Олександр Завадецький — юрист, колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування, Голова Кваліфікаційної комісії та Комітету нагляду. В інтерв’ю для UA.NEWS адвокат розповів про досвід судових справ проти Нацбанку, зокрема захист членів Наглядової ради Ощадбанку, яких НБУ визнав професійно непридатними, і де він домігся перемоги в судах усіх інстанцій.
Також Завадецький викривав звільнену заступницю голови НБУ Катерину Рожкову у низці сумнівних рішень, зокрема щодо Платинумбанку та продажу Укрсоцбанку російському банку, а також у спробі звільнити його за дискредитуючою статтею. Він вважає, що НБУ не завжди діє законно, недостатньо незалежний і упереджений до державних банків, а для покращення ситуації пропонує розділити його функції регулювання та нагляду.
Далі — пряма мова Олександра Завадецького.
Про гучні справи проти Нацбанку України
На мій погляд, найбільш цікавою справою був захист членів Наглядової ради Ощадбанку у спорі з Нацбанком. Ця справа тривала з вересня 2019 по травень 2021. В ній я представляв інтереси трьох членів Наглядової ради - Шевкі Аджунер, Олексій Резніков та Дмитро Власов. Технічно, це були три окремі справи, але за змістом я їх вважаю однією, оскільки вони пов'язані хронологічно і однією фабулою. Про цю справу писали у пресі, у тому числі сам Нацбанк у своїх прес-релізах, а рішення є у відкритому доступі в реєстрі.
Нацбанк визнав цих трьох осіб професійно невідповідними і не погодив їх на посадах членів Наглядової ради Ощаду. По всім клієнтам ми виграли суд у трьої інстанціях. Ухвалюючи постанови у цих провадженнях, Верховний Суд виклав висновки, які, на мій погляд, встановили фундаментальні стандарти законності для прийняття управлінських та наглядових рішень Нацбанком, і іншими державними органами. Також ми переконали суди що дії більшості членів Кваліфікаційної комісії, Комітету нагляду Нацбанку, керівників профільних підрозділів, були свавільними та протиправними. До речі, у наступному, консультуючи банки та банкірів щодо дій Нацбанку, я відмічав що Нацбанк не завжди діє у відповідності до тих критеріїв законності.
Окрім цієї справи я ще представляв банки у справах про виведення їх з ринку, оскарження результатів перевірок, вжиття заходів впливу, а також декількох посадовців Нацбанку у трудових спорах.
Чи часто банки та банкіри оспорюють рішення НБУ
За моїми спостереженнями, банки та банкіри оскаржують меншу частину рішень НБУ, у яких є ознаки протиправності. Можу сказати, що навіть я сам інколи раджу своїм клієнтам, або потенційним клієнтам, ретельно зважувати всі «за» та «проти» при прийнятті рішення про судове оскарження. Трапляються випадки коли мети клієнта можна досягти позасудовими заходами – шляхом листування з Нацбанком наприклад. При грамотно складених запитах, та послідовності, регулятор може бути змушений або дати правильну відповідь або підкреслити протиправність своєї позиції настільки, що виграш у суді стає питанням часу.
Чому бояться йти в суд проти Нацбанку
Частіше рішення НБУ не оскаржують просто з небажання загострювати стосунки. Банківська діяльність є максимально регульованою, доля як бізнесу так і кар'єри сильно залежить від відносин з НБУ та його керівниками, тому багато хто просто побоюється конфліктів, і це можна зрозуміти. Разом з тим, на мій погляд, в деяких ситуаціях необхідно активно захищати свої інтереси, у тому числі в суді, без затримок. Зокрема, якщо неоскарження рішень регулятора може спричинити розвиток негативних подій у майбутньому.
Про екс-заступницю голови НБУ Катерину Рожкову
Я працював з Катериною Вікторівною у Нацбанку давно і зараз пам’ятаю скоріше загальне враження від взаємодії з нею ніж конкретні обставини. Деякий час ми були колегами на рівні «Правління -1», потім вона стала членом Правління і, відповідно, моїм безпосереднім керівником. Фразу, яку ви навели «мені ніколи не траплялась людина, більш схильна обирати найгірший спосіб дій», я написав у своєму дописі у Facebook (її потім наводили деякі новинні агенції) під впливом трьох обставин, які мені добре запам’ятались.
Катерина Рожкова та Платинум Банк
По-перше, це історія з Платинум Банком. Восени 2016 у цього банку спливав строк проблемності і його треба було або виводити з ринку або повертати у ринок. У банку були три основні проблеми – якість активів, пов’язане кредитування та структура власності. Я не працював з оцінкою якості активів, однак пов’язане кредитування та структура власності були у сфері моєї відповідальності.
Пам’ятаю, що порушення нормативу пов’язаного кредитування у Платинуму були не меншими ніж, до прикладу, у Привату, і по своїй суті вони були аналогічними. При цьому, це був майже останній банк на ринку з непрозорою структурою власності. А головне, згідно інформації з відкритих джерел (вона навіть зараз доступна), до контролю над банком міг мати відношення російський олігарх та «збройовий барон» на прізвище Кесаєв. За таких обставин, я був категорично проти повернення банку у ринок, і прямо говорив про це Рожковій.
Розв’язка була такою, що мене звільнили з НБУ і через декілька днів після цього документи про повернення банку у ринок підписав один з моїх замів, Олександр Бевз. Банкіри пам’ятають що після цього було з Платинум Банком. Він назбирав ще декілька сот мільйонів гривень депозитів, привласнив гроші двох великих державних підприємств, і його таки вивели з ринку, переклавши фінансовий тягар на фонд гарантування.
