Україна повинна укласти з Російською Федерацією новий довгострокову угоду на транзит газу і домагатися фіксації в ньому транспортування тих же обсягів, які закладені в проекті газопроводу «Північний потік-2» та інших обхідних магістралях. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт з енергетики Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді України, радник з енергетичних питань прем’єр-міністра Словаччини (2010-2012) Карел Гірман. «Україна зараз прохає у своїх партнерів за Угодою про асоціацію з ЄС підтримки для укладення з «Газпромом» нового довгострокового контракту на поставку і транзит газу замість нинішнього, дія якого закінчується у 2019 році. В газовому бізнесі такі питання не вирішуються «завтра» - вони вирішуються уже «сьогодні ввечері». «Газпром» змушений сісти за стіл переговорів і домовлятися про новий документ. Контракт слід укласти на 15-20 років і НАК «Нафтогаз України» може вимагати зафіксувати в ньому як мінімум обсяги, передбачені для транспортування палива через «Північний потік-2» - 55-60 мільярдів кубометрів на рік, як це стандартно фіксується у довгострокових контрактах операторів стратегічних шляхів у Європі» «З 1 січня 2016 року НАК «Нафтогаз України» встановив тариф на транспортування газу за принципом «прискореної амортизації» у розмірі 12 з гаком доларів. Це набагато вище, аніж в середньому по Європі і вище, ніж на «Північному потоці-1» і, як передбачається, на «Північному потоці-2». «Газпром» і європейські газові трейдери подивилися на цей тариф і вирішили, що вигідніше побудувати іншу, обхідну «трубу». Це дуже велика помилка, яку зробила Україна і яка досі діє у вигляді рішення НКРЕКП. У такій ситуації говорити про те, що ГТС України конкурентоспроможна і вигідна, абсолютно некоректно» «Україна повинна вести себе проклієнтськи, оскільки транспортувальник не є власником газу. З одного боку труби – це постачальник, його клієнт, а з іншого боку – це трейдери, які купують цей газ у постачальника. Транспортувальник перебуває між ними і повинен робити все для задоволення клієнта. Так, це звучить неправильно в нинішні часи, особливо щодо «Газпрому», але це так. І до цих клієнтів потрібен правильний підхід – не змінювати різко тариф щороку. В такому випадку Україна зможе сказати: «Давайте укладаємо стандартний європейський довгостроковий контакт, як мінімум на 15 років, як мінімум на обсяги 55-60 млрд кубометрів, на стандартних засадах і принципах операторів систем». Згодом ми побачимо, наскільки конкурентоспроможна ця ставка стосовно інших існуючих газопроводів - «Ямал» («Європа»), який йде в Білорусію і Польщу, або «Північний потік-1», «Північний потік-2» і «Турецький потік», що споруджуються» «Україна цілком здатна протягом 2-3 років реально налагодити власний видобуток газу і покрити ним свої внутрішні потреби – палива під землею достатньо. Однак для цього слід створювати кращі умови для приходу в країну інвесторів. Українські родовища не дуже цікаві для компаній-гігантів, але в них зацікавлені середні й гнучкі фірми, які займаються видобутком газу та стійкі до ризику капіталу. Плюс, дуже важливе форсування енергоефективності. В Україні слід знизити споживання газу, оскільки всі говорять про підвищення комунальних тарифів, але водночас дуже мало робиться для зниження споживання тепла і газу для опалення будинків. Якщо вирішити ці дві проблеми, питання реверсу газу буде автоматично вирішене впродовж 2-3 років»
На думку аналітика, вплив офіційного Києва на процес будівництва Росією обхідних газопроводів досить обмежений, оскільки ці процеси відбуваються в автономному режимі. Водночас експерт переконаний, що офіційному Києву слід зробити усе для того, аби відстояти інтереси й «зафіксувати свою позицію».
експерт Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді України
Однією з причин форсування «Газпромом» та європейськими країнами будівництва «Північного потоку-2» і «Турецького потоку», Карел Гірман назвав занадто високу ставку, яку Україна встановила на транзит «блакитного палива» своєю газотранспортною системою.
Водночас експерт зазначив, що недавно комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко запропонував нову транзитну ставку – 2,1 долара. Однак такий показник аналітик вважає «несерйозним».
Карел Гірман також зазначив, що в разі запуску обхідних газопроводів організувати реверсні поставки газу в Україну буде досить проблематично. Однак, за його словами, існують альтернативні способи вирішення цієї проблеми.
Нагадаємо, компанія Nord Stream 2 AG подала заявку на будівництво «Північного потоку-2» в обхід Данії, а США планують заблокувати будівництво цього газопроводу та інших сировинних стартапів Росії.
Тим часом російський «Газпром» форсує будівництво газопроводу «Турецький потік».
