Фундаментальними чинниками, що стануть причиною зростання цін у 2019 році, буде підвищення адміністративно-регульованих тарифів і заробітних плат. Ці фактори збільшуватимуть виробничі витрати бізнесу та стимулюватимуть споживчий попит.
НБУ зазначає, зниження інфляції регулятором дотягатиметься за рахунок жорстких умов монетарної політики, забезпечення яких необхідне для повернення інфляції до цільового діапазону, а також стримана фіскальна політика Уряду, яку обумовлюватимуть значні обсяги планових погашень державного боргу.
Прогноз зростання реального ВВП залишається незмінним. Після прискорення у 2018 році, як і раніше, прогнозується уповільнення зростання економіки до 2.5% у 2019 році. У 2020-2021 роках зростання знову пришвидшиться– до 2.9% і 3.7% відповідно. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після зменшення невизначеності щодо політичної ситуації, а також низка зовнішніх та внутрішніх економічних змінних.
Зовнішні ринки
Зовнішні умови для української економіки продовжували погіршуватися в силу уповільнення зростання світової економіки та світової торгівлі. Водночас збільшувалася нерівномірність розвитку як між розвиненими країнами, так і країнами, ринки яких розвиваються. Поширення протекціоністських заходів та геополітична нестабільність призвели до сповільнення динаміки світової торгівлі та зниження цін на більшості товарних ринків.
У результаті середньозважений індекс зміни світових цін на товари українського експорту (ЕСРІ) у ІV кварталі знизився як за квартал, так і загалом за рік. Також після досягнення чотирирічних максимумів на початку жовтня 2018 року ціни на нафту різко знизилися. Жорсткішими ставали й умови на світових фінансових ринках. Стрімке зростання цін на нафту в попередні періоди та знецінення національних валют до долара США призвело до прискорення інфляційних процесів у світі та посилення монетарної політики центральних банків низки країн, що істотно понизило інтерес інвесторів до ризикових активів, що забезпечило зростання премії за ризик для країн, ринки яких розвиваються.
Рисунок 1 - Реальний ВВП окремих груп країн, % р/р
Джерело: НБУ
Зростання світової економіки сповільнюється вичерпуючи ефект позитивного імпульсу від м’яких фінансових умов та низьких процентних ставок у попередні періоди.
Натомість певне пом’якшення у торговельних відносинах між США та Китаєм наприкінці 2018 року – на початку 2019 року та послаблення геополітичного протистояння між США та Іраном може підтримати зростання світової економіки на початку 2019 року.
Посилення геополітичної напруги та протекціоністських заходів призвело до подальшого звуження попиту та, відповідно, уповільнення світової торгівлі. У результаті ціни на більшості товарних ринків знизилися, а світова цінова кон’юнктура для українських експортерів, виражена індексом ЕСРІ, у ІV кварталі суттєво погіршилася:
Експорт сталі. Ціни на сталь на світових ринках у ІV кварталі знижувалися через суттєву пропозицію на тлі відносно слабкого попиту. Так нарощували виробництво Китай, США та Іран, незважаючи на дію протекціоністських заходів з боку низки країн. Надмірний обсяг пропозиції призвів до падіння котирувань на внутрішньому ринку Китаю, що змусило виробників відновити експортні поставки, спровокувавши падіння цін і на зовнішніх ринках. Додатковими факторами були скорочення внутрішнього попиту на сталь та сталеву продукцію через спад в автомобілебудуванні і деяких інших галузях промисловості.
Рисунок 2 - Ціни Китаю та України на окремі сталеві напівфабрикати, дол./т
Джерело: Thomson Rauters
У свою чергу, на європейському ринку сталі ціни знижувалися через агресивну експортну політику турецьких компаній. Через девальвацію ліри в попередні періоді, турецькі компанії мали цінову перевагу. Негативний вплив на ціни також спричинили введення Туреччиною з кінця вересня 2018 року і до квітня 2019 року жорстких квот на імпорт листового і сортового прокату, сталевих труб і нержавіючого прокату та 25% мита на понадлімітні поставки.
