Інвестиційні договори: в Україні хочуть прикрити поширену земельну схему
В Україні планують боротись зі схемами зі зловживаннями державною землею через інвестиційні договори. Земля державних і комунальних підприємств має передаватись під забудову приватним компаніям виключно через відкриті аукціони, повідомили на Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради, організованої народним депутатом Ярославом Железняком.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Тарас Щербай наголосив, що держава має отримувати від цих інвестиційних договорів прибуток у грошовій формі, а не квартирами, що допоможе знизити зловживання. Крім того, прозорою має бути оцінка землі, яка передається під забудову, щоб уникнути втраченої вигоди.
“Яка мета цих інвестиційних договорів? Навіщо державній установі квартири і як вона буде управляти ними? Реалізація чи відчуження землі має відбуватись за земельним аукціоном і на баланс має приходити не квартира, а кошти. Така процедура дозволяє ліквідувати ризики. Навіщо держпідприжмтсву комерційна чи інша забудова? Якщо ДП не потребує землі, то має продати її на аукціоні і отримувати прибуток в грошовій формі”
Аналогічну думку підтримав керуючий справами НАН України Михайло Сидоренко: “Ми 2 роки моніторимо, як рухається відповідний законопроект у Верховній Раді, вже третя версія. Ми хотіли би покращити: щоб земельні ділянки передавались на конкурсних засадах і аукціоні”.
Також на ТСК запропонували перевірити інвесторів подібних забудов на добросовісність та зв’язки з посадовими особами державних підприємств і забудовика.
Схема із інвестиційними договорами полягає в тому, що чиновники передають забудовникам державні або комунальні ділянки під будівництво в обмін на квартири або іншу частку в забудові. При цьому вартість землі штучно занижується, дозволяючи забудовнику отримати величезний прибуток, а державі — недоотримати значну кількість квартир (які віддають державі замість прибутку у грошовій формі), що є прихованим розкраданням бюджетних коштів.
Справа Чернишова: приклад порушень з інвестиційним договором
В аналогічній справі з заявленими збитками державі 1 млрд гривень фігурують Олексій Чернишов (колишній Міністр розвитку громад та територій України, а зараз віце-прем'єр), Сергій Копистира (забудовник, засновник KSM-Group), довірена особа Копистири Олег Татаренко, Василь Володін (колишній державний секретар Мінрегіону), Максим Горбатюк (колишній радник міністра) та Алла Сушон (колишня директорка державного підприємства "Укркомунобслуговування").
Фігуранти нібито розробили план незаконного отримання у власність понад 11 га державної землі в центрі Києва, яка належала агрофірмі «Квіти України». За нібито сприяння посадових осіб Мінрегіону, майно агрофірми "Квіти України" передали на баланс підконтрольного держпідприємства "Укркомунобслуговування". Після цього держпідприємство уклало інвестиційну угоду з компанією Копистири – "Сітігазсервіс".
Оціночна вартість земельної ділянки та наявних на ній будівель була штучно занижена майже у п'ять разів порівняно з ринковою. За паперами, забудовник мав передати державі частину майбутніх квартир, пропорційно до цієї заниженої вартості. Таким чином, держава мала б недоотримати нерухомість на суму понад 1 мільярд гривень.
За сприяння в цій оборудці, забудовник нібито винагородив посадовців Мінрегіону значними знижками на квартири у своїх житлових комплексах. Вартість квадратного метра для них становила від 1 до 8 тис. грн, тоді як ринкова ціна була близько 30 тис. грн за кв. м. Загальний розмір неправомірної вигоди оцінюється у 16,8 млн грн.
Справу розслідують НАБУ та САП.
Сергію Копистирі, Олексію Чернишову, Василю Володіну, Максиму Горбатюку та Аллі Сушон повідомлено про підозри у зловживанні службовим становищем, одержанні та наданні неправомірної вигоди.
Суд обрав запобіжні заходи фігурантам, зокрема, Сергія Копистиру взяли під варту з альтернативою застави у 100 млн грн. Олексію Чернишову суд призначив заставу у 120 млн грн. Водночас Вищий антикорупційний суд відмовився відсторонити Олексія Чернишова з посади віцепрем'єр-міністра — міністра національної єдності, незважаючи на підозру у масштабній корупційній справі. Сам Чернишов вважає підозру необґрунтованою і каже, що справа не має перспектив.
На ділянку накладено арешт за клопотанням НАБУ і САП.
