Яким буде майбутнє України та світу після війни: економіка, безпека, енергетика
На чому базуватиметься економіка України після війни, якою має бути нова українська енергетика, а також які безпекові фактори гратимуть вирішальну роль у нашій перемозі - йшлось на міжнародній конференції у Варшаві «Україна під час війни. Економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення», яку організували Atlantic Council, UAPS, МПС LEO та IBOX BANK.
На заході провідні українські, європейські та американські експерти обговорили економічну ситуацію в Україні та світі, важливість міжнародної підтримки для України, заходи щодо стабілізації банківської системи у період воєнного стану. А також питання енергетичної ситуації, відновлення України після війни та нової української економіки.
Конференцію, присвячену українській економіці, енергетиці, безпеці та перспективам відновлення після війни, відкрила президент УАПС (Української асоціації платіжних систем) Галина Хейло.
Інфраструктура
Скільки будівель і об’єктів інфраструктури зруйнувала агресія рф
Унаслідок повномасштабної агресії рф в Україні зруйновано майже 95 тисяч об'єктів інфраструктури, зокрема 74 тисячі - житлових будинків. Найбільше руйнувань зафіксовано на Київщині - 25 тисяч зруйнованих об'єктів, у Донецькій області – понад 20 тисяч та у Харківській – більше 9 тисяч об'єктів. Про це на конференції «Україна під час війни. економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення» повідомив заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко.
Україна, на жаль, не може самотужки впоратись із такими обсягами руйнувань - фінансових ресурсів не стане на відновлення усієї інфраструктури.
Fast Recovery Plan - відновлення критично важливих об’єктів
Для швидкої відбудови було розроблено Fast Recovery Plan, до якого включено понад 38 000 конкретних критичних обʼєктів. План швидкого відновлення України передбачає відбудову знищених повністю або пошкоджених на 50 й більше відсотків будівель за кошти іноземних донорів.
На сьогодні за рахунок держбюджету відновлюють тільки понад 11 тис. об'єктів, тобто усього 13% від усієї зруйнованої інфраструктури. Проте попри бойові дії, що тривають, держава не може зволікати з відновленням житла та інфраструктури на деокупованих територіях, адже люди не можуть зимувати у зруйнованих домівках. Відтак Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів та допомогу експертів у відновленні житлової та соціальної інфраструктури, зруйнованої внаслідок російського вторгнення.
Відповідно на інших зруйнованих об’єктах роботи або не розпочиналися, або до цього часу не завершені, адже немає для цього коштів, а це понад 74 тисяч житлових будинків.
Фонд відновлення України - прозора ініціатива для залучення іноземних коштів
Для залучення коштів від іноземних партнерів (урядів, агентств, міжнародних організацій) влада створила Фонд відновлення України. За словами Тимошенка, цей фонд запрацює до початку грудня 2022 року та буде прозорою інституцією для ефективного використання міжнародної допомоги з метою відбудови інфраструктури в Україні. Ця прозорість забезпечуватиметься шляхом контролю з боку донорської спільноти - 75% наглядової ради фонду складатимуть представники донорів. 100% керівного складу фонду призначатимуть донори, а вся звітність буде у публічному доступі.
За спільною оцінкою українського уряду, Європейської комісії та Світового банку, яку представили на початку вересня, Україні на відбудову потрібно як мінімум $349 мільярдів - це більш ніж у 1,5 рази перевищує розмір довоєнної економіки України у 2021 році. Збитки, які рф завдала Україні оцінюються у 97 мільярдів доларів. Найсильніше постраждали житловий і транспортний сектори, а також торгівля та промисловість. При чому дані оцінки коштів охоплюють період з 24 лютого по 1 червня 2022 року та можуть радикально зрости, адже бойові дії ще тривають.
Через повномасштабну війну постраждала і соціальна сфера. Заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Костянтин Кошеленко на конференції «Україна під час війни. Економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення» розповів про шляхи вирішення ключових проблем, які постали перед Україною у соцсекторі. Кошеленко також наголосив на важливості підтримки українців з боку міжнародної спільноти.
Економіка
Стан української економіки сьогодні: проблеми та шляхи їх вирішення
Через повномасштабну війну в Україні у 10 разів зріс рівень бідності, а атаки на важливі інфраструктурні об’єкти серйозно погіршують економічну ситуацію. За даними Світового банку, щонайменше кожен четвертий українець до кінця року житиме у бідності, а до кінця 2023 року ця цифра може зрости до 55%.
За прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), війна призведе до скорочення економіки України майже на третину у 2022 році. Світовий банк же прогнозує скорочення ВВП України приблизно на 35%.
Очікується, що економічна активність буде стримуватись руйнуванням виробничих потужностей, пошкодженням сільськогосподарських угідь та скороченням пропозиції робочої сили. Водночас український уряд зумів мінімізувати бюджетні витрати і тепер основні кошти спрямовуються лише на соціальні виплати, обслуговування внутрішнього боргу та фінансування оборонного сектору.
У Світовому банку наполягають, що в таких умовах Україна потребує більше фінансової підтримки від міжнародних організацій та країн-партнерів.
З таким твердженням солідарний і шведський економіст та дипломат, професор Джорджтаунського університету (США), член Атлантичної Ради (США) та професор і директор-засновник Стокгольмського інституту перехідної економіки Стокгольмської школи економіки Андерс Аслунд.
Скільки зовнішнього фінансування потрібно Україні, аби вистояти
Андерс Аслунд зазначив, що лише цього року Україні необхідно буде $60 млрд зовнішньої підтримки. Проте залучити вдалось лише половину необхідних коштів. За інформацією Dragon Capital, станом на 30 вересня Україні було закладено $35 млрд, але виплачено лише $20 млрд.
Головним фінансовим донором залишаються США, які надали 8,5 мільярда доларів та пообіцяли виділяти ще 1,5 мільярда доларів на місяць до кінця 2022 року. Тоді як Європа внесла лише близько половини американського рівня – $4,8 млрд ($2,8 млрд від ЄС і ще $2 млрд від окремих країн-членів), наголосив Аслунд. Хоч ЄС у травні виділив 9 млрд євро макрофінансової допомоги, з них було виплачено лише 1 млрд євро. Ці темпи є неприйнятними для кризи такого масштабу.
За відсутності зовнішнього фінансування українському уряду нічого не залишається, як звернутися до друку грошей, що буде підганяти і так високу інфляцію. У вересні інфляція в Україні сягнула 24,4% та, ймовірно, ці цифри продовжать зростати, бо у вересні Київ отримав лише $2,5 млрд – половину від того, що було потрібно.
У такій ситуації Україні рекомендують збільшити податкові надходження та продавати, а не монетизувати внутрішній борг. Але Аслунд сумнівається, що такі заходи реальні під час війни. Україна просто не може скоротити військові видатки, а більшість інших державних видатків уже скоротили до мінімуму.
Окрім того, наголошує шведський економіст, оскільки державний борг України стрімко зростає – з 50% ВВП наприкінці 2020 року до приблизно 85% ВВП до кінця 2022 року – дуже важливо, щоб Україна отримувала гранти, а не кредити. США, схоже, це розуміють, проте не ЄС.
Макрофінансова допомога Євросоюзу складається лише з кредитів (хоча двостороння допомога більшості членів союзу переважно набула форми грантів). Економіст нагадав, що ЄС запропонував великі гранти для підтримки економік своїх членів під час пандемії коронавірусу. І зараз немає вагомих причин, чому Європа не може зібрати набагато менші суми для допомоги Україні. У разі потреби можна розглянути можливість вимагати від своїх членів обов'язкових підписок, як було в 2016 році для фінансування міграційної угоди з Туреччиною.
Аграрії - двигун української економіки
Одним із найважливіших напрямків, який Україні варто розвивати та “примножувати”, є аграрна галузь. За результатами 2021 року частка агропродукції у загальному експорті України склала 41%, аграрії продали за кордон продукції на 27,8 млрд доларів.
Агросектор і сьогодні продовжує залишатись однією із ключових галузей в зовнішньоекономічній діяльності України. За даними Державної митної служби, експорт агропродовольчої продукції у січні-серпні 2022 року склав 13,55 млрд доларів. Хоч це на 1,57 млрд доларів (на 10%) менше відповідного показника за 8 місяців 2021 року, у серпні 2022 року АПК дав рекордні 43% від усього нашого експорту.
Лідерами за покупкою української агропродукції стали Польща - на суму 1,57 млрд доларів) та Румунія – на 1,3 млрд доларів, а також Туреччина - 1,25 млрд доларів, Китай - 1,1 млрд доларів, Нідерланди - 844 млн доларів, Іспанія - 558 млн доларів, Болгарія - 527 млн доларів, Єгипет - 466 млн доларів, Індія - 448 млн доларів, а також Угорщина - 441 млн доларів. Ці десять країн у січні-серпні 2022 року забезпечили близько 63% наших доходів від експорту продукції АПК.
