Мегапроекти «Газпрому» з будівництва трубопроводів в Туреччину, Китай та в обхід України продовжують здорожчуватися.
Незважаючи на щорічну прийняту програму оптимізації витрат, газовий холдинг знову не вписався в початковий кошторис, а загальна сума його капітальних вкладень на 217,5 мільярдів рублів, або 3,2 млрд доларів, перевищить початковий план. Такі поправки в бюджет і фінансовий план "Газпрому" схвалила рада директорів.
Оплатити всі витрати за рахунок власних коштів «Газпром» не може. Хоча ціни на газ в Європі рекордні за 4 роки і майже вдвічі перевищують закладений в бюджет холдингу рівень (310 доларів за тисячу кубів замість 184), компанія маючи рекордні в своїй історії запозичення, вимушена збільшити програму зовнішніх позик.
За підсумками 2018 року «Газпром» планує позичити 518 мільярдів рублів, або 7,7 млрд доларів. Це на 101 млрд, або 1,5 млрд доларів більше початкового проектування.
Гроші потрібні на «Силу Сибіру», розширення ГТС в напрямку «Північного потоку 2» і «Турецького потоку», робіт з будівництва терміналу прийому СПГ в Калінінградській області, пояснюють у компанії.
У минулому році інвестпрограму «Газпрому» затвердили в розмірі 911 мільярдів рублів, а в вересні збільшили до 1,128 трлн.
«Зростання інвестпрограми не обумовлено інфляцією або якимись іншими форс-мажорними обставинами. Також це не прискорить радикально введення в дію експортних трубопроводів. І необхідність її збільшення, відповідно, викликає питання», - відзначає експерт операцій на фондовому ринку «Фрідом Фінанс».
Варто зазначити, що інвестори зазвичай негативно сприймають зростання інвестиційної програми «Газпрому», оскільки розуміють, що віддача від цих інвестицій під питанням, а вільні грошові надходження (відповідно, дивіденди) в результаті зростання інвестицій скоротяться.
За підсумками першого півріччя «Газпром» працював де-факто "в нуль": операційна діяльність принесла компанії 947 млн рублів грошових надходжень. З цієї суми 791 млн рублів були витрачені на капітальні будівництва, а ще 135 млрд – складають витрати за фінансовими статями.
Топ-менеджери, представляючи звіт за півріччя, попередили, що грошові потоки за підсумками року з великою ймовірністю будуть негативними.
На нашу думку, якщо «Газпром» втрачає прибутки, то варто очікувати підвищення тарифів в Росії. З огляду на відмову російської монополії від українського газового транзиту з високою ймовірністю призведе до зниження експортної виручки і, як наслідок, падіння доходів бюджету. Крім того, сума штрафних санкцій в наслідок арбітражних суперечок Нафтогазу і РАО «Газпром» негативно може позначитися на сумі бюджетного дефіциту Газпрому. І як зазначено вище, крім податків і експортних мит, мова йде ще й про дивіденди на державну частку в акціонерному капіталі газового холдингу, що прямо зумовить зниження бюджетних надходжень Росії. З'являються передумови зниження рівня рейтингів міжнародних агентств S & P, Fitch і Moody's, що цілком може знизити суверенний рейтинг Росії. При цьому кредитні рейтинги самого «Газпрому» більш уразливі, ніж суверенні рейтинги Росії, - Російська компанія може пролобіювати підвищення тарифів на внутрішньому ринку з метою компенсування фінансових втрати. У свою чергу така перспектива неодмінно призведе до підвищення тарифів на газ, що негативно позначиться на темпах економічного зростання в Росії, а також навряд чи потішить простих росіян.
Поруч з тим наразі існують виклики і для України. Ситуація, що склалася з газовими контрактами на постачання газу через територію України, а також активне фінансування будівництва альтернативних магістральних потужностей буде підштовхувати Євросоюз до прискорення прийняття рішень щодо будівництва нових газопроводів - «Північний потік-2» і «Турецький потік». І якщо ці два газопроводи будуть побудовані, то питання транзитера у вигляді української газотранспортної системи (ГТС) буде вирішене повністю і назавжди: ГТС України перестане мати значення і для «Газпрому» і для Європи».
Нагадаємо, що минулого тижня німецька компанія Gascade Gastransport GmbH погодила з федеральною владою Німеччини дозвільну документацію на будівництво газопроводу EUGAL. Значення для України – принципово важливе. Цей на перший погляд європейський проект є сухопутною складовою «Північного потоку-2» по території ФРН.