Рожкова і продаж Укрсоцбанку росіянам
По-друге, це історія з придбання Укрсоцбанку російським Альфа Банком у 2016-му. Примітно, що у цьому випадку також був російський елемент, і Рожкову підтримував все той же мій заступник. Тоді МВФ та Всесвітній банк наполягали на тому що Нацбанк має утриматись від погодження угоди поки Альфа Банк не надасть програму фінансового оздоровлення обох банків, оскільки у обох банків були виявлені суттєві проблеми з капіталом.
Щодо цього я також прямо говорив Рожковій що треба дослухатись до позиції МВФ та ВБ, і що на комітеті нагляду я буду голосувати проти угоди якщо ми перед цим не погодимо програму фінансового оздоровлення. Наскільки я пам'ятаю, тоді Катерина Вікторівна просто оминула комітет нагляду і винесла погодження прямо на Правління, яке одразу погодило цю угоду. Я вважаю, що у 2016-му вже були підстави діяти вкрай обережно з російським банком.
Як Олександр Завадецький виграв суд в НБУ по своєму звільненні
Ну і по-третє, власне, моє звільнення. Розуміючи що працювати ми вже не зможемо, я пропонував піти за угодою сторін чи власним бажанням, однак у Рожкової було принципове бажання звільнити мене по дискредитуючій статті. Згодом я виграв трудовий спір у суді, у Верховному Суді включно, але звісно повертатись у НБУ не став. З тих пір і по тепер група осіб, які здійснювали ті проросійські оборудки у НБУ, поширюють про мене наклепи при кожній можливості.
Чому проти Рожкової досі немає кримінальних справ
Щодо цього у мене є тільки припущення. Я був дуже здивований що вона залишилась на посаді, і взагалі на волі, після витоку «плівок Рожкової». Там проросійщина зашкалювала у суміші із службовими зловживаннями. Був здивований що по справі Платинумбанку, яку вело НАБУ, не було результату. Був здивований що керівники НБУ, які займали пост після Гонтарєвої, зберігали її на посаді. Підсумовуючи, можу сказати що Рожкова у цьому контексті – дивовижна жінка.
В яких сферах НБУ має бути більш відкритим?
На мій погляд, Нацбанку до останнього часу було властиве прийняття рішень, які не повною мірою відповідають критеріям законності. Я роблю це зауваження виходячи зі справ з якими до мене звертались клієнти.
Таких критеріїв чимало, вони встановлені як українським законом так і практикою ЄСПЛ. Якщо казати про відкритість, то найбільш дотичними критеріями є дотримання процедури, достатність обгрунтування, неупередженість, пропорційність, допуск до процесу прийняття рішень зацікавлених осіб. Особливо це актуально по відношенню до фізичних осіб, оскільки як за українською Конституцією, так і за правом ЄС, людина є найвищою соціальною цінністю.
Отже, максимально відкритим НБУ має бути там де приймаються рішення щодо людини, такі як оцінка професійної придатності, погодження на посади, набуття істотної участі у банках тощо.
Які кроки НБУ має зробити для покращення регулювання банківського сектору сьогодні
Я не маю підстав вважати що сьогодні у Нацбанку є дефіцит компетенцій. Здійснення регулювання у суворій відповідності до закону, дотримання прав людини, урахування практики правозастосування – це, на мій погляд, краще що міг би зробити Нацбанк для ефективного регулювання банківського сектору.
Чи є НБУ незалежний від політичного впливу
Я не думаю що ступінь незалежності НБУ відповідає встановленій закону. Рівень його незалежності проявляється по-різному в різних ситуаціях. Інколи НБУ займає незалежну позицію, інколи піддається впливу. Взагалі, на мій погляд, у структурі органів влади НБУ є одним із самих незалежних.
Чому Нацбанк критикують за більшу лояльність до держбанків, скандали з міскодингом в Ощадбанк і Приватбанк
Це питання відкритості та незалежності, яке ми вже згадували. Я думаю що проблема упередженості існує і над її вирішенням треба працювати. Ця проблема має вирішуватись різними способами – удосконаленням кадрового відбору керівників, підтриманням правоохоронних органів у розкритті посадових зловживань, внутрішнім контролем за сторони Ради НБУ тощо.
Чи дійсно держбанки підбивають під себе сірі сектори економіки
Я чув про це але не маю фактів щоб підтвердити або спростувати. На правду схоже. Якщо мова про «сірі» сектори економіки то вочевидь цими питаннями мають займатись правоохоронні органи у першу чергу, але й наглядова функція НБУ теж має перейматись такими питаннями.
Які зміни можна внести в законодавство, що регулює НБУ
Тут я трішки пофантазую. На мій погляд, і я висловлював його ще під час роботи у НБУ, для країни було б корисним роз'єднати функції регулювання ринку та нагляду за ринком. Така практика існує в багатьох країнах (США, Німеччина, Велика Британія, Польща тощо).
Наприклад, монетарною політикою та регулюванням займався би Нацбанк, а наглядом спеціальне наглядове відомство. Це не потягло б розширення державного апарату, тому що сам Нацбанк при такому розподілі повноважень став би в два рази меншим. Але це усунуло б конфлікт інтересів всередині регулятора.
Прогнози на співпрацю між НБУ та міжнародними фінансовими організаціями
Вважаю, що співпраця НБУ з ними буде розвиватись у такому ж треку як і співпраця інших органів з міжнародними організаціями, і не тільки фінансовими. Наприклад, останні події у антикорупційній сфері впливають на міжнародну співпрацю всіх владних органів України з міжнародними організаціями приблизно однаково.
Коли я працював у НБУ я входив у переговорну групу НБУ з МВФ щодо програми макрофінансової підтримки. Можу сказати, що представники міжнародних фінансових організацій в основному добре обізнані у внутрішніх справах України і чутливо реагують на все що має значення.
