Про чинники, які впливають на ринок кредитування у 2023 році, повернення небанківського фінсектору до показників довоєнного рівня та посилення вимог до позичальників - в інтерв’ю UA.NEWS розповів Василь Глазунов, заступник голови правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій (ПВБКІ).
Василь Глазунов: Варто звернути увагу на те, що зараз у цьому секторі є пул клієнтів, які ніколи не збираються повертати кредити. Також є споживачі, яким банки відмовляють у позиках, кредитування для них недоступне. Потрібно відділити ці пули. І обмеження відсоткової ставки, це той інструмент, який допоможе це зробити.
За рахунок чого кредитори визначають високу процентну ставку? За рахунок того, що за клієнта, який не збирається повертати кредит, платять інші клієнти, які дотримуються взятих зобов'язань. І нові обмеження змусять фінансові компанії застосувати більш жорсткі вимоги до своїх позичальників. Таким чином, просто витісняться найгірші позичальники.
З одного боку, це є позитивним моментом. Але з іншого - виникне великий пул клієнтів, яким просто нікуди йти. Тобто, активізується "чорний ринок". Але він і зараз є. Просто є ризики, що він збільшиться.
А чи можуть нові обмеженні від НБУ призвести до закриття низки фінансових компаній, які зараз працюють на ринку?
Василь Глазунов: Так, можуть піти дрібні компанії. Бо керування ризиками – це немалі кошти . Тобто, потрібно мати якісні скорингові моделі, процедури перевірки позичальників, а на це потрібні ресурси. Звісно, маленькі фінансові компанії не матимуть таких можливостей для професійної розробки та впровадження якісних моделей перевірки клієнтів.
А можливо варто було б нашим законодавцям та НБУ просувати тему фінансової грамотності? Щоб українці, наприклад, уважно читали кредитні договори?
Василь Глазунов: На мою думку, справа не в тому. Я, наприклад, не читаю умови кредитного договору, бо читати талмуд з 20-ти сторінок у мене немає часу. Я або довіряю фінансовій установі, або не довіряю.
Крім того, зауважте, що регулювання відсоткової ставки відбувається у багатьох країнах. Ми не перші. І на мою думку, плавне зменшення – це краще, ніж жорстке обмеження до 1%, як у Польщі. 1% - це менше, ніж банківська ставка. Під такий відсоток працювати неможливо – ні маленькій, ні великій компанії.
Торік ви констатували, що динаміка звернень до Бюро кредитних історій зменшилася. Яка ситуація зараз? Чи активізувався ринок кредитування у цьому році?
Василь Глазунов: Так, зараз ринок активізувався. Видача кредитів, в середньому, у порівнянні з довоєнними роками впала десь у три з половиною рази. Це відбулося за рахунок двох чинників. Насамперед, через зменшення населення: понад 7 млн. громадян виїхали за кордон, близько 1,5-2 млн. залишилися на окупованих територіях, ще близько 2 млн. українців пішли у ЗСУ – вони вирішують інші задачі. А ще 1,5-2 млн. осіб втратили роботу і, можливо, хотіли би кредитуватися, але не мають змоги обслуговувати кредити.
Тобто, кількість потенційних позичальників в Україні скоротилася майже вдвічі - це об'єктивно. Ви нічим це не компенсуєте доки не закінчиться війна, доки біженці не повернуться з-за кордону, доки не звільнять окуповані території, доки не з'являться нові робочі місця, і люди не отримають роботу. Це - об'єктивно. Тому більше, ніж удвічі наростити кількість позичальників зараз неможливо.
Ще один чинник - політика банків. Не всі банки зараз кредитують, а ті, що кредитують – прискіпливі до позичальників, бо рівень дефолту зріс приблизно у 1,5-2 рази. Тому банки змушені підняти планку вимог, і не всі споживачі можуть їх виконати. Крім того, зараз банки бояться працювати з клієнтами, так би мовити, з вулиці. Натомість віддають перевагу позичальникам, з якими мали справу раніше. А таких – небагато.
Усі ці чинники зменшили попит на кредити, але він відновлюється. До речі, фінансові компанії відновлюють показники швидше, хоча вони впали більше, ніж банки в перші місяці повномасштабного вторгнення. Якщо відкинути чинник скорочення населення, то фінансові компанії зараз вийшли майже на довоєнний рівень. За сумою кредитів вони навіть перевищили довоєнні показники, бо курс гривні до війни – 26 за долар, а зараз 37. Тому середній чек також виріс.
Чи можна сказати, що зараз найактивніше кредитують населення не банки, а фінансові компанії та мікрофінансові організації?
Василь Глазунов: Ну, вони всі кредитують. Але у банків менш ризикова політика. У фінансових компаній – інша ситуація, бо вони працюють за власний кошт, у них бізнес або розвивається, або їм потрібно закриватися.
А яка зараз ситуація у сегменті іпотеки?
Василь Глазунов: У цьому сегменті я бачу активність лише державної програми іпотечного кредитування житла. Також є поодинокі угоди – дуже-дуже мало.
А що треба, щоб активізувати іпотечне кредитування в Україні? Впровадити додаткове страхування ризиків?
Василь Глазунов: Можливо…Але розумієте, у воєнний час видавати будь-які кредити терміном навіть на 5 років – це досить високий ризик.
Автори: Оксана Сульженко, Ілона Завальнюк.
