Доходи, видатки, дефіцит держбюджету-2021: оцінка та прогноз
Фіскальна політика в II кварталі пом’якшилася насамперед внаслідок прискорення зростання витрат, у тому числі капітальних видатків. Це, з одного боку, підтримало відновлення економіки, а з іншого – обумовило інфляцію.
Про це йдеться в повідомленні Нацбанку. Внаслідок пожвавлення економіки та високих цін тривало збільшення податкових надходжень. Утім, доходи бюджету зростали стримано через менші обсяги перерахування Нацбанку та дивідендів державних підприємств.
Ми вирішили висвітлити стан Держбюджету в розрізі ключових аспектів, а також прогноз щодо розвитку фіскальної політики уряду в умовах постпандемічного відновлення.
Пом’якшення фіскальної політики для підтримання економічної активності
У II кварталі сформувався дефіцит зведеного бюджету, що доволі нетипово для цього періоду останніх років. Практично нульове циклічно скориговане первинне сальдо вказувало на пом'якшення фіскальної політики у порівнянні з I кварталом 2021 року. Це зумовлено передусім нарощуванням видатків майже за всіма напрямами, зокрема на економічну діяльність та капітальні проєкти.
Рисунок 1 - Сальдо СЗДУ за різними вимірами, % від ВВП та % від потенційного ВВП
Джерело: НБУ.
Свій внесок у пом’якшення політики зробили й доходи. Попри послаблення карантинних обмежень та відновлення економіки продовжували діяти окремі податкові послаблення для мікро- та малого бізнесу, запроваджені наприкінці 2020 року.
Крім того, у порівнянні з 2020 роком частка перерозподілу ВВП через дохідну частину внаслідок нижчих неподаткових надходжень зменшилася.
Варто зазначити, пом’якшення фіскальної політики підтримало відновлення економіки та ринку праці, але водночас підсилило тиск на внутрішні ціни через споживчий попит.
Стрімке прискорення зростання видатків
Передбачувано ключовим напрямом залишалися видатки на охорону здоров’я. Зокрема, пришвидшилося зростання витрат на медикаменти, протиепідемічні та санітарно-профілактичні заходи, у тому числі на вакцинацію від захворюваності на COVID-19.
Рисунок 2 - Внески у річну зміну видатків зведеного бюджету, в.п.
Джерело: НБУ.
Також поліпшилося фінансування колективних послуг, зокрема оборони й громадського порядку та судової влади. Зросли витрати на дорожню інфраструктуру як поточного ремонту, так і низки капітальних проєктів. Тривало зростання видатків гуманітарного значення, зокрема на освіту, екологію, культуру та спорт. Розширення бюджетних видатків підтримало економічну активність як у виробничих видах діяльності, так і у сфері послуг.
Рисунок 3 - Темпи зростання видатків зведеного бюджету за окремими напрямами, % р/р
Джерело: НБУ.
Тривала соціальна підтримка населення. Зокрема надано одноразову допомогу мікро- та малому підприємництву через втрату доходів від заборони діяльності під час карантину, збільшено субсидії населенню на оплату послуг ЖКГ разом із компенсацією у зв’язку з підвищенням тарифів на електроенергію. Надалі зростали видатки на оплату праці. Усе це підтримало приватне споживання, а відтак і тиск на ціни, йдеться в повідомленні Нацбанку.
Витрати на обслуговування боргу зросли через значні залучення на внутрішньому ринку наприкінці 2020 року та початку поточного року, що супроводжувалося певним підвищенням рівня дохідності. Водночас обсяги таких витрат були меншими у порівнянні з планом, зокрема через міцніший курс гривні відносно закладеного в бюджеті.
Податкові надходження
Вагомими факторами зростання податкових надходжень стали адаптація бізнесу до роботи в умовах пандемії й послаблення карантину. Також високі ціни на сировинні товари сприяли збільшенню надходжень від рентних платежів та податку на прибуток підприємств разом із поліпшенням їх фінансових результатів. Завдяки підвищенню заробітних плат стало зростають обсяги податку на доходи фізичних осіб.
Рисунок 4 - Внески в річну зміну доходів зведеного бюджету, в. п.
Джерело: НБУ.
