Експорт сільгосппродукції України: що поставлено на світову карту в світлі війни
У 2021 році Україна була другим за величиною постачальником зерна для Європейського Союзу (ЄС) та значним постачальником харчових продуктів для країн із низьким та середнім рівнем доходу в Азії та Африці.
Про це пише INS Markit. Україна є одним із ключових світових експортерів зерна, а також рослинних олій. Основними експортними продуктами сільського господарства країни є кукурудза та пшениця.
Ми вирішили висвітлити ризики світової продовольчої безпеки у світлі російської агресії проти України.
Основні сільськогосподарські товари, що експортуються з України
В підсумку 2021 року аналітики GTAS від S&P Global Market Intelligence підрахували експорт української кукурудзи у 27,2 млн. метричних тонн, а експорт пшениці оцінюється у 21,2 млн. метричних тонн. На ці дві культури, які продає Україна, припадає 12,8% та 10,5% всього світового експорту відповідно.
Таблиця 1 – Десять ключових продуктів с/г виробництва, експортованих Україною у 2021 році, ММt
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
Крім кукурудзи та пшениці, які, безумовно, відіграють в структурі експорту ключову роль, у першу десятку товарів, що експортуються, можна також назвати такі харчові продукти: «Тварини та рослинні олії, крім соєвої олії», «Насіння соняшника, ріпаку», а також «Інші крупи, у тому числі жито, ячмінь овес».
Експорт зерна з України за напрямками
Україну іноді називають «житницею Європи», зазначають в INS Markit. Експорт зерна до Європейського Союзу зріс з 682 тис. тонн у 2010 році до 15,9 млн. тонн у 2019 році, в основному завдяки збільшенню експорту кукурудзи з 533 тис. тонн до 14,3 млн. тонн.
У вартісному вираженні у 2019 році експорт українського зерна в ЄС збільшився на 23,9% у річному обчисленні, досягнувши понад 3 млрд. доларів США. Однак потім експорт упав на 36,8% у 2020 році, щоб відновитися на 34,1% у 2021 році, досягнувши 2,6 мільярда доларів США в грошовому еквіваленті.
Рисунок 1 – Експорт зернових до ЄС
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
У 2021 році, згідно з оцінками GTAS Forecasting, Україна була другим за величиною постачальником зерна (включаючи «кукурудзу», «пшеницю» та «інше зерно, включаючи жито, ячмінь та овес») до Європейського Союзу, на частку якого припадало 14% імпорту всього зерна ЄС у натуральному вираженні.
Рисунок 2 – Імпорт зерна в ЄС у 2021 році
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
Україна також є великим постачальником продовольства для країн із низьким та середнім рівнем доходу. За оцінками S&P Global Market Intelligence GTAS Forecasting, у 2021 році 55,1% української пшениці було експортовано до Азії та 40,7% до країн Африки.
Рисунок 3 - Експорт пшениці з України за призначенням у 2021 році
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
Найбільшими імпортерами української пшениці у 2021 році були Єгипет, Індонезія, Бангладеш, Туреччина та Ємен. Більшість цих країн значною мірою залежать від постачання української пшениці, в основному з країн Північної Африки (Єгипет, Лівія) та регіону Західної Азії (таких як Ліван та Ємен). Для Індонезії та Бангладеш Україна також є другим за величиною постачальником пшениці.
Рисунок 4 - Топ-імпортери української пшениці у 2021 році, MMt
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
Чим довше продовжуватиметься російсько-українська війна, тим більшу ненадійність продовольчого постачання вона може принести не лише Україні та регіону, а й усьому світу. Ціни на пшеницю і кукурудзу підскочили ще до війни, зазначають експерти, але через конфлікт очікують подальшого зростання цін, що вплине на економіку найбідніших африканських країн, зазначають в INS Markit.
Україна як провідний світовий експортер соняшникової олії та насіння
Україна є також найбільшим у світі експортером соняшникової олії з часткою 40% вартості світового експорту на рік 2021 року.
Рисунок 5 – Експорт соняшникової олії
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
Основними одержувачами соняшникової олії з України є Індія, материковий Китай, Нідерланди, Іспанія та Італія. Оскільки імпорт соняшникової олії припинився через збройне вторгнення Росії в Україну, Індії доводиться шукати заміну іншим харчовим оліям або закуповувати кулінарні олії з інших країн, щоб підтримувати внутрішні поставки та запобігати швидкому зростанню роздрібних цін.
Рисунок 6 – П’ятірка найбільших імпортерів соняшникової олії з України
Джерело: INS Markit, GTAS Forecasting.
Найбільшими ринками харчової олії є Індія та материковий Китай. Україна у 2021 році забезпечувала понад 80% потреб Індії у соняшниковій олії. Здається очевидним, що конфлікт призведе до величезних збоїв у ланцюжку поставок, відповідно й без того високі ціни на харчову олію в Індії зростатимуть ще більше.
Виклики для світової економіки
Більшість українського експорту здійснюється через порти Чорного та Азовського морів – Одесу, Південний, Чорноморськ, Херсон, Маріуполь та Бердянськ. 24 лютого, коли почалося російське вторгнення, більшість морських портів було закрито, тому роботу портів вже порушено, судам не дозволяється заходити та виходити з портів.
Глава Морської адміністрації України 28 лютого підтвердив, що українські порти залишаться закритими до закінчення російського вторгнення, додавши також, що Маріупольський порт постраждав від російського обстрілу. Крім того, кілька судноплавних компаній призупинили рейси в порти Чорного моря, що знаходяться під загрозою зникнення. Крім того, з 24 лютого щонайменше три комерційні судна постраждали від бомб.
Для низки країн Південної Азії, Західної Азії та Африки скорочення основного джерела постачання пшениці, кукурудзи та рослинних олій, безумовно, підвищить рівень продовольчої безпеки та може навіть призвести до збільшення глобального голоду, наголошують експерти.
Війна також призведе до збоїв у ланцюжку постачання та зростання цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема харчові олії, у Південній Азії та інших регіонах.
Під час останнього Форуму перспектив сільського господарства Міністерства сільського господарства США торгова представниця США Кетрін Тай назвала російсько-українську війну черговим потенційним потрясінням для глобальної торгівлі та ланцюжків постачання. Вона підкреслила позицію України на світовому аграрному ринку та сказала, що невдовзі ми можемо побачити економічні наслідки цієї ситуації. Нині зарано оцінювати довгострокові наслідки конфлікту, але низка агентств працюватиме над оцінкою впливу на торгівлю сільськогосподарською продукцією, а також на всю світову економіку.