Експерти Світового банку відзначили досягнення прогресу України у створенні передумов для сталого економічного зростання, та наголосили, що розвиток економіки стримується незавершеними реформами, обумовлюючи низьку продуктивність, надмірну залежність від експорту товарів, слабких інституцій, нестачі прямих іноземних інвестицій та інтеграції у глобальну економіку.
Згідно з останнім економічним оглядом Світового банку для України, у 2018 році економіка зросла на 3,3% (після 2,3% та 2,5% відповідно у 2016 та 2017 роках). Світовий банк зазначає, рівень поступу зумовлений високим врожаєм та сприятливими умовами для росту внутрішнього попиту, а також стрімким ростом споживання домогосподарств на рівні 8,9% у 2018 році (після 9,5% у 2017 році), у свою чергу, спричиненого зростанням заробітної плати, пенсій та грошовими переказами з-за кордону. Водночас зростання доданої вартості у промисловому виробництві склало лише 0,6%, а в транспорті - 1,1%.
Згідно з прогнозами Світового банку, зростання економіки у 2019 році відбудеться на рівні 2,7%. Експерти наголошують, досягнення стійкого зростання, яке триватиме протягом значного періоду є надзвичайно важливим, щоб Україна наздогнала сусідні європейські країни за рівнем доходів. Україна наразі перебуває на роздоріжжі: попри відновлення економічного зростання після кризи 2014-15 років, темпи зростання залишаються надто низькими, аби Україна могла досягти рівня доходів сусідніх європейських країн.
При збереженні наявних темпів економічного зростання, Україні знадобиться понад 50 років, щоб досягти рівня доходів сьогоднішньої Польщі.
Порівнювати Українську економіку зі здобутками Польщі є предметом фахових та побутових дискусій. Наразі таке порівняння не на користь України. Українські реформи налічують лише п’ять років, які обумовили розчарування населення, реформаторський запал далекий від поляків того часу, а самі реформи дуже часто відверто саботуються. Але досвід реформ, солідарності, стійкості та наполегливості поляків може надихати, а їх шлях указувати на правильні орієнтири.
Вектор зовнішньої політики та зовнішньоекономічних зв’язків
Польща є країною Європейського Союзу. Шлях до ЄС зайняв майже 10 років, але наразі ключовими експортними партнерами Польщі є Німеччина, Великобританія, Чехія, Франція та інші країни Європейського Союзу.
Натомість економічні та політичні зв'язки України формувалася багатовекторними, оскільки це давало можливість підприємствам уникати конкуренції, чіпляючись за збережені «союзні» відносини та низькі ціни на енергоносії, які субсидували виробництва, в той час, як Польща перейшла до енергоощадження та інтеграції з Євросоюзом.
Рисунок 1 – Ключові зовнішньоторговельні партнери до яких експортує Польща, 2017 рік
Варто зазначити, що імпорт Польщі з низьким ступенем доданої вартості, й основними партнерами є РФ та КНР.
Рисунок 2 – Ключові зовнішньоторговельні партнери від яких імпортує Польща, 2017 рік
Експорт Польщі перевищує імпорт, тобто економіка отримує більше валюти, ніж віддає іншим країнам.
Рисунок 3 – Баланс зовнішньої торгівлі Польщі, млрд дол. США
В підсумку зазначимо, що експортний виторг істотно покриває попит на валютному ринку для фінансування контрактів з імпорту. Сировинний імпорт дозволяє розширяти виробництво та розвиток секторів, які пов’язанні з торгівлею та значними технологічними переділами з високим рівнем доданої вартості.
В умовах українських реалій, економіка Україна залишається вразливою до зовнішніх шоків і циклів цін на сировинні товари обумовлені незавершеними структурними перетвореннями економіки. Щоб підвищити стійкість до зовнішніх потрясінь Україна потребуватиме більш стійкого економічного зростання, розвитку секторів пов’язаних з торгівлею та технологічних переділів з високим рівнем доданої вартості. Це вимагатиме істотних капітальних вкладень та поглибленої інтеграції в глобальну структуру виробничо-збутових ланцюжків.
Рейтингові показники внутрішньої економіки Польщі
Інтегрувавши Польщу в західну економіку, уряд створив умови для розвитку бізнесу. Як зазначає видання Gazeta Polska, у 2017 році статки поляків формувалися завдяки активному малому та середньому бізнесу – 99,8%.
