Починаючи із 2015 року публічні компанії знижували боргове навантаження, маючи різну динаміку рентабельності. Більшість із публічних компаній провели реструктуризацію та вчасно погашала борги. Наразі вони планують позичати на інвестиційні програми.
В Національному банку України наголошують, що для отримання позик на інвестиційні програми готові лише компанії з якісним корпоративним управлінням. Для інших доступ до фінансування обмежений, наголошує регулятор.
НБУ проаналізував фактори дефолтів за корпоративними кредитами. Результати показали, що зовнішні шоки, війна, втрата територій та ринків збуту вплинули на якість боргу вкрай негативно. Але визначальними в перетворенні кредитів на неробочі стали саме внутрішні проблеми банківської системи. Низькі кредитні стандарти, нехтування лімітами концентрації боргів, кредитування пов’язаних осіб та високий обсяг валютного кредитування стали основою масових дефолтів корпорацій за боргами перед українськими банками.
Українські банки лідирують за часткою неробочі кредити (NPLs) у світі: на 01.04 вона становила 51.7% кредитного портфеля платоспроможних банків, або 599 млрд грн 85% NPLs – це корпоративні борги.
Рисунок 1 - Частка непрацюючих кредитів
Джерело: Світовий банк, НБУ
NPLs почали стрімко зростати з середини 2014 року. У 2017 році стався номінальний стрибок через перехід на міжнародні стандарти визначення непрацюючих активів.
Банки визнавали реальну якість кредитів із запізненням. На це вказує зростання прострочень за кредитами, що згодом стали NPLs. Намагаючись віддалити збитки акціонерів, фінустанови проводили короткострокові реструктуризації та капіталізували проценти.
Рисунок 2 - Розподіл непрацюючих кредитів за сумою боргу позичальника на 01.04.2019 року
Джерело: НБУ
НБУ оцінив чинники перетворення кредитів на NPLs для вибірки з 699 корпоративних позичальників. Хоча б на одну зі звітних дат із початку 2017 року усі вони мали NPLs на понад 100 млн гривень. Досліджувані фактори пов’язані з зовнішніми шоками (Ф1-Ф3) або з якістю управління кредитними ризиками банків (Ф4-Ф6), що зображено на графіку 3:
Рисунок 3 - Оцінка впливу перелічених факторів на боржників з непрацюючими кредитами
Джерело: НБУ
- Знаходження позичальника на НКТ, або на територіях, що зазнали руйнувань під час АТО/ООС (фактор відповідно позначено Ф1).
- Належність боржника до галузей, які постраждали від втрати ринку РФ (машинобудування, виробництво труб, молочних продуктів та інше).
- Значні втрати від спаду внутрішнього попиту під час кризи (операції з нерухомістю, будівництво, виробництво будматеріалів, автомобілів тощо).
- Відсутність операційної діяльності при отриманні кредиту. Критерії – у рік видачі кредиту боржник не мав доходу або чистий борг перевищував чистий дохід у понад 5 разів і показник суттєво не знижувався надалі.
- Наявність операційної діяльності, але неприйнятне боргове навантаження при отриманні позики. Критерій – у рік отримання кредиту чистий борг корпорації перевищував чистий дохід у понад 2.5 рази, водночас чистий борг був у понад 7 разів вищий, ніж EBITDA.
- Завищене боргове навантаження для боржників при отриманні позики (крім позичальників з ознаками факторів 4 або 5). Критерій – чистий борг у понад 5 разів вищий, ніж EBITDA.
Стан боргового навантаження публічних компаній
Боргове навантаження публічних компаній знижувалося починаючи із 2015 року: тоді середньозважене значення показника чистий борг/EBITDA становило 5.2x, торік – 2.1x. Публічні компанії зосередилися на погашенні старих боргів: багато з них реструктурували їх у розпал кризи, а деякі ведуть перемовини з власниками облігацій і до цього часу. Нові борги залучали лише агрохолдинги.
Рисунок 4 - Валовий борг та чистий борг/EBITDA за 2018 рік для окремих груп публічних компаній
Джерело: дані компаній, розрахунки НБУ
Наразі змінилася і структура боргу. Приватні компанії погашали позики банків. Відтак частка єврооблігацій істотно зросла та перевищує нині половину їхніх зобов’язань. Для компаній державного сектору українські банки залишаються головним джерелом фінансування.
Рисунок 5 - Структура боргу груп публічних компаній
Джерело: дані компаній, розрахунки НБУ
За три роки середня рентабельність публічних компаній знизилася. При цьому державні монополії, металургійні та видобувні підприємства суттєво збільшили EBITDA завдяки зростанню тарифів та сприятливим світовим цінам на сировину. А от ціни на зернові та олійні негативно вплинули на рентабельність підприємств агропромислового комплексу, зумовивши підвищення середньозваженого показника чистий борг/EBITDA для сектору до 4 х у 2018 році.
Фактор доступу до фінансування
За останні роки нові єврооблігації розмістили лише «Миронівський хлібопродукт» (МХП) та Кернел. Нагадаємо, «Миронівський хлібопродукт» — українське ПАТ, одна з провідних агропромислових компаній України. Кернел – провідний у світі та найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Свою продукцію Кернел експортує більш ніж в 60 країн світу. З листопада 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE).
Слабка динаміка EBITDA й підвищення боргового навантаження не стали на перешкоді: агрохолдинги мають якісне корпоративне управління, яке робить їх зрозумілими та привабливими для кредиторів.
Рисунок 6 - Спред дохідності єврооблігацій та боргове навантаження окремих публічних компаній
Джерело: дані компаній, Bloomberg, розрахунки НБУ
Зазначимо, FFO (Funds from operations) – Рух грошових коштів від операційної діяльності до змін в оборотному капіталі, а середньозважений спред між дохідністю корпоративних та суверенних єврооблігацій. Єврооблігації подібних компаній мають низьку дохідність, попри збільшення боргового навантаження.
Українські банки також пропонують цим компаніям кредити на кращих умовах, ніж іншим. Нині публічні компанії потребують фінансування. У фінансових планах Нафтогазу та Укрзалізниці заявлено інвестиції в основний та оборотний капітал. Приватні промхолдинги планують оновлювати основні засоби.
Проте до значних запозичень наразі готові лише агрохолдинги, на що вказує їхня активність на ринку, наголошують в НБУ.