Зниження цін на сталь допомогло дещо зупинити узгоджене «90-денне торгове перемир’я» між США та Китаєм, яке почало діяти з 01 січня 2019 року. Відповідно до нього мита з боку США на окремі китайські товари не будуть підняті до 25% (з діючих 10%), а Китай відновить закупки нафти, сільгосппродукції та зрідженого газу в США.
Експорт продукції аграрного сектору. Світові ціни на зернові та олійні в ІV кварталі знаходилися під впливом зміни оцінок врожаю.
Рисунок 3 - Світові ціни на зернові, дол./т
Джерело: Thomson Rauters
Світові ціни на пшеницю, попри певне зниження порівняно з попереднім кварталом, залишалися на відносно високому рівні. Однак поступовий вихід на ринок нового врожаю пшениці Аргентини, який завдяки суттєвій девальвації аргентинського песо має конкурентні цінові переваги, спричинив зниження цін.
Ціни на кукурудзу коливалися у відносно вузькому діапазоні. Погіршення оцінок врожаю кукурудзи в США підтримало ціни на цю культуру, однак поліпшення очікувань щодо врожайності в Бразилії утримало ціни від зростання.
Ціни на соняшникову олію продовжили стрімке зниження через рекордно високий за останнє десятиріччя врожай соняшника та зниження цін на суміжні олійні. Зокрема, істотно знизилися ціни на соєву олію після введення Китаєм 25%-го мита на її імпорт зі США, що призвело до формування високих запасів сої.
Рух капіталу. У свою чергу, з метою стримування інфляційного та девальваційного тиску окремі центральні банки переглянули свою монетарну політику, підвищивши базову процентну ставку. Зокрема, як і очікувалося, ФРС у грудні підвищила ставку за федеральними фондами на 25 б. п. до 2.25% – 2.5%, однак анонсувала подальше дворазове підвищення замість триразового, яке очікувалося раніше, в умовах погіршення макроекономічних прогнозів. Центральні банки окремих ЕМ, зокрема РФ, Казахстану, Мексики, Чехії, Південної Африки, Чилі, також посилили свою монетарну політику, а ЄЦБ підтвердив позицію щодо згортання програми кількісного пом’якшення. На світових фінансових ринках у IV кварталі зросла волатильність та знизився інтерес інвесторів до ризикових активів. Вагомим фактором загальної динаміки світових індексів було погіршення очікувань щодо перспектив розвитку світової економіки. Останні були спричинені відносно нижчими за очікування даними щодо темпів зростання промислового виробництва у Китаї, США та Німеччині, уповільненням темпів зростання ВВП Єврозони; подальшим розширенням торговельного дефіциту США та уповільненням зростання експорту та імпорту Китаю.
Внутрішня економіка
Інфляція. У 2018 році споживча інфляція сповільнилася до 9.8% (з 13.7% у 2017 році) – найнижчого рівня за підсумками року за останні п’ять років. Стримати зростання інфляції та повернути її показник до однознакового рівня допомогла насамперед жорстка монетарна політика НБУ, що зокрема проявлялось у зміцненні обмінного курсу гривні. Розширення внутрішньої пропозиції окремих продуктів та зниження світових цін на продукти харчування були додатковими чинниками.
Рисунок 4 - Основний інфляційний тренд, % р/р
Джерело: НБУ
ВВП. У ІII кварталі 2018 року зростання реального ВВП уповільнилося (до 2.8% р/р) та практично відповідало оцінкам НБУ.
Зменшення показників експорту позначилося на фінансових результатах підприємств. Це, у свою чергу, було одним з чинників подальшого уповільнення темпів зростання інвестицій, адже саме власні кошти підприємств залишалися основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності.