Індекс рівня глобалізації країн світу (KOF Index of Globalization), який складається Швейцарським економічним інститутом (KOF Swiss Economic Institute) показує, що Польща доволі відкрита економіка — в рейтингу економічної глобалізації країна посідає 25 місце з 193. До речі, Україна знаходиться на 45 сходинці.
Відтак, у виробничому секторі участь Польщі в глобальних ланцюгах створення вартості істотно зросла. Завдяки участі у глобальних ланцюгах створення вартості, Польща має можливість здійснювати обмін не лише продуктами, а й технологіями та знаннями створивши мережі.
Польща випереджала Україну за показником свободи бізнесу. У нашому регіоні інвестори зазвичай віддавали перевагу Польщі, а не Україні.
Варто зазначити, що наразі Україна покращила свої позиції у світовому рейтингу конкурентоспроможності економік, який щороку готує швейцарський Міжнародний інститут управлінського розвитку.
У 2019 році у світовому рейтингу конкурентоспроможності економік Польща займає 38 місце, а Україну розташували на 54 місці. Минулого року вона була на пʼять щаблів нижче. Усього Інститут досліджує 63 країни.
Найбільш конкурентоспроможною економікою визнали Сінгапур. Далі йдуть Гонконг (Спеціальний адміністративний регіон Китаю), США, Швейцарія та Обʼєднані Арабські Емірати. Минулого року на першому місці були США.
Організація об’єднаних націй зарахувала Польщу до країн з дуже високим рівнем людського розвитку. Цей показник є багатогранним та показує різноманітні аспекти якості життя людини: очікувану тривалість життя, рівень життя, рівень грамотності тощо.
Україна наразі відстає: ООН наголошує, українець житиме на 5 років менше за поляка, вчитися на 1,5 роки буде менше, а ВВП на душу населення у нас в 3 рази менше.
Перспективи для України
З точки зору рівня ВВП на душу населення, Україна залишається однією з найбідніших країн регіону, тобто перебуває на рівні Молдови, Вірменії та Грузії. ВВП України на душу населення за паритетом купівельної спроможності, приблизно втричі нижчий, ніж у Польщі, попри аналогічний рівень доходів у 1990 році.
Попри те, що у 1991 році наші стартові економічні умови були приблизно однаковими — та відмінності у світогляді та прагненні більшості населення були істотними. Кількість заводів, площа країни чи довжина доріг не мають значення, якщо громадяни не розуміють, що саме потрібно змінювати та які зміни ведуть до економічного піднесення. Отже, йдеться про шлях до результатів, а не «чудесні» перетворення «покращення життя вже завтра».
На початку цього шляху у 90-х полякам було надзвичайно важко. Але на відміну від «розчарованих» українців, поляки зрозуміли потребу у болючих змінах і змогли привести до влади реформаторів. Через багато років перманентних змін Польща перетворилась на заможну країну із гарними економічними перспективами та стала добрим прикладом, як потрібно реформувати країну та якими цінностями послуговуватися на шляху реформування.
«Щоб прискорити економічне зростання, Україні потрібен швидкий прогрес у реалізації ключових структурних реформ», - зазначає директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України. - «Це означає створення ринку земель сільськогосподарського призначення, розділення природних монополій в енергетичному секторі, посилення врядування у державних банках, досягнення прогресу в боротьбі з корупцією та забезпечення фінансової стабільності».
Світовий банк наголошує, підтримка інвестицій та зростання продуктивності потребуватиме реформування політики у трьох сферах:
- Зменшення ролі держави в економіці, усунення перешкод для використання факторів виробництва та зміцнення людського капіталу для створення поштовху до зростання продуктивності. Це може бути досягнуто коштом видатків споживання та збільшення державних інвестицій, приватизації державних підприємств та розділення природних монополій; відкриття ринку сільськогосподарських земель; посилення корпоративного управління в державних банках та комплексної реформи системи освіти України.
- Сприяння прямим іноземним інвестиціям та інтеграція у глобальні ланцюги створення вартості, вдосконалення сфери логістики та зв’язку, щоб використовувати можливості зовнішньої торгівлі на повну. Одним з найважливіших факторів залучення ПІІ є захист прав власності.
- Підтримання стабільної макроекономічної політики, надання кожному рівних можливостей і зміцнення верховенства права, щоб зробити економічні інститути більш стійкими.
Якщо ключові реформи просуватимуться вперед, очікується, що економічний ріст може досягнути позначки 3,4% у 2020 році та 3,8% у 2021 році. Інакше, у разі зволікання з реформами, ріст економіки може уповільнитися до рівня нижче 2%, оскільки впевненість інвесторів погіршується, а макроекономічна вразливість посилюється.
