В умовах ринкової економіки, аксіомою є твердження: якою є економіка, таким і буде курс іноземних валют. Власне, на цих засадничих підходах проаналізуємо основні аспекти сучасного валютного ринку та оцінимо фактори, що обумовлюватимуть коливання курсу валют у поточному році.
Поточний стан валютного ринку
Рисунок 1 - Значення курсу гривні до долара США за період 2019 року
Цей період вперше за багато років демонструє відсутність сезонних коливань, що на думку багатьох експертів, дає підстави говорити про сталу тенденцію розвитку ринку, а зникнення сезонних коливань – однією із його ознак. Учасники валютного ринку звикли до режиму гнучкого курсоутворення і не панікують під час помірних курсових коливань, що нівелює передумови зростання ажіотажного попиту на ринку, а разом з тим ціни.
Зазначимо, що сезонні коливання (знецінення/укріплення) гривні є тимчасовим явищем, яке в подальшому поступово зникатиме завдяки звиканню населення і бізнесу до гнучкого курсоутворення, розвитку лібералізації валютного ринку та поступового зняття Національним банком усіх адміністративних обмежень на валютному ринку.
Рисунок 2 – Коливання валютного курсу за 2018 рік
Зазначимо, курс гривні в річному вимірі зміцнився на 1,4%. За умов зменшення панічної складової у поведінці фірм і домогосподарств, відсутність значної сезонності нівелює діапазон короткострокового прогнозування обмінного курсу в результаті збільшення впливу винятково економічних факторів курсоутворення. Відтак, Національний банк посилює свої можливості впливу на економічні процеси через основний монетарний інструмент НБУ – облікову ставку, що робить валютний ринок більш стабільним. Логіка управління така: вищі інфляційні ризики – вищі процентні ставки, створює суто економічні стимули для заощаджень у національній валюті та, як наслідок, стримування зростання цін. Поточна ситуація має істотні відмінності з попереднім досвідом фіксованого курсу, підтримка якого вичерпувала золотовалютні запаси держави, стимулювала накопичення дисбалансів в економіці країни, які ліквідовувалися шляхом девальвації нацвалют в умовах кризової циклічності.
Якщо ринкові механізми валютного ринку набувають розвитку, то зовнішні та внутрішні економічні ризики дозволяють вибудовувати більш стримані оптимістичні прогнози.
Зовнішні фактори
Серед зовнішніх факторів вирізняється два ключових – уповільнення зростання ключових ставок провідними Центральними банками світу, та падіння цін на енергоносії.
Аналізуючи фактори, що обумовлюють девальваційні ризики, то варто зазначити, що експортно-сировинна модель економіки, класичним зразком якої є Україна, передбачає високу чутливість до зовнішніх шоків, будь-то коливання цін на сировинні товари або проблеми в економіках-основних торгових партнерів. Тобто незначні глобальні зміни для нас можуть мати істотні наслідки. І ці зміни багато в чому залежать від монетарної політики Федеральної резервної системи США.
На тлі ринкової турбулентності, яка обумовила небувалий обвал американських ринків, Федеральна резервна система взяла тайм-аут підвищення ключової ставки. Призупинення підвищення ставки ФРС припиняє провокувати відплив капіталу із країн, що розвиваються, що обумовлювало реакцію підвищення внутрішніх ключових ставок. Поки що темпи зростання економік, що розвиваються, досить високі, тож цей фактор не був критичний, і як бачимо, назрівають тенденції на зменшення ризиків. Тенденція позитивна з усіма можливими наслідками для країн, що розвиваються. Україна не виняток: у жовтні уряд розмістив суверенні єврооблігації на 2 млрд дол з помітно вищою дохідністю, ніж рік тому. Станом на січень 2019 року іноземні інвестори за рахунок купівлі гривневих ОВДП майже вдвічі наростили обсяг вкладень в українські державні облігації (на 5,448 млрд. гривень). Для цього нерезиденти реалізують на міжбанківському валютному ринку валюту, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти.
В умовах здешевлення енергоносіїв, для імпортерів сировини енергетичного ринку наразі об’єми валютних операцій для фінансування зовнішньоекономічних контрактів щодо купівлі сталих об’ємів нафти, суттєво зменшилася, що зменшує попит на внутрішньому валютному ринку. Це створює передумови для зміцнення курсу національної валюти України.
Внутрішні фактори
Варто підкреслити, що поточна вартість валюти та зменшення ціни на паливно-мастильні матеріали матиме суттєвий позитивний вплив в майбутньому на собівартість вироблення аграрної продукції – провідної експортної галузі України. Експорт зернових — друга стаття нашого експорту. Пшениці продано на $2 млрд, кукурудзи – на $2,3 млрд, ячменю – на $500 млн. Сільськогосподарське виробництво — індустрія, яка приносить для України левову частину валютної виручки. Сприятливі умови розвиту агробізнесу – на сьогодні один із вагомих чинників стабілізації валютного ринку. Щодо експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, зазначимо, що Україна входить до п’ятірки країн-лідерів експортерів аграрної продукції.
Саме тому, Міжнародний валютний фонд виділив серед ключових пунктів меморандуму з Україною, які необхідно виконати для здійснення реформ та отримання наступного траншу офіційного фінансування – це запуск ринку землі. Нагадаємо, за розрахунками Світового банку, запровадження прозорого ринку землі може розширити річний обсяг виробництва на 15 млрд доларів збыльшуючи ВВП України приблизно на 1,5%. Крім того, це могло б забезпечити до 2 млрд доларів доходу від одноразового продажу державних земель та 250 млн доларів щороку від їх оренди.
Важливим є той факт, що зовнішньоторговельний аспект країни демонструє успіх. За три роки обсяг торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився на 55%. А у 2018 році ЄС купив українських товарів більше, ніж за весь час двосторонніх стосунків. Зростання взаємин з ЄС говорить про експортні можливості країни, що збільшуватиме експортну виручку та збалансовуватиме попит та пропозицію на валютному ринку.
Але варто зазначити, що стан платіжного балансу у цілому за 2018 рік відображає дефіцит поточного рахунку, який збільшився на 2,3 млрд, і становив 4.7 млрд дол. (порівняно з 2.4 млрд дол. у 2017 році).
На думку Національного банку, для збереження темпів поступального розвитку необхідно враховувати невизначеність, яку обумовлює виборчий процес у 2019 році, що посилює зовнішні та внутрішні ризики для економіки країні.
Важливим показником є те, що на тлі зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на валютний ринок, Національний банк покращив прогноз міжнародних резервів. Після розширення у 2018 році, надалі дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України прогнозується в межах 3-4% ВВП. Продовження співпраці з МВФ, що є ключовим припущенням прогнозу, на тлі збереження жорсткої монетарної політики дасть змогу зберегти доступ до міжнародних ринків капіталу на прогнозному горизонті як для приватного сектора, так і державного. Це дозволить профінансувати дефіцит поточного рахунку та разом з отриманням офіційного фінансування зберегти міжнародні резерви на рівні близько 21 млрд дол. США.
Враховуючи всі фактори, щодо стабільності валютного ринку на першу половину року, ми можемо вибудовувати оптимістичний прогноз. Негативних змін на валютному ринку України спостерігатися не буде. Приводи для оптимізму щодо курсу гривні в другій половині року залежать від успішного продовження співпраці з МВФ, а це буде сигналом для отримання фінансування від інших міжнародних офіційних партнерів України.
