Які податкові ініціативи та програми підтримки слід чекати українському бізнесу, коли запрацює податкова у смартфоні та як відбуватиметься процес страхування військових ризиків для вітчизняних підприємств - розповів Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Чого чекати бізнесу: податкові ініціативи
“Ми повинні імплементувати до законодавства України усі ті норми, які діють у ЄС та податкову систему, яка діє у ЄС. Безперечно, ми будемо намагатися імплементувати менші ставки податків, по мінімуму, те що діє у них. Будемо забезпечувати найбільш тривалі перехідні періоди впровадження європейських норм для українського бізнесу, щоб це не було шокуючим. На цьому ми будем наполягати, про це будемо просити партнерів”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиГолова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики підкреслив, що ця модель є, Україна до неї наближається і буде її впроваджувати.
“У нас немає альтернатив, це не питання політичного вибору, це питання виживання чи не виживання”, - наголосив політик.
Гетманцев також зазначив, що ворогом бізнесу його називають ті, хто не прагне до верховенства права та закону одного для всіх, тоді як діяльність нардепа спрямована саме на це, стверджує голова комітету.
“Я не буду коментувати слова про те, що я “ворог бізнесу” і ось ці ярлики, шаблони, які вішають ті, хто не розділяє підходи до країни, яка повинна жити за верховенством права, за законом одним для всіх. Власне, це те, що я роблю, не більше, не менше”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиСхеми ухилення від податків грального бізнесу
Найактуальніша і найцікавіша тема в контексті ухилення від податків і тіньової економіки - це гральний бізнес, заявив Гетманцев. Політик розповів, що гральна індустрія вигадала таку злочинну схему, яка вражає масштабами і рівнем інтелектуальності. За його словами, в афері були задіяні не лише компанії азартних ігор, а і банки, мережі ритейлу, продавці зерна, а також покупці зерна за кордоном та криптовалютні розрахунки.
“Масштабна величезна схема, яка тільки в частині грального бізнесу недодавала бюджету 20 -25 млрд по року. В 2022 році, у війну”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиСхему організували гральні заклади, які мають обсяги продажів на території України, тільки на українському ринку, за підрахунками НБУ, близько 180 млрд грн на рік. До схеми долучили 9 банків, зазначив Гетманцев.
У чому полягала схема: гроші, які сплачує гравець гральному закладу, не зараховуючись на рахунок, залишаючись на транзитному рахунку банку. Ці гроші використовувались на ті цілі, які є необхідними для ведення чи цього бізнесу чи інших бізнесів. Таким чином у грального закладу не виникав об’єкт оподаткування, гроші на рахунок не зараховувались. Із грошей транзитного рахунку або виплачувались виграші, або вони перераховувались іншим суб’єктам, наприклад якомусь касиру в супермаркеті, який отримував таким чином зарплату в конверті.
Тобто гравці ринку не платили податків з грального бізнесу і допомагали уникнути оподаткування деяким великим мережам. Кеш, який отримувався цими великими мережами, передавався на закупівлю зерна. Це також величезні гроші, адже ринок нелегального експорту зерна є досить масштабним в Україні і влада з цим бореться. За кеш закуповувалось зерно, яке вивозилось в Туреччину, а у Туреччині покупець розраховувався уже із гральним закладом через крипту.
Тіньова економіка в Україні: які тренди
Повномасштабна війна в Україні негативно вплинула на розвиток тіньової економіки, зазначив Данило Гетманцев. Це було видно навесні минулого року, коли впали платежі по акцизним товарам. І податковою було прикладено колосальних зусиль, щоб починаючи з травня перевиконати надходження рік до року з акцизних товарів. Ще однією проблемою є контрабанда, яка також посилює тіньову складову.
“Ми бачимо, що відбувається на митниці, це відверте неподобство. Порівняння обсягів постачання за червень (коли не діяли податки імпортні) і за липень (коли податки імпортні були відновлені) нам говорить про те, що це контрабанда. І це перша проблема недонадходжень на митниці. Це проблема та, яка гримує тінь, бо ці товари повинні ж десь продатись і продатись вони мають також вчорну”.
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиВодночас є і позитивні моменти боротьби із тіньовою економікою, зокрема, у розрізі протидії зловживанням з ПДВ. І йдеться не про блокування податкових накладних наприкінці 2022 року, а загалом той процес, який почався ще за кілька місяців до повномасштабної війни. Він полягає в припиненні системних скруток ПДВ. Гетманцев зауважив, що представники бізнесу можуть підтвердити, що схемне ПДВ зараз придбати практично неможливо або ж це настільки дорого, що не вигідно.
