Початок року дозволяє вибудовувати цілком оптимістичні прогнози щодо майбутнього фінансової стабільності нашої економіки. І для таких тверджень є цілком аргументовані дані.
Зокрема, валютний ринок демонструє спокій, якого не спостерігалося вже протягом кількох останніх років. Січень 2019 року, а особливо перша декада лютого вирізняється помітним зміцненням національної грошової одиниці, з ухилом у незначну ревальвацію гривні. Згідно з офіційним курсом, на початку року гривня по відношенню до долара посилилася на 2,9%.
Та все ж, на думку Національного банку, для збереження темпів поступального розвитку потрібно враховувати невизначеність, яку обумовлює виборчий процес у 2019 році, що посилює зовнішні та внутрішні ризики для економіки країні.
Враховуючи майбутні виклики виборчого процесу, НБУ прийняв рішення залишити ставку незмінною. Аргументуючи свою позицію щодо незмінності ключової ставки, члени Комітету наголошували на низці внутрішніх та зовнішніх ризиків, які можуть перешкодити зниженню інфляції.
Внутрішні ризики
Основним внутрішнім ризиком є невизначеність, яку обумовлює виборчий процес. Майбутні вибори роблять 2019 рік доволі складним як в політичному, так і в економічному сенсі. Наразі, в умовах агресивних дій та неспокійних політичних та економічних процесів в країні, виникають побоювання щодо передбачуваності та швидких змін. Виходячи з цього, турбулентність в економіці може посилити інфляційні очікування, що має бути враховано в діях Національного банку.
Члени Комітету звертали увагу на те, що споживчий попит під впливом суттєвого зростання заробітних плат має вплив на повільне зниження базової інфляції. Враховуючи цей фактор, Національний банк робить припущення щодо поступового уповільнення зростання заробітних плат з огляду на їх наближення до рівня сусідніх країн та зниження інтенсивності трудової міграції.
Водночас, наголошують на ризику інтенсивності процесу уповільнення зростання заробітних плат, що пригальмовуватиме процес зниження базової інфляції.
Зовнішні ризики
Актуальними залишаються зовнішні ризики. Основними зовнішніми ризиками в НБУ вважають погіршення умов торгівлі для вітчизняних товаровиробників-експортерів через істотніше охолодження світової економіки та падіння світових цін на сировинні товари українського експорту; геополітичні ризики; невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу.
На тлі відповідних ризиків виникає посилення фундаментального інфляційного тиску та реалізації ризиків для зниження інфляції до встановленої цілі.
Нагадаємо, прогноз інфляції на 2019 рік залишається незмінним – 6.3% на кінець року. Дезінфляційні ефекти зниження світових цін на енергоресурси та зміцнення гривні будуть компенсовані збереженням тиску з боку заробітних плат та дещо вищими темпами зростання адміністративно-регульованих тарифів. Зниження споживчої інфляції до верхньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п. очікується на початку 2020 року, а наприкінці року вона досягатиметься цільового рівня 5%.
Послаблюватиметься проінфляційний вплив від зростання заробітних плат на тлі зниження інтенсивності міграційних процесів та зменшення розриву в рівнях заробітних плат з сусідніми країнами порівняно з попередніми роками. Завдяки цим факторам базова інфляція уповільниться до 5% у 2019 році та не перевищуватиме 4% у 2020 – 2021 роках.
В умовах реалізації песимістичного сценарію, Національний банк не відхиляє можливості підвищення облікової ставки.
Оптимістичні очікування
Разом з тим, на експерти відзначили і низку позитивних факторів. Враховуючи індикатори позитивних змін в економіці, члени комітету указали на підґрунтя, які дають підстави обговорювати пом’якшення монетарної політики у подальшому. Такими факторами :
- зниження ризиків макрофінансової стабільності внаслідок співпраці з МВФ та отримання офіційного фінансування;
- відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів, та сприятлива ситуація на валютному ринку;
- зниження цін на імпорт енергоресурсів.
В НБУ наголошується на потенційному позитивному впливі зниження облікової ставки на відновлення кредитування та скорочення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу.
У подальшому, зниження облікової ставки має відбуватися виважено і поступово і лише за послаблення інфляційних ризиків і прямування інфляції до цілі за траєкторією, що передбачена у макроекономічному прогнозі.
Та були й інші думки, які залишалися в меншості. Один член КМП висловився за зниження облікової ставки вже під час січневого засідання (на 0,5 в.п до 17,5%). На його думку, монетарна політика вже надала необхідний імпульс для сповільнення інфляції і наразі є надто жорсткою. Етап турбулентності, який вимагав такої жорсткості політики, вже пройдено. На його думку, зниження облікової ставки у січні було б позитивним сигналом ринку та сприятиме покращенню очікувань. Такий сигнал сприятиме припливу капіталу та, відповідно, зниженню вартості запозичень.
Нагадаємо, раніше наводили обґрунтування економічних передумов та аргументів на користь пониження облікової ставки, зазначаючи, що на практиці оцінка нейтральної відсоткової ставки є нелегким завданням для творців монетарної політики. Враховуючи реалії України в контексті майбутніх політичних баталій та передвиборчих потрясінь, що неодмінно провокуватиме турбулентність економічних процесів, робити будь-які прогнози може виявитися справою невдячною, тому потрібно бути більш стриманими щодо оптимістичних очікувань пом’якшення монетарної політики з боку НБУ.
Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 18,0% річних було схвалено Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики.
