Кредитування бізнесу: ризики, ціна позик, прогноз відновлення
Попри зростання обсягів резервів на покриття неповернутих позик під час кризи, втрати виявилися меншими, ніж очікувалося. Корпоративні портфелі банків демонструють стійкість, зазначають в НБУ. Незначна частка кредитів в портфелях банків видана вразливим галузям, а також виважена політика банків та вчасна реструктуризація в період карантину забезпечили рівне та контрольоване проходження кризи.
Відсоткові ставки для корпоративних позичальників, попри кризу, знизилися до історично найнижчого рівня. Це стимулюватиме нарощуванню обсягів кредитування в період відновлення економіки.
Згідно з постановою, строки кредитування на фінансування оборотного капіталу збільшили до 3 років, відстрочку платежу по поверненню кредиту продовжили до 12 місяців, перший внесок в реалізації інвестиційного проєкту зменшили до 10% від суми кредиту для бізнесу, що діє і до 15% для стартапів.
Ми вирішили більш достеменно висвітлити стан корпоративного кредитування бізнесу, зокрема перспектив розширення кредитування та ціни позики.
Значне здешевлення банківських кредитів
Зниження вартості фондування та значна ліквідність банківської системи позитивно вплинули на вартість кредитів для бізнесу. Попри кризу, ставки гривневих корпоративних кредитів досягли історичного мінімуму.
Рисунок 1 - Відсоткові ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям (без урахування овердрафтів)
Джерело: НБУ.
Відсоткові ставки в іноземній валюті також залишаються низькими. Наразі для якісних позичальників нові кредити в валюті дешевші ніж фінансування із зовнішніх ринків, зазначають в НБУ. Дохідність єврооблігацій більшості українських емітентів зараз вище середньої ставки запозичення в українських банках. Проте умови суттєво залежать від якості позичальника та строковості кредиту. Наприклад, найстійкіші компанії з підтвердженою фінансовою звітністю, прозорою структурою власності та позитивною кредитною історією можуть залучати короткострокове фінансування за ставками 7-8% у гривні та 2-3% в іноземній валюті, а довгострокове фінансування вище на 3 в. п. та 1 в. п. відповідно.
Варто зазначити, фінансово нестійкі або непрозорі позичальники вимушені компенсувати кредитору додаткові ризики або взагалі не спроможні отримати фінансування в банках.
Стійкість корпоративних портфелів
Доходи більшості позичальників знизилися від початку кризи, що обумовило тимчасовий шок ліквідності: близько 40% позичальників з працюючими кредитами мали в першому півріччі незадовільне співвідношення EBITDA та процентних витрат.
Основний негативний ефект на якість бізнес-кредитів мали проблеми в галузях, робота яких прямо карантином не обмежувалася. Це циклічні галузі, які залежать від інвестиційного попиту або ситуації на окремих сировинних ринках. До того ж залишаються труднощі в енергетиці, що теж додає проблем банкам. Банки йшли на поступки боржникам, у яких виникли складнощі з обслуговуванням боргів через карантинні обмеження.
Рисунок 2 - Частка вразливих галузей у валовому корпоративному працюючому портфелі станом на 01.11.2020 рік
Джерело: НБУ.
НБУ завчасно створив сприятливі регуляторні умови для реструктуризації кредитів позичальників, які переживали тимчасові фінансові труднощі у зв’язку із запровадженням карантину. Від періоду запровадження жорсткого карантину близько 7% портфеля було реструктуризовано. Станом на кінець листопада 2020 року, близько 10% суми реструктуризованих позик уже погашено, а більшість боржників відновлює платоспроможність.
Попри зростання рівня резервування працюючих кредитів під час коронакризи, рівень дефолтів у корпоративному секторі був нижчим, ніж очікувалося на початку кризи.
Зважаючи на зростання суми прострочених кредитів у вересні-жовтні, можливе додаткове погіршення якості портфелів. Проте вже зараз зрозуміло, що ці втрати не будуть значними, зазначають в Нацбанку.
Ризики кредитування в умовах кризи
З кінця 2019 року валовий та чистий корпоративний кредитний портфель банків скорочувався у річному вимірі. Проте, починаючи з жовтня 2020 року з’явились ознаки зміни тренду: обсяги чистого гривневого портфеля зростають два місяці поспіль.
Рисунок 3 - Валові та чисті корпоративні кредити, р/р, станом на 01.11.2020 р.
Джерело: НБУ.
Динаміка кредитування малого та середнього бізнесу, навпаки, була позитивною: обсяг чистих кредитів за фіксованим обмінним курсом збільшився на 3% р/р. Зниження процентних ставок та державна програма компенсації процентних платежів стимулювали зростання обсягів кредитів для цього сегменту.
Зниження валового кредитного портфеля відбулося переважно внаслідок списання старих непрацюючих кредитів, які давно не обслуговувалися та були повністю зарезервовані. Відтак додатковим чинником скорочення чистих кредитів було формування резервів. Лідерами за обсягом списання були державні банки, які за 10 місяців перевели на позабалансові рахунки 90 млрд грн старих непрацюючих кредитів.
Вплив на банки кризи альтернативної енергетики
Криза неплатежів в енергетиці триває з березня 2020 року. Зміна енергетичного законодавства частково стабілізувала ситуацію, зазначають в Нацбанку.
Виробники енергії з альтернативних джерел отримали повну оплату за серпень-вересень 2020 року. Водночас обсяг накопичених боргів держпідприємств, які здійснювали компенсацію «зеленого» тарифу, створює ризики.
Окрім зазначених ризиків, розрахунки за відпущену «зелену» електроенергію здійснюються з затримкою: заборгованість за березень-липень ще не сплачена. Ця ситуація впливає на окремі банки, які активно кредитували сектор альтернативної енергетики: заборгованість цієї галузі на кінець жовтня становила 45.1 млрд грн, з якої 75% припадає на держбанки.
Банки не повинні понижувати стандарти оцінки ризиків кредитування
Для мінімізації впливу карантинних обмежень на банківську систему та позичальників банків НБУ впровадив спеціальний режим оцінки боржників.
Відповідний режим дав змогу капіталізувати прострочену заборгованість позичальників, які мали тимчасові фінансові труднощі внаслідок урядових карантинних обмежень.
Проте тимчасові регуляторні пом’якшення не є інструментом, який використовується для приховування кредитних збитків, зазначають в Нацбанку. Вкрай важливо аби банки адекватно оцінювали фінансовий стан позичальників та визнавали наявність довгострокових проблем.
Регулятор посилено контролюватиме достовірність оцінок у межах наглядового процесу, а у 2021 році в НБУ анонсували перевірку коректності оцінки кредитного ризику всіх банків у межах щорічної оцінки стійкості.