Натомість інші галузі відчутно просіли, наприклад, експорт металургії обвалився майже у 5 разів. А єдина галузь, яка зросла в абсолютних числах - це IT.
Утім, українські аграрії в умовах повномасштабної війни зіштовхнулись із низкою проблем. Одна із них - дорогі добрива. Зростання цін на цю продукцію пов’язують у першу чергу зі збільшенням вартості газу. Відтак Україні доведеться переформатовувати аграрний сектор та відмовитися від посівної озимих культур, повідомила радниця віце-прем’єр-міністра України Владислава Магалецька на міжнародній конференції «Україна під час війни. Економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення».
Проблема дорогих добрив впливає на те, скільки агропродукції Україна зможе експортувати у наступному році. Від цього залежить не лише наша валютна виручка, а і продовольча безпека країн Азії та Африки.
Релокація бізнесу та переселенці
Україні також потрібне додаткове житло та робочі місця, щоб залучити робітників назад до звільнених міст і селищ. Окрім того, з настанням холодів наша держава може зіткнутися з ще однією хвилею масових переселень усередині країни. Адже значна частина житлового фонду на сході непридатна, а в умовах дефіциту енергоресурсів багато людей будуть змушені покинути домівки. Російське вторгнення в Україну спровокувало найбільшу кризу переміщення людей у світі - понад 14 мільйонів українців були змушені виїхати з рідних осель внаслідок широкомасштабної війни.
Головним закордонним напрямком української вимушеної міграції стали країни ЄС, зокрема, Польща. Безумовно, релокація українського бізнесу до країн Євросоюзу є вагомим фактором впливу на економічну безпеку самої України. Адже сьогодні тисячі українських підприємців повністю переносять діяльність за кордон або відкривають паралельні офіси. Цієї теми на конференції «Україна під час війни. Економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення» торкнувся адвокат, керуючий партнер EUCON, голова Правління Асоціації українського бізнесу в Польщі Ярослав Романчук.
Ярослав Романчук у ході свого виступу окреслив особливості процесу релокації бізнесу до країн Європи на прикладі релокації у Польщу в умовах війни в Україні.
Також фахівець проаналізував проблеми та труднощі, із якими стикаються українські підприємці за кордоном. Розповів про різні аспекти легалізації підприємницької діяльності у країнах ЄС на прикладі Польщі.
Крім того, Романчук розглянув ключові ризики щодо сплати податків у розрізі українського і польського податкового законодавств. Оскільки хоч між державами є угоди про уникнення подвійного оподаткування, проте не вирішена ситуація, коли працівники працюють у Польщі на своїх українських роботодавців.
Енергетика
Світова енергетична криза та загрози для європейської промисловості
Повномасштабна війна рф проти України та енергетичний зашморг рф, у якому сьогодні опинились багато країн Європи довели необхідність диверсифікації джерел постачання енергії. За оцінкою Світового банку, тривале скорочення поставок енергоносіїв до Європейського Союзу може спровокувати рецесію для країн Європи та Центральної Азії. І вплив буде сильнішим на країни, більш залежні від російського природного газу, і менше на країни, які мають доступ до альтернативних поставок газу або більшого внутрішнього виробництва енергії.
Країни ЄС і західного світу уже давно взяли курс на зелену відновлювальну енергію та підтримують політику нульових викидів. І саме це використала у своїх інтересах країна-агресор, вважає англійський експерт з питань енергетики та конкуренції, старший науковий співробітник Глобального енергетичного центру Атлантичної Ради, оглядач з питань конкуренції та енергетичного права у Wall Street Journal, New York Times, Financial Times, Голова Форума вчених в області конкурентного права (CLASF), соліситор Верховного суду Сполученого Королівства Алан Райлі.
Фахівець не виключає, що для захисту своєї монополії російський Газпром, ймовірно організовував протести проти сланцевого газу, коли західні енергетичні компанії намагалися отримати дозволи на розвідку в країнах Східної Європи. Аналогічна ситуація склалась і в Україні із нідерландською компанією Shell.
На сьогодні окрім Франції, яка 75% своїх енергетичних потреб отримує від атомної енергетики, Європа здебільшого залежить від російського газу, наголошує Алан Райлі. Німеччина вийшла з вугільної та атомної енергетики давно, Італія отримує вигоду від газопроводу з Лівії, а Британія має деякі запаси в Північному морі. Але не маючи резервного плану, Німеччина та інші країни Центральної Європи залишаються у скрутній ситуації, особливо із наближенням холодів. Варто взяти до уваги, що промислова база Німеччини найбільше у Європі залежить від російського газу. Під загрозою опинились галузі алюмінію, скла та хімпромисловості. А це не лише шкода зайнятості, а і ланцюгам поставок.