Посилення внутрішнього попиту сприяло високим надходженням від податків на споживання – ПДВ та акцизів. Спад виробництва тютюнових виробів гальмував збільшення акцизу з вироблених товарів, утім, це було компенсоване підвищенням ставок акцизного податку на електронні сигарети (ТВЕНи) та їх значним імпортом. Зросли обсяги надходження й інших податків з імпорту. Натомість неподаткові надходження скоротилися через менші перерахування до бюджету прибутку до розподілу Нацбанку та дивідендів від державних підприємств.
Утім, більші, ніж передбачалося, податкові надходження та певне недовиконання видатків (у тому числі через економію на боргові) дали змогу зменшити у порівнянні з планом потребу в залученнях. Нагадаємо, торік з метою забезпечення фінансовими ресурсами заходів, спрямованих на боротьбу з COVID-19, дефіцит держбюджету було збільшено до 7,5% ВВП. Однак завдяки низці організаційних заходів та стабілізації ситуації з надходженнями цей показник вдалося утримати на значно нижчому рівні – 5,2% ВВП. Тобто потребу в боргових зобов’язаннях зменшено на 81 млрд гривень.
Бюджетний дефіцит та його фінансування
Попит на державні цінні папери на внутрішньому ринку протягом кварталу у порівнянні з попередніми періодами дещо послабився.
Рисунок 5 - Державний та гарантований державою борг (у розрізі валют погашення), млрд грн та % від ВВП
Джерело: НБУ.
Роловер основних сум ОВДП в іноземній валюті та гривні становив відповідно 71% та 93%. Водночас у II кварталі отримано зовнішнє фінансування від офіційних партнерів та розміщено ОЗДП. Також потреби уряду частково профінансовано коштом у національній валюті, накопичених на рахунках наприкінці I кварталу 2021 року.
Через суттєві погашення зобов’язань, чисті залучення залишалися помірними, зазначають в НБУ. Їх незначний приріст у порівнянні з попереднім кварталом був нівельований ефектом переоцінки внаслідок зміцнення курсу гривні. У результаті обсяг державного та гарантованого боргу майже не змінився, а його відношення до ВВП продовжувало зменшуватися (за оцінками Нацбанку – нижче 55%) завдяки зростанню економіки.
В підсумку варто зазначити, менший рівень боргу до ВВП є позитивним сигналом для іноземних інвесторів, утім, із точки зору довгострокової стійкості він залишається високим.
Прогноз фіскальної політики
Фіскальна політика в міру виходу економіки з кризи стане стриманішою, дефіцит бюджету та борг поступово скорочуватимуться. Такими є очікування аналітиків Нацбанку, йдеться у липневому Інфляційному звіті регулятора.
Високі темпи зростання економіки в номінальному вимірі сприятимуть наповненню дохідної частини бюджету 2021 року.
Доходи СЗДУ зростуть на 11% насамперед завдяки податковим надходженням. Найвищими темпами (18−20%) збільшаться доходи від ПДФО та відрахування в Пенсійний фонд України через пришвидшення росту зарплат. Поліпшення фінансових результатів підприємств дасть змогу наростити надходження від податку на прибуток. Помірніше (на 10%) зростатиме збір податків на товари та послуги (ПДВ, акцизний податок), що показує загальне відновлення сукупного попиту. Водночас неподаткові надходження знизяться внаслідок меншого обсягу перерахування прибутку НБУ до державного бюджету.
Нарощування видатків бюджету на антикризові програми в поточному році буде не таким швидким, як у 2020 році. Найбільше зростуть видатки соціального характеру як через підвищення соціальних стандартів, так і для підтримки населення в умовах карантинних обмежень. Дещо сповільняться темпи зростання капітальних видатків для збереження обсягів дефіциту бюджету, який реалістично профінансувати.
Рисунок 6 - Широкий дефіцит СЗДУ, млрд грн, і державний та гарантований державою борг, % ВВП
Джерело: НБУ.
В підсумку варто зазначити, дефіцит бюджету СЗДУ у 2021 році залишатиметься все ще значним – близько 4% ВВП. У наступні роки в умовах сталого економічного зростання потреби в додатковому бюджетному стимулюванні економіки не буде. Відповідно очікується скорочення дефіциту бюджету до 3% ВВП, зазначають в Нацбанку. Це дасть змогу знизити рівень державного та гарантованого державою боргу до 52% ВВП на кінець 2023 року.