Як НБУ впливає на життя українців: що відбувається з цінами та валютним курсом
Цінова кон’юнктура споживчого та валютного ринків зображує ситуацію, яка істотно суперечить очікуванням: курс падає долаючи психологічні бар’єри у 25 грн за $1, а споживчий ринок вже другий місяць поспіль демонструє дефляцію.
На тлі цінових трендів виникає безліч дискусій в контексті ключових питань: це «літній перегрів» економіки, який закінчиться восени, чи все ж таки, йдеться про економічну тенденцію.
У липні 2019 року споживча інфляція в річному вимірі становила 9,1%, - йдеться в офіційному повідомленні Національного банку України.
Відтак, згідно із даними Державної служби статистики України, за підсумками липня знову, як і в червні, зафіксована дефляція — у місячному вимірі споживчі ціни знизилися на 0,6%.
З початку року на споживчому ринку зростання цін відбулося на 3%.
Варто зазначити, що зростання споживчих цін на 9,1% (9,0% – у червні), дещо перевищує траєкторію прогнозу інфляції на липень, який обґрунтовано в інфляційному звіті НБУ. Як зазначає регулятор, відхилення зумовлене вищими, ніж очікувалося, темпами зростання цін на окремі сирі харчові продукти.
Водночас траєкторія базової інфляції відповідала прогнозам Національного банку.
Отже, фактичні показники цінової динаміки свідчать, що загальна інфляція перевищила траєкторію прогнозу Національного банку передусім через чинники з боку пропозиції на харчові продукти, зокрема унаслідок несприятливих погодних умов. Водночас фундаментальний інфляційний тиск, виражений показником базової інфляції, у цілому відповідає очікуванням НБУ та прогнозу, опублікованому в липневому «Інфляційному звіті».
Якщо провести ретроспективний аналіз, то можна помітити, що уповільнення інфляції та зниження цін у середині року є тенденцією – у 2018 році перехід до зниження цін спостерігався з травня по вересень, а в травні-липні 2019 року – спостерігаємо аналогічну картину.
Тому, можемо припустити, що на споживчу інфляцію впливає здебільшого сезонний фактор, обумовлений істотним збільшенням пропозиції овочів і фруктів, яка спостерігається в Україні з середини літа-початку осені.
Окрім зростальної пропозиції на споживчому ринку, вагомим фактором впливу залишається валютний курс. Внаслідок ефекту ревальвації гривні можна припустити, що найближчі 1-2 місяці буде спостерігатися низька інфляція, за умови збереження поточних факторів впливу.
Прогнозуючи сталість або зміни тенденцій до кінця року, варто зазначити, що традиційно в Україні інфляція прискорюється на початку жовтня внаслідок падіння пропозиції на сирі овочі та фрукти.
Враховуючи істотну частку імпорту в ВВП України, ми будемо спостерігати високу залежність цін на споживчі товари, що імпортуються та динамікою валютного курсу.
Якщо виплати за зовнішнім боргом у вересні ($1,7 млрд) Мінфіну вдасться забезпечити без ускладнень, вплив фактору валютного курсу на споживчу інфляцію не буде суттєвим.
Нагадаємо, Міністерство фінансів України зазначає, в результаті виконання бюджету за 7 місяців, відомство повністю готове до пікових виплат вересня за зовнішніми боргами.
Але існують ризики, що ситуація з курсами валют країн, ринки яких розвиваються, може ускладнитися. Ситуація в Аргентині вплинула на зниження курсу аргентинського песо до 30%, а також обумовлює падіння цін аграрної продукції на світових ринках – джерела левової частини експортної виручки України. Наразі кукурудза подешевшала на 6%, а пшениця на 5,5%.
Політичні ризики Аргентини обумовили ризики фінансування МВФ, що вимусить країну вдаватися до демпінгу. На попередніх виборах чинний президент виступає за жорстку економічну політику і підтримку бізнесу, який отримав підтримку міжнародних організацій, несподівано програв кандидату від лівих сил. «Фінальні» вибори президента Аргентини відбудуться 27 жовтня 2019 року.
