Україна повинна укласти з Російською Федерацією новий довгострокову угоду на транзит газу і домагатися фіксації в ньому транспортування тих же обсягів, які закладені в проекті газопроводу «Північний потік-2» та інших обхідних магістралях. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт з енергетики Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді України, радник з енергетичних питань прем’єр-міністра Словаччини (2010-2012) Карел Гірман.
На думку аналітика, вплив офіційного Києва на процес будівництва Росією обхідних газопроводів досить обмежений, оскільки ці процеси відбуваються в автономному режимі. Водночас експерт переконаний, що офіційному Києву слід зробити усе для того, аби відстояти інтереси й «зафіксувати свою позицію».
«Україна зараз прохає у своїх партнерів за Угодою про асоціацію з ЄС підтримки для укладення з «Газпромом» нового довгострокового контракту на поставку і транзит газу замість нинішнього, дія якого закінчується у 2019 році. В газовому бізнесі такі питання не вирішуються «завтра» - вони вирішуються уже «сьогодні ввечері». «Газпром» змушений сісти за стіл переговорів і домовлятися про новий документ. Контракт слід укласти на 15-20 років і НАК «Нафтогаз України» може вимагати зафіксувати в ньому як мінімум обсяги, передбачені для транспортування палива через «Північний потік-2» - 55-60 мільярдів кубометрів на рік, як це стандартно фіксується у довгострокових контрактах операторів стратегічних шляхів у Європі»
експерт Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді УкраїниОднією з причин форсування «Газпромом» та європейськими країнами будівництва «Північного потоку-2» і «Турецького потоку», Карел Гірман назвав занадто високу ставку, яку Україна встановила на транзит «блакитного палива» своєю газотранспортною системою.
«З 1 січня 2016 року НАК «Нафтогаз України» встановив тариф на транспортування газу за принципом «прискореної амортизації» у розмірі 12 з гаком доларів. Це набагато вище, аніж в середньому по Європі і вище, ніж на «Північному потоці-1» і, як передбачається, на «Північному потоці-2». «Газпром» і європейські газові трейдери подивилися на цей тариф і вирішили, що вигідніше побудувати іншу, обхідну «трубу». Це дуже велика помилка, яку зробила Україна і яка досі діє у вигляді рішення НКРЕКП. У такій ситуації говорити про те, що ГТС України конкурентоспроможна і вигідна, абсолютно некоректно»
Водночас експерт зазначив, що недавно комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко запропонував нову транзитну ставку – 2,1 долара. Однак такий показник аналітик вважає «несерйозним».
«Україна повинна вести себе проклієнтськи, оскільки транспортувальник не є власником газу. З одного боку труби – це постачальник, його клієнт, а з іншого боку – це трейдери, які купують цей газ у постачальника. Транспортувальник перебуває між ними і повинен робити все для задоволення клієнта. Так, це звучить неправильно в нинішні часи, особливо щодо «Газпрому», але це так. І до цих клієнтів потрібен правильний підхід – не змінювати різко тариф щороку. В такому випадку Україна зможе сказати: «Давайте укладаємо стандартний європейський довгостроковий контакт, як мінімум на 15 років, як мінімум на обсяги 55-60 млрд кубометрів, на стандартних засадах і принципах операторів систем». Згодом ми побачимо, наскільки конкурентоспроможна ця ставка стосовно інших існуючих газопроводів - «Ямал» («Європа»), який йде в Білорусію і Польщу, або «Північний потік-1», «Північний потік-2» і «Турецький потік», що споруджуються»
Карел Гірман також зазначив, що в разі запуску обхідних газопроводів організувати реверсні поставки газу в Україну буде досить проблематично. Однак, за його словами, існують альтернативні способи вирішення цієї проблеми.
«Україна цілком здатна протягом 2-3 років реально налагодити власний видобуток газу і покрити ним свої внутрішні потреби – палива під землею достатньо. Однак для цього слід створювати кращі умови для приходу в країну інвесторів. Українські родовища не дуже цікаві для компаній-гігантів, але в них зацікавлені середні й гнучкі фірми, які займаються видобутком газу та стійкі до ризику капіталу. Плюс, дуже важливе форсування енергоефективності. В Україні слід знизити споживання газу, оскільки всі говорять про підвищення комунальних тарифів, але водночас дуже мало робиться для зниження споживання тепла і газу для опалення будинків. Якщо вирішити ці дві проблеми, питання реверсу газу буде автоматично вирішене впродовж 2-3 років»
Нагадаємо, компанія Nord Stream 2 AG подала заявку на будівництво «Північного потоку-2» в обхід Данії, а США планують заблокувати будівництво цього газопроводу та інших сировинних стартапів Росії.
Тим часом російський «Газпром» форсує будівництво газопроводу «Турецький потік».
