внутрішні потреби менше, ніж дозволяє доход. Але вона сплачує відсотки за позичками минулих років, тому сальдо поточних операцій в цілому від'ємне;


• нова нація-кредитор з активним торговельним балансом і додатним сальдо поточних операцій. Країна розвивається власними силами, пожинає плоди розвитку й допомагає іншим країнам. Вона інвестує за кордон набагато більше, ніж позичає, перетворюючись на міжнародного чистого кредитора і донора. Баланс чистих зовнішніх трансфертів стає нульовим або від'ємним;


• зріла нація-кредитор має пасивний торговельний баланс, але додатне сальдо поточних операцій в цілому. Чисті доходи від закордонних інвестицій перекривають дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Країна споживає доходи від капіталу. Баланс трансфертів – від'ємний.