Найскладнішою ситуацією є стан справ щодо виконання бюджету поточного року під впливом заходів, спрямованих на боротьбу з наслідками карантинних обмежень. Коронакриза та витрати на її подолання, обумовили найбільший дефіцит держбюджету в історії України.
Проте завдяки активній взаємодії установ, що входять до складу Ради, та отриманій підтримці з боку МВФ, інших міжнародних донорів, фіскальні та боргові ризики вдалося мінімізувати, йдеться Звіті про діяльність Ради з фінансової стабільності.
Коронакриза та системні ризики
У другій половині 2019 року зростання світової торгівлі зупинилося та уповільнилося економічне зростання в усіх торговельних партнерів України, передусім через протистояння в торгівельній війні США та Китаю.
На початку 2020 року почалося відновлення світової економіки, проте з лютого у Китаї, а з середини березня у решті світу розпочалася рецесія.
Національний банк презентував огляд поточних ризиків для фінансової стабільності (табл. 1).
Таблиця 1 - Еволюція системних ризиків
Джерело: НБУ.
Як бачимо з таблиці, протягом всього періоду державні фінанси зазнали найбільшого негативного впливу (стрілки вгору ‒ збільшення ризику; стрілки вниз ‒ зменшення ризику).
У 2020 році очікується скорочення світової економіки на понад 5% (гірше ніж у 2008-2009 роках), зокрема в Євросоюзі – на 7.1% (згідно з прогнозом МВФ).
ФРС та ЄЦБ знизили ставки у відповідь на загрози рецесії. З початком коронакризи ФРС та ЄЦБ розширили програми викупу активів та запровадили регуляторні пом’якшення, ФРС надалі скоротив ставку й запровадив реформу монетарної політики.
Розпочався відплив капіталу з економік з ринками, що розвиваються. У II кварталі 2020 року з’явились ознаки пожвавлення: випереджаючі показники почали зростати у кількох регіонах.
Зовнішня кон’юнктура
З лютого 2020 року слабкий попит на глобальних ринках спричинив зниження світових цін на більшість товарів, за винятком залізної руди та зернових. Ціни на залізну руду були нижчими за локальний максимум липня 2019 року, проте перебували на відносно високому рівні.
На сталь – скоротились у IV кварталі 2019 року – І кварталі 2020 року, надалі очікується помірне відновлення, у т.ч. завдяки поверненню економіки Китаю до зростання. Очікується, що дані по торгівлі з КНР покажуть, що китайський експорт в серпні стабільно зростав другий місяць поспіль, при цьому імпорт також відновив зростання.
Ціни на нафту впали до найнижчого рівня з 2008-2009 років, проте згодом почали зростати, у тому числі завдяки зусиллям ОПЕК+, а з кінця II кварталу – завдяки поступовому відновленню економічної активності.
Нагадаємо, експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch очікують, що світовий ВВП за підсумками 2020 року скоротиться на 4,4%, тоді як у червні прогнозувалося падіння на 4,6%.
Економічні умови
Динаміка сукупного попиту, покращення економічних очікувань та очікуване пом’якшення монетарної політики сприяли покращенню очікувань на початку 2020 року.
З початком коронакризи НБУ суттєво переглянув прогноз на 2020 рік. Очікуване падіння ВВП за базовим сценарієм становитиме близько 6%.
Рисунок 1 – Динаміка ВВП та інфляції
Джерело: НБУ.
Найбільш значний негативний вплив коронакриза завдала в II кварталі. Поточна криза є нетиповою – без суттєвого девальваційного тиску та інфляційного сплеску.
Державні фінанси
З початком кризи державні фінанси перебувають під тиском заходів боротьби з наслідками пандемії поширення коронавірусу та погашень значних боргових зобов’язань у травні.
Однак завдяки зовнішньому фінансуванню та внутрішнім залученням накопичено значний ресурс для майбутніх виплат за зовнішніми боргами та підтримки економіки.
Валютний ринок
Протягом минулого року гривня зміцнювалася з огляду на помірний дефіцит поточного рахунку та приплив капіталу. Підвищений попит на валюту спостерігався з початком пандемії у другій половині березня 2020 року, проте вже у квітні ситуація нормалізувалася.
Нагадаємо, значна кількість прогнозистів очікують, що курс тяжітиме до послаблення, але за участі НБУ на ринку залишиться міцнішим за 28 грн/$ і коливатиметься в межах 27.5-28 грн/$. Проте, як зазначають в ICU, в наступні періоди попит на валюту буде зростати до позначки 30 грн/$ на кінець цього року.
Геополітика
Протягом осені-зими 2019-2020 року напруга залишалася високою через загрозу жорсткого сценарію виходу Британії з ЄС (Brexit) або затягування цього процесу, політичну боротьбу в США, загострення відносин НАТО — Туреччина, заворушення у Латинській Америці.
Рисунок 2 - Індекс геополітичних ризиків (GPR) та індекс непевності світової економічної політики (GEPU)
Джерело: Dario Caldara and Matteo Iacoviello; Davis, Steven J.
З березня поточного року основним фактором ризику стали пандемія та її вплив на світову економіку та політику провідних країн. Геополітичні конфлікти тимчасово вщухли, натомість рекордно зросла невизначеність світової економічної політики. Напруження на Донбасі зберігалося, перспективи переговорів незрозумілі, йдеться у звіті Ради з фінансової стабільності.
Ризики та ключові рекомендації рад з фінансової стабільності світу
Загрози коронакризи затьмарили ризики, виявлені у другій половині 2019 року та на початку 2020 року (загроза Брекзіту без домовленостей між Британією та ЄС, можливість посилення торговельних воєн, передусім США та Китаєм, зростання цін на нерухомість в низці країн, високі рівні заборгованості бізнесу та домогосподарств у розвинених країнах).
Рисунок 3 – Ключові рішення та рекомендації комітетів/рад з фінансової стабільності у зв'язку з коронакризою
Джерело: РФС.
Важливою темою обговорень залишився перехід від LIBOR до інших орієнтовних ринкових відсоткових ставок (FPC, FSB). FSB закликав регуляторів та фінустанови скористатися з гнучкості у рамках діючих міжнародних стандартів, щоб забезпечити безперервний доступ до фінансових ресурсів для населення та бізнесу, які мають тимчасові труднощі через коронавірус; переконатися у наявності ліквідності та капіталу, де вони потрібні у системі. Серед інших цікавих тем дискусій цих органів варто зазначити обговорення на FPC ризиків поширення фінансових послуг із використанням «хмарних» технологій.
В підсумку варто зазначити, з огляду на поточні проблеми України, Рада фінансової стабільності окреслила завдання щодо скорочення портфелю проблемних (непрацюючих) активів (NPL) в держбанках, та реалізації нової стратегії банків держсектору, що дозволить реалізувати стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Окрім зазначених питань, РФС занепокоєна ризиками визнання неконституційним Закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Позиція Ради: невідкладно створити робочу групу, яка б підготувала план дій для мінімізації можливих ризиків для фінансової стабільності у разі прийняття Конституційним судом України рішення за відповідним провадженням.
