$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+17° Київ +18° Варшава +13° Вашингтон

Як кредити стають доступними для українців: НБУ знижує ставку та вимоги до резервів банків

Діденко Сергій 13 Грудня 2019 12:41
Як кредити стають доступними для українців: НБУ знижує ставку та вимоги до резервів банків

Одним із пріоритетів уряду є забезпечення здешевлення кредитів для малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників та збільшення їхньої доступності. Не менш важливий аспект економічного поступу є забезпечення драйверів зростання, зокрема внутрішнього попиту через механізми роздрібного кредитування.

Відтак, ефективність політики Уряду істотно залежить від необхідних кроків Нацбанку в напрямку оптимізації механізмів кредитування, ціни ресурсів та мінімізації ризиків – факторів, які комплексно обумовлюють ціну позики для бізнесу, а також для звичайних українців.

Недавні рішення  Нацбанку, про які стало відомо під час вчорашнього прес-брифінгу з монетарної політики, є істотними умовами в аспекті пом’якшення умов кредитування. Ключовими із них  є зниження облікової ставки та зміна вимог до обов’язкового резервування банків.

Зміна вимог до обов’язкових резервів

З 10 березня наступного року норми обов’язкових резервів кардинально змінюються. Як повідомляє НБУ, резерви банків залежатимуть від валюти залучених коштів, а не від їхньої строковості. Для гривневих коштів буде встановлено нульову ставку резервування, а для валютних – 10%, йдеться в повідомленні на веб-порталі регулятора.

Наразі нормативи обов’язкового резервування для банків розраховуються залежно від строковості залучених коштів. Для строкових коштів вони становлять 3%, для коштів, залучених на поточні рахунки – 6,5%.

Відтермінування нового підходу пов’язане з необхідністю перехідного періоду, тобто до 10 березня 2020 року банки матимуть час для перегляду своїх комерційних політик у відповідності нових вимог до обов’язкових резервів.

Відтак, банки зазнаватимуть менших витрат на утримання залучених ресурсів, що сприятиме двом стратегічним цілям Національного банку України – активізації банківського кредитування та дедоларизації економіки.

Нагадаємо, Національний банк України запроваджує заходи, які сприятимуть запобіганню накопичення  системних  ризиків, спричинених  доларизацією.

«На нашу думку, зміна підходу до формування резервів не лише сприятиме зниженню доларизації банківських вкладів, а й допоможе швидше здешевити гривневі кредитні ресурси для населення та бізнесу», – наголосив Голова НБУ Яків Смолій, оголошуючи це рішення під час прес-брифінгу з монетарної політики.

Попри те, що валютна ліквідність банківської системи сягає близько $6 млрд, на сьогодні валютні кредити незатребувані ані серед бізнесу, ані серед населення.  Водночас економіка потребує активізації кредитування в національній валюті. Однією з передумов для цього є зменшення вартості кредитів сам в національній валюті.

Нагадаємо, згідно з поведеним опитування бізнесу, Нацбанк зазначає, що частка компаній, потребуючі залучень в іноземній валюті, дещо зросла, проте три чверті компаній – 75,5% – надають перевагу позикам у національній валюті.

Зменшення облікової ставки НБУ

Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку до 13,5% річних з 13 грудня 2019 року. Зменшення облікової ставки Національного банку упродовж 2019 року на 4,5% - з 18% до 13,5%. Перспектива та очікування  подальшого зниження облікової ставки до 8% поступово транслюються у здешевлення гривневих кредитів.

Обнуління вимог обов’язкового резервування у гривні забезпечить додатковий імпульс процесу зменшення ціни на гривневі кредити завдяки здешевленню для банків гривневих залучень.

Позитивні тенденції кредитування для банків, бізнесу та населення

За 10 місяців 2019 року платоспроможні банки отримали 52 млрд грн чистого прибутку, що у 3,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року (14,8 млрд грн).

Високу динаміку доходів банків обумовило зростання чистих процентного та комісійного доходів, наголошують на ключових факторах зростання прибутків сектору у Нацбанку.

Завдяки стрімкому розвитку споживчого кредитування та безготівкових операцій із населенням, чисті процентні  доходи банків зросли на 17% до 66,1 млрд грн., а комісійні доходи банків зросли на 12% - до 36 млрд грн.

В Національному банку наголошують, що започаткований цикл зниження ставок позитивно впливатиме на прибутковість банків. Адже, проведене Нацбанком опитування банків характеризує повну упевненість їх у перспективах зростання кредитування: 74% респондентів прогнозують нарощування кредитів корпоративним клієнтам та розширення роздрібного кредитування.

Банки прогнозують зростання кредитування внаслідок зниження відсоткових ставок та конкурентного тиску як з боку інших банків, так і зі сторони небанківських фінустанов. В роздрібному сегменті фінустанови очікують, що попит на споживчі кредити також зросте. Основними чинниками банки визначали зниження відсоткових ставок та покращення споживчих настроїв.

Варто нагадати, що українські банки продовжують працювати прибутково завдячуючи високим доходам в сегменті роздрібного кредитування, значним комісійним доходам та значному зменшенню відрахуванням до резервів.

Відтак,  у третьому кварталі темпи зростання портфелю кредитів населенню були високими. Зростання портфеля роздрібних кредитів знизилися через ефект високої бази порівняння, але залишаються істотними – біля 30%.

Зростання корпоративного портфеля у порівнянні з літніми місяцями значно уповільнилося р/р, частково через заміщення банківських кредитів зовнішніми позиками підприємств.

Загалом портфель чистих гривневих корпоративних кредитів за третій квартал зріс на 1,9% у річному вимірі.

Варто зазначити, що за відсутності інформаційних та юридичних атак на банки вартість фондування знижується, а  попит на кредити з боку населення зростає стрімко,  забезпечуючи високу прибутковість у роздрібному сегменті.

Нагадаємо, у листопаді 2019 року НБУ здійснив опитування найбільших учасників ринку з метою всебічної оцінки системних ризиків фінансового сектору. Опитані керівники банків та небанківських фінансових установ визначили головним джерелом ризику загальний рівень корупції, діяльність правоохоронних органів та судової системи в країні.

Відтак, для подальшого поступу одним із першочергових завдань є забезпечення судової реформи.

В підсумку зазначимо, запровадження нового підходу до формування банками обов’язкових резервів затверджено Рішенням Правління Національного банку №926-рш від 12 грудня 2019 року «Про внесення зміни до рішення Правління Національного банку України від 23 листопада 2017 року №752-рш». Зміни набувають чинності 10 березня 2020 року.