Європа: три кроки, щоб скоротити залежність від російських енергоресурсів
У довгострокових планах Європи - нарощування відновлюваних джерел енергії, таких як вітрова та сонячна, а також дослідження та виробництво водню, нагадує англійський експерт з питань енергетики та конкуренції Алан Райлі. Водночас Європі важко знайти шляхи імпорту газу та швидко побудувати установки з дегазації газу, які перетворюють скраплений природний газ назад у свою газову форму. Будівництво заводів з виробництва СПГ і додаткової транспортної інфраструктури, вивчення та розробка нових газових родовищ вимагає багаторічної підготовки. Ще одна проблема із СПГ полягає у тому, що більшість глобальних поставок цього газу законтрактовані на роки вперед, якщо не на десятиліття.
Щоб пом'якшити енергетичну кризу, у короткостроковій перспективі Європа має відкласти свою жорстку політику нульового рівня викидів, вважає Алан Райлі. Країнам ЄС також потрібно буде розвивати власні внутрішні поставки газу.
У середньостроковій перспективі Європі слід нарощувати свій ядерний енергетичний потенціал. Хоча ризики, пов'язані з атомною енергетикою, набагато перевищують ризики від сонячної та вітрової енергетики, досвід Франції свідчить, що ними можна керувати, а ядерна енергія має бути складовою енергетичного балансу.
Нова українська енергетика: які сфери будуть найбільш перспективними
Що стосується майбутнього української енергетики, то нам у довгостроковій перспективі також потрібно рухатись до декарбонізованих джерел, вважає екс-голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. І одним із кроків можуть стати високі ціни на таку енергію.
У рамках трансформації енергетичної галузі та відмови від карбонізованих джерел Україні слід сфокусуватися на трьох напрямках: біоенергетика, атомна енергія збирання вуглецевого газу. Проте найбільший потенціал в Україні сьогодні може реалізувати саме ядерна енергетика.
Енергоефективність в Україні
Окрім того, екс-глава Нафтогазу Андрій Коболєв акцентував і на важливості зменшення енергоспоживання та модернізації сектора центрального опалення. Наприклад, Україна використовує для опалення старих будинків утричі більше енергії, ніж Польща.
Ще одним чинником у рамках трансформації української енергогалузі є енергоефективність, яка має впроваджуватись разом із модернізацією сектору центрального опалення.
Безпека
Повномасштабне вторгнення рф до України ще раз показало хиткість головних світових засад безпеки. З іншого боку, Україна не лишилась сама перед лицем російської агресії. Наші міжнародні партнери надають посильну різносторонню допомогу для фронту та сил оборони.
Міжнародна підтримка: Україні необхідно більше передових озброєнь
Важливу роль у підтримці військових успіхів України відіграють США. Від 24 лютого Україна отримала від Штатів військової допомоги на понад 17,5 млрд доларів. Проте цієї підтримки має бути більше, заявив колишній посол США в Україні (2003-2006), голова Євразійського центру ім. Д.Патрічіу при Атлантичній раді США Джон Гербст на конференції «Україна під час війни. економіка. Безпека. Енергетика. Перспективи відновлення».
Через військові провали путін втрачає підтримку
Також Гербст сказав, що через військові провали в Україні та останні успіхи українського контрнаступу на фронті, президент країни-агресора владімір путін сьогодні виглядає безглуздо - «як поц».
Джон Гербст наголосив, що через військові поразки в Україні під путіним захиталося крісло, російського диктатора критикують уже головні ідеологи рашизму.
Що стоїть за ядерними погрозами рф
Щоб виправити ситуацію, президент рф вдався до ядерного шантажу та часткової мобілізації. Але це навіть не зупинило український поступ на фронті, зазначив американський дипломат Джон Хербст.
Український контрнаступ не зупинити
Екс-посол США в Україні та голова Євразійського центру ім. Д.Патрічіу при Атлантичній раді Джон Хербст вважає, що метою російських ядерних залякувань є бажання зірвати український контрнаступ. Цими погрозами президент рф намагається якщо не змусити Україну зупинити просування уперед, то хоча б заставити США і інших партнерів України відрізати постачання передових озброєнь для ЗСУ.
Дипломат зазначив, що незважаючи на те, що Україна вистояла перед російською повномасштабною агресією, а наша армія продемонструвала безліч важливих досягнень на фронті, війна може тривати ще роками. І до цього слід бути готовими.