Нацбанк про ключові акценти: ситуація на валютному ринку, економіці та банківському секторі
Сьогодні Нацбанк виступив з коментарем щодо ситуації на фінансовому ринку України, наголосивши на стабільності економіки попри чутливість валютного ринку до інформаційної напруженості.
Про це повідомляє пресслужба регулятора. Загалом ситуація на валютному ринку лишається контрольованою, українська економіка загалом на сьогодні є стійкішою, ніж у попередні кризові періоди, а банківська система працює у штатному режимі.
Зовнішні фактори та геополітичні виклики
Рекордно високі показники інфляції споживчих цін в США, жорстка риторика представників Федрезерву й попередження американської адміністрації про зростання імовірності російського вторгнення в Україну обумовили переважно негативні ринкові тренди тижня.
Варто зазначити, згідно з опублікованими в четвер даними, споживча інфляція в США прискорилась у січні до 7,5% р/р, перевищивши консенсус-прогноз у 7,3% й сягнувши рекорду за останні сорок років.
Це різко підсилило ринкові очікування, більш значного підвищення ключових ставок ФРС США.
Психологічний тиск від загрози ще рішучішого підняття ставок ФРС частково компенсувався позитивними фінансовими результатами компаній за четвертий квартал 2021 року. Наразі фінпоказники приблизно 80% компаній, які входять до індексу S&P 500, перевищили прогнози експертів.
Однак падіння фондових індексів прискорилося після того, як адміністрація США заявила, що накопичення російських військ біля кордонів з Україною вже є достатнім для повномасштабного вторгнення, яке може розпочатися тепер у будь-який день.
Перспективи швидшого підвищення ставок ФРС підтримували зростання дохідностей казначейських облігацій США. Однак вищі геополітичні ризики збільшили попит на ці облігації як на один із найменш ризикових активів: у результаті дохідності десятирічних інструментів зросли на незначні 3 б.п. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, знизився на 0.7% до 104.3.
На відміну від фондових ринків, на сировинних ринках переважала позитивна динаміка, чому в багатьох випадках сприяла обмежена пропозиція сировинних товарів і зростання геополітичної напруги. Втім, ціни на природний газ на європейському ринку продовжили зниження (-3%) на тлі рекордних обсягів постачань зрідженого газу й прогнозів теплої погоди в регіоні на найближчий місяць.
Попри перспективи вищих ставок, подорожчали золото (+3%) і срібло (+5%) через збільшення попиту на «безпечні» активи. Також зросли ціни на пшеницю (+5%) і кукурудзу (+5%) через геополітичну кризу та гірші прогнози врожаїв у Латинській Америці.
Аналітики ICU прогнозують, що найближчим часом ринки можуть залишатися вкрай волатильними через високі рівні інфляції в західних країнах, приготування центробанків до підвищення ставок і припинення купівлі цінних паперів на відкритому ринку, а також ескалацію протистояння Росії та Заходу. Водночас вичерпується позитивний вплив корпоративних звітів, оскільки звітний сезон наближається до завершення.
Тенденції на борговому ринку України
Тимчасове загальне покращення інформаційного фону навколо можливого вторгнення позитивно вплинуло на настрої інвесторів у гривневі ОВДП, і вони зменшили обсяги продаж облігацій.
Наприклад, якщо в січні та на початку лютого нерезиденти щотижня скорочували портфель на 2-3 млрд грн, то минулого тижня портфель цієї групи інвесторів скоротився лише на 0.4 млрд. При цьому, згідно з даними Нацбанку, у середу навіть відбулися купівлі нових облігацій на 241 млн грн.
Уповільнення виходу з гривневих активів позначилося й на активності вторинного ринку. Загальний обсяг угод скоротився до 6.2 млрд грн за тиждень з 10.7 млрд грн тижнем раніше, в т.ч. з трирічними ОВДП з 2.7 млрд грн до 1.1 млрд грн.
Відтак варто зазначити, високий рівень інфляції у США, очікування подальшого зростання безризикових ставок, а також геополітична напруженість і посилення викликів російського вторгнення в Україну не сприятимуть інтересу нерезидентів до гривневих активів найближчим часом. Тож аналітики ICU очікують, що портфель продовжить скорочуватися.
Глобальна інфляція та геополітичні виклики частково погіршили очікування інвесторів в українські єврооблігації. Тож після більш як тижневого поліпшення умов на ринках минулої п'ятниці спреди за єврооблігаціями розширилися з 755-1050 б.п. до 824-1466 б.п. А разом із підвищенням дохідностей за казначейськими зобов'язаннями США, які виросли в четвер на інформації про вищий, ніж очікувалося, рівень інфляції у США, збільшення українського ризику вивело дохідності єврооблігацій на рівень 10.2-15.8%, навіть вище, ніж тиждень тому, зазначають в ICU. Відтак у поточних умовах геополітична напруга – це ключовий фактор, що визначає дохідності українських єврооблігацій. Цього тижня вони знову перебуватимуть під тиском негативних новин про ескалацію військового конфлікту.
Валютний ринок
Новини, що країна-агресор на тиждень може заблокувати акваторію Чорного та Азовського морів, могли негативно вплинути на настрої експортерів, адже експорт через морські порти є критичним для України. Відтак у першій половині минулого тижня курс гривні посилювався до