“Війна безперечно поглибила тінь. І зараз це є великим викликом, ледь не найбільшим викликом для нас, аби ці проблеми вирішити. З іншого боку ми маємо позитиви. Вони полягають, наприклад, в протидії зловживанням з ПДВ. Держава робить потужні кроки по детінізації навіть у війну, але перші місяці дійсно сприяли збільшенню тіні”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиЩо стосується галузей, у яких висока тіньова складова, то у першу чергу це гральний бізнес, де за словами Гетманцева “практично усе було в тіні”. Підакцизні товари: горілка стала менше в тіні протягом війни, тоді як тютюн - більший. Влада коригує ці цифри, проводяться обшуки на тютюнових фабриках (наприклад, на Львівщині), закриваються напівлегальні заводи (наприклад, у Жовтих Водах), а також проводяться інші досить жорсткі заходи.
“Бо насправді красти у війну - це не просто ухилення від оподаткування, яке у нас толерувалось. Красти у війну - це мародерство і тут вже зовсім інші підходи повинні бути”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиЗростання економіки, податки та держпрограми для бізнесу
Українська економіка в 2022 році впала на третину (на 29-30%, тоді як влада очікувала 35%) і 2023 рік не стане роком відновлення цифри ВВП, переконаний Гетманцев. Нардеп прогнозує нульове зростання цьогоріч, НБУ - 0,3%, МВФ - плюс 1%, але насправді економіка і її становище залежить від ситуації на фронті, наголосив депутат. І це непередбачуваний фактор.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики зауважив, що влада відмовилась від ідей щодо перегляду бази оподаткування на 2023 рік. На цю тему навіть не було жодних дискусій. І, ймовірно, стара податкова база залишиться до перемоги.
“Бюджет 2023 року подавався без супроводжуючого закону про внесення змін до податкового кодексу і планувався на старій податковій базі. Ось ця стара податкова база залишиться, мені здається, до кінця війни. Якщо не говорити про деякі моменти, які ми приймемо в частині відміни 2% податку, це вже анонсовано, це позиція МВФ. Ми цю позицію підтримуємо. І ще деяких можливо точкових рішень”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиУ Верховній Раді розуміють сумний стан нашої економіки і розуміють, що бізнесу потрібна підтримка, проте у держави немає на це коштів. За словами Гетманцева, якщо взяти структуру бюджету, то половину ми витрачаємо на війну. І це та половина, яку ми заробляємо. Всі інші видатки країна фінансує за рахунок партнерів, а це теж безпрецедентно велика допомога. Тому влада економить на усіх бюджетних програмах і лишила лише ті, які показують результат.
“З огляду на це ми економимо на всьому, на усіх бюджетних програмах. Залишили ті програми, які є найбільш ефективними. Це, наприклад, 5-7-9, яка розширена на 2023 рік; це програма стартапів, започаткована минулого року і розширена в цьому році; це програма іпотечного кредитування. Тому ті заходи підтримки бізнесу, які ми можемо надати, ми надаємо”.
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиНародний депутат знову підкреслив, що подальший розвиток бізнесу, економіки залежатиме від ситуації на фронті. Гетманцев зазначив, що бізнес зумів адаптуватись до війни як виклику і до обстрілів енергоінфраструктури та блекаутів як виклику. Тому до перемоги можна розраховувати на дуже помірне зростання, як оптимальний варіант.
Консенсус “держава і платник податків”. Як його досягти
Протягом 30 років незалежності України у нас не відбулась парадигма, коли громадянин чи підприємець з повагою ставиться до вимог держави, а держава з повагою ставиться до людей. Люди ухиляються від податків, держава плодить корупцію. Але те, що ми маємо в Україні - не унікальна ситуація, каже Гетманцев.
На думку політика, це напряму пов'язано із нашим радянським минулим. З іншого боку, і ухилення від оподаткування, і корупція з боку держави притаманні усім країнам. Просто є країни, які краще із цим справляються, а є, які гірше. Вирішити цю проблему можна лише побудувавши інституції, які забезпечать верховенство права, ефективні антикорупційні програми та допоможуть досягти справедливості, зауважив депутат. І справа тут не лише у податковій системі, яка є лише частинкою великої системи.
“Питання що робити лежить тільки в одній площині. Це побудова інститутів, які є запобіжниками такого роду зловживань. Це верховенство права, про яке так багато говорять, але роблять менше, ніж треба. Це антикорупційна політика. Це те, що забезпечує справедливість у загальному розумінні в суспільстві і повагу людей до держави і навпаки. І це не питання податків. Податкова система - це маленька частина всього соціуму і всіх відносин між суспільством і державою. Візьміть інші розрізи - взаємодія між бізнесом і державою, дозвільна документація на будівництво - що там інша ситуація? НІ. Бо суспільство молоде, демократія формується, повинен пройти час, а з іншого боку ми разом з вами маємо вичистити цей спадок, який лишився з часів СРСР та був поглиблений кризою 90-х років. Бо звідси ці практики ухилення від оподаткуванні та інші корупційні практики, які ми наслідуємо”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиКоли запрацює податкова у смартфоні
Сьогодні українська влада активно працює над проектом “Податкова у смартфоні”. Запуск основних складових проекту запланований на 2024 рік, проте точкові рішення можуть впроваджуватись або уже запущені раніше, розповідає Данило Гетманцев.