Додатково стримували інвестиційну активність напружена ситуація в Азовському морі, невизначеність щодо подальшої співпраці з МВФ та зовнішні ризики. За оцінками НБУ, у IV кварталі 2018 року зростання реального ВВП прискорилося (до 3.3% р/р) переважно на тлі рекордного врожаю пізніх зернових та зернобобових культур. Також високими темпами тривало зростання обороту роздрібної торгівлі, що свідчило про збереження стійкого споживчого попиту.
Натомість результати промисловості були стриманими через погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках, продовження ремонтних робіт на окремих підприємствах ГМК і транспортно-логістичні проблеми.
Ринок праці. На завершення 2018 року показники економічної активності населення суттєво поліпшилися та практично відновилися до докризового рівня. Завдяки економічному зростанню також підвищився попит на працю. У результаті рівень безробіття зменшився до 8.0% – найнижчого з 2013 року рівня.
У III кварталі 2018 року зростання номінальних доходів населення уповільнилося (до 18.0% р/р). Це відбулося насамперед через зниження соціальних трансфертів в натурі на тлі скорочення кількості субсидіантів та менших обсягів субсидій на оплату послуг ЖКГ. Натомість темпи зростання реальних наявних доходів населення в III кварталі 2018 року дещо прискорилися завдяки уповільненню інфляції
Фіскально-бюджетна політика. Характер фіскальної політики впродовж 2018 року змінювався від м’якої в першому півріччі до жорсткої в другому півріччі з передбачуваним послабленням наприкінці року. За підсумками року сформувався досить суттєвий дефіцит зведеного бюджету (67.8 млрд грн або 1.9% ВВП), при цьому первинний профіцит зберігся. Від’ємне сальдо державного бюджету як відношення до ВВП практично не змінилося порівняно з 2017 роком (1.6% ВВП) та було істотно меншим, ніж затверджений Законом показник. Натомість уперше з 2010 року місцеві бюджети виконано з дефіцитом (8.5 млрд грн або 0.2% ВВП).
Державний бюджет на 2019 рік розроблено на основі досить консервативного макроекономічного прогнозу. Це проявилося в стриманому зростанні доходів та видатків порівняно з фактичними показниками 2018 року (10.6% та 12.8% відповідно). Однак через вищі темпи зростання видатків порівняно з доходами, дефіцит розшириться порівняно з показниками 2018 року – до 2.3% ВВП, хоча первинне сальдо залишиться додатним. При цьому ключові ризики сконцентровані в частині фінансування. Це стосується не тільки коштів від приватизації, а й запланованих обсягів залучень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Платіжний баланс. У цілому за 2018 рік дефіцит поточного рахунку становив 4.7 млрд дол. (порівняно з 2.4 млрд дол. у 2017 році). Розширення дефіциту зумовлено насамперед збільшенням від’ємного сальдо торгівлі товарами (до 13 млрд дол. порівняно з 9.7 млрд дол. у 2017 році).
Імпорт товарів зростав швидше, ніж експорт, підтримуваний стійким внутрішнім попитом та високими цінами на енергоносії впродовж більшої частини року. Крім того, у 2018 році суттєво збільшилися обсяги виплат дивідендів. Водночас грошові перекази збільшилися на 18.7%, стримуючи розширення дефіциту поточного рахунку.
В підсумку зазначимо, на тлі прогнозів щодо зовнішніх та внутрішніх факторів, Національний банк покращив прогноз міжнародних резервів. Після розширення у 2018 році, надалі дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України прогнозується в межах 3-4% ВВП. Продовження співпраці з МВФ, що є ключовим припущенням прогнозу, на тлі збереження жорсткої монетарної політики дасть змогу зберегти доступ до міжнародних ринків капіталу на прогнозному горизонті як для приватного сектора, так і державного. Це дозволить профінансувати дефіцит поточного рахунку та разом з отриманням офіційного фінансування зберегти міжнародні резерви на рівні близько 21 млрд дол. США.