Падіння песо дозволяє аргентинським фермерам знижувати ціни реалізації своєї продукції на світових ринках, що буде тягнути ціни кукурудзи донизу. Відтак глобальний фактор може змінити ситуацію.
Фінансовий ринок також насторожує. Сьогодні відбувся аукціон Мінфіну з розміщення ОВДП. В результаті проведеного аукціону, можна констатувати, що попит на ОВДП скорочується великими темпами. На сьогоднішньому аукціоні попит на ОВДП всього 2,3 млрд грн, на минулому попит складав - 5,3 млрд грн, а на позаминулому – рекордний попит в 19,2 млрд гривень.
Досить різко впав попит навіть попри обмеження в 3 млрд, що не покрило навіть плану продажу. Ставки уповільнили своє падіння і зупинилися у вузькому діапазоні 16,2% (річні) - 16,5% (6 і 12 місяці). Спостерігається досить помітне падіння інтересу нерезидентів до гривневих ОВДП.
Звісно, існує імовірність, що якщо курс підніметься, то інтерес може відновиться. Але за останні 2 дні, певна частина нерезидентів продали ОВДП на суму, що перевищує 600 млн гривень.
Занепокоєння виникають також на тлі зростання цін у промисловості – за липень вони зросли на 3,6%. В основному збільшення зафіксоване по групі «постачання електроенергії, газу, пари й кондиціонованого повітря на 16,4% за липень. Враховуючи зниження ціни на газ для промисловості в липні, можна передбачити, що здебільшого зростання цін за цією групою є наслідком підвищення ціни електроенергії та кондиціонованого повітря для промисловості. Принаймні, про це говорять представники промпідприємств та бізнес-асоціацій. На 7,3% збільшилися ціни за групою «видобуток металевих руд». Зазвичай, зростання цін у промисловості транслюється в прискорення споживчої інфляції з лагом у 2-4 місяці.
Але підсумку зазначимо, можливе перетікання промислової інфляції в споживчу, значною мірою лежить поза сферою впливу НБУ, як власне, і пряме втручання в функціонування валютного ринку.
Вплив НБУ на валютний курс
Валютним ринком у липні 2019 року було подолано чергову «психологічну межу» – курс долара до гривні складав 25 грн за $1. Наразі в такій траєкторії курсоутворення продовжує функціонувати валютний ринок.
На тлі динаміки валютного курсу, який ревальвує, було висловлено багато припущень, що таке стрімке посилення національної валюти шкодить економіці, а дії НБУ, який не перешкоджав цьому, – є неадекватними.
Та варто зазначити, що НБУ діє в межах запровадженого режиму стратегії інфляційного таргетування, що цілком пояснює логіку дій Національного банку.
Логіка дій НБУ полягає в дотриманні плаваючого обмінного курсу, який є одним із принципів режиму монетарної політики Нацбанку. Ринковий курс гривні, який визначається попитом-пропозицією на валютному ринку, – головний запобіжник накопичення економічних дисбалансів, наголошують в НБУ.
Відтак, штучне утримання обмінного курсу від ревальвації через викуп валюти Нацбанком буде суперечити наміру знизити інфляцію до цілі в 5%.
Протидія зміцненню гривні з боку регулятора за сприятливої ситуації на валютному ринку буде унеможливити зниженню інфляційних очікувань, що провокуватиме зростання цін.
Однакова ймовірність зміни обмінного курсу в обидві сторони (як девальвації, так і ревальвації) – необхідна умова зміцнення довіри до гривні та зниження рівня доларизації економіки.
В підсумку варто зазначити, якщо Національний банк допускатиме лише девальвацію, але утримуватиме курс від ревальвації, питання довіри до гривні буде сумнівним. За таких умов на приплив довгострокових інвестицій розраховувати марно, наголошують в НБУ.