$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+14° Київ +13° Варшава +13° Вашингтон

«Нафтогаз» vs «Газпром»: монополіст країни-агресора в пошуку «тіньового» фінансування

Діденко Сергій 22 Листопада 2019 14:24
«Нафтогаз» vs «Газпром»: монополіст країни-агресора в пошуку «тіньового» фінансування

Газова стратегія країни-агресора, націлена на позбавлення України  доходів від транзиту газу в Європу, провівши альтернативні українській ГТС газопроводи «Північний поток-2» і «Турецький потік» схоже, не досягає цілі й обертається поразкою для «Газпрому».

Окрім активного пошуку ринків збуту, монополіст потерпає від нестачі фінансування.

Втрата зовнішнього фінансування

Зіткнувшись з законодавчою забороною використання понад 50% потужності «Північний поток-2», внаслідок рішення Європейського суду юстиції втративши третину потужності «Північного потоку-1», монополіст позбувся можливості залучати гроші на європейському ринку боргових капіталів.

Як повідомляє «Інтерфакс», «Газпром» скасував заплановане розміщення єврооблігацій у швейцарських франках. Розміщення було частиною програми зовнішніх позик, за допомогою яких компанія планувала залучити $11 млрд.

Рішення відмовитися від випуску ухвалювалося в екстреному порядку: незадовго до рішення «Газпром» розсилав потенційним інвесторам проспект емісії цінних паперів, розраховуючи завершити угоду до кінця тижня, а через день скасував всі намічені плани.

Існує велика імовірність, що на залучені «Газпромом» кошти, буде негайно накладено арешт за позовом «Нафтогазу», якому Стокгольмський арбітраж присудив 2,6 млрд доларів за недопоставку газу на транзит.

З тієї ж причини «Газпрому» довелося заморозити програму зовнішніх позик в минулому році, коли «Нафтогаз» подав позови про примусове стягнення боргу.

Тіньовий інвестор профінансує «Газпром» на $3,3 млрд

На Московській біржі «Газпром» вдруге з початку року вийшов з великою пропозицією продажу власних акцій.

Наразі монополіст пропонує інвесторам казначейський пакет обсягом 850,59 млн паперів, або 3,59% капіталу. Він знаходиться на балансі дочірнього підприємства холдингу - «Газпром газорозподіл», - який виступає продавцем.

Збір заявок здійснюється з 10.00 до 17.00 за київським часом, і виходячи з котирувань на закриття торгів середи може принести в бюджет «Газпрому» 211 млрд рублів, або 3,3 млрд доларів. Це на третину більше, ніж обсяг аналогічної липневої угоди: тоді через біржу «Газпром» реалізував 2,9% акцій за $2,2 млрд.

Наразі стало відомо, що «Газпром» розкрив ціну продажу частини залишився свого пакета акцій в 3,59% капіталу. Акції були продані за 220 рублів за штуку, тобто сума операції склала 188 мільярдів рублів.

АТ «Газпром газорозподіл» встановило ціну розміщення у 220,72 рубля за акцію, що нижче на 11% рівня закриття торгів в середу, за день до оголошення про продаж, і нижче на 13,2% закриття четверга, коли були зібрані заявки. Компанія пропонувала 850,6 мільйона звичайних акцій на умовах «всі або нічого» і отримала 479 заявок, що випливає з опублікованого в четвер повідомлення, пише Reuters.

Новий власник пакета акцій «Газпрому» не розкривається.

Про продаж пакета акцій «Газпрому» стало відомо вчора, 21 листопада. Відразу ж після цього цінні папери газового монополіста на Московській біржі подорожчали на 2,6% до рівня закриття попередніх торгів, до 254,2 рубля за акцію, нагадує «Комерсант».

У липні 2019 року «Газпром» продав 2,9% своїх акцій за 139 мільярдів рублів. Дисконт тоді склав 10%. Агентство Bloomberg, повідомляв The Bell, тоді стверджувало, що пакет отримала група російських інвесторів на чолі з компанією, пов'язаною з Аркадієм Ротенбергом.

Представники Ротенберга це заперечували.

21 листопада джерела The Bell на ринку вказували, що «хід операції виявився схожий як дві краплі води на липневе розміщення», і припускали, що акції знову можуть бути продані структурам Ротенберга.

Структура ПАТ «Газпром» продає залишки 3,59% квазіказначейских акцій газового гіганта приблизно за $ 2,95 мільярда.

Бюджетний дефіцит газового холдингу

«Газпром» перебуває в стані касового розриву, який зросте до завершення поточного року $7 млрд. До таких висновків прийшли в серпні аналітики Сбербанк CIВ, наголошуючи, що продаж акцій — це не боргове покриття бюджетного дефіциту компанії.

До маркетингу розміщення напередодні приєдналися перші особи країни-агресора. Президент Путін назвав «Газпром» найбільш недооціненою компанією світу, потенціал якої «навіть важко прорахувати», а глава Мінфіну Антон Силуанов прогнозує зростання акцій монополії.

Нагадаємо, згідно з даними провідних Moody’s Investors Service та Bloomberg, за підсумками 2018 року, світовими лідерами за прибутками були такі компанії: Aramco – 111.1 млрд дол., Apple – 59,5 млрд дол., Samsung – 35,1 млрд дол.,  Alphabet – 30,7 млрд дол., JP Morgan – 30,7 млрд дол.,  Shell – 23,4 млрд дол.,  Exxon Mobil – 20,8 млрд дол.

Низька оцінка держкомпанії з авторитарних країн — цілком нормальна світова практика оцінки ризиків. Наприклад, компанії-гіганти країни-агресора «Газпром» і «Роснєфть», які володіють одними з найбільших покладів вуглеводнів та оцінюючи обсяги видобутку, порівнюючи з американською ExxonMobil,  на біржі стабільно оцінені в рази менше, ніж найбільші західні компанії. Вони не потрапляють навіть в 100 найдорожчих публічних компаній світу.

Окрім цього, сума у 211 млрд рублів – сума суттєва для російського фондового ринку, й така пропозиція негативно позначиться на котируваннях «Газпрому» в короткостроковій перспективі, пишуть аналітики «Промсвязьбанку».

Розрахунок, резюмують експерти, напевно, робиться на збільшення акцій у вільному обігу (free-float). А це призведе до збільшення частки паперів «Газпрому» в індексі MSCI Russia, коментує керівник управління торгових операцій «ВТБ Капіталу».

В результаті індексні фонди, які інвестують відповідно до портфеля MSCI, будуть змушені докупити «Газпром», що дозволить «інвестору-тіньовику» принаймні частково зафіксувати прибуток.

Нагадаємо, зіткнувшись із надмірною пропозицією газу і наслідком дворазового падіння цін на газ в Європі, «Газпром»  у серпні констатував рекордний провал експорту. Постачання за кордон (крім Туреччини) лише за перші шість днів місяця упали нижче торішніх показників — на 22%, і на 12% показників серпня 2017 року, склавши 465 млн кубометрів на добу.