Проект “Податкова у смартфоні” складається із кількох частин.
- Перша - електронна акцизна марка. Вона забезпечить те, що будь-яка продукція підакцизна буде контролюватись. Буде видно цю продукцію від імпортера чи виробника до останньої каси і таким чином буде забезпечено прозорий електронний облік цієї продукції.
- Друга частина - електронний аудит. Завдяки йому підприємство в один клік завантажує на сервер податкової SOFT файл, проходить усі тести, які розроблені податковою щодо аналізу звітності. Далі платник податків бачить, де у нього помилки, і може їх виправити. І потім подає цю декларацію, офіційно, документ проходить ті ж самі тести, і якщо платник щось не виправив, то отримує питання від податкової.
На цій базі формується профіль платника податків, враховуючи його податкову історію. Платник податків розуміє, що якщо він у “зеленій” частині, то документально-виїзні перевірки щодо нього не здійснюються. Якщо він у “червоній” частині, то податковий контроль діє посилено.
- Очікується значне розширення можливостей електронного кабінету платника податків. Він інтегрується з усіма базами і реєстрами, які є у нас в державі - від землі до реєстрів судових рішень. Дає можливість платнику повністю спілкуватись із податковою через електронний кабінет. Спілкування відбувається виключно в електронній формі, пояснює Гетманцев.
- Більше того, для фізосіб та малих підприємців податкова сама передзаповнює декларацію на основі своїх даних про людину. Цей етап вже виконаний і декларація фізособам представлена в їх кабінеті, нагадав депутат. У передзаповнену декларацію можна внести зміни, або взагалі не подавати її, якщо ви не маєте цього робити за законом.
- Ще один складник - абсолютно новий контакт-центр, який буде запущено у середині квітня. Він буде побудований на принципах найкращих контакт-центрів найкращих компаній, які існують в Україні. Матиме callback, контроль дзвінків, контроль якості дзвінків, аналітику.
“Це досить великий процес, масштаб здоровенний, залучені ІТ-компанії. Ми робимо цей проект з главою Мінцифри Михайлом Федоровим разом. Я думаю, що протягом року будемо запускати частини цього механізму. Сподіваюсь, що вже в 2024 році основна частина, серце - електронний аудит, може запрацювати”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політикиСтрахування ризиків для українського бізнесу
Механізм страхування ризиків у світі існує і навіть є випадки застосування цієї практики в Україні, поділився Данило Гетманцев. Україна співпрацює із міжнародною фінансовою організацією MIGA, яка спеціалізується на страхуванні військових ризиків. Є уже один позитивний кейс такого страхування, розповідає депутат. Проте, це страхування компаній у Львові, а не, наприклад, у Харкові, де ризики військові набагато вищі, ніж на заході України.
Головний фокус щодо страхування військових ризиків має бути на здешевленні цих механізмів. Гетманцев зауважив, що процес страхування іде доволі важко, тому що питання саме у вартості цього страхування.
Уряди іноземних держав розробляють власні програми для бізнесу, який заходить в Україну і вони його страхують на предмет військово-політичних ризиків. Наприклад, уряд Німеччини має таку програму для німецького бізнесу.
Проте проблема цих програм - вони страхують не наш бізнес, а інвестора з-за кордону. Звісно, Україна також зацікавлена в цьому. Проте нам необхідні програми для власного бізнесу. Тому до Ради було внесено законопроект, яким пропонується надати ЕКА (Експортно-кредитне агентство) повноваження зі страхування ризиків нашого бізнесу. Зараз це питання обговорюється з партнерами, світовим банком.
Гетманцев сподівається, що питання буде доведено до логічного завершення і механізм страхування ризиків для українського бізнесу запрацює протягом 3-4 місяців, адже перші кейси вже є.
Народний депутат також подякував усім компаніям, які сьогодні сплачують податки та ведуть свою діяльність прозоро. Саме це є найкращим проявом патріотизму в умовах війни, сказав Гетманцев.
“Я дякую “білим” компаніям, а їх дуже багато, які сплачують податки і у війну, і до війни, та займають щодо цього принципову позицію… Я послідовний лобіст “білого” бізнесу і дуже вдячний тим непоодиноким прикладам, які попри скрутне становище і збільшують платежі, і відмовляються від практик ухилення від оподаткування, які існували в мирні часи, і проявляють себе патріотично. Власне сплата податків і є головним патріотизмом для бізнесу.”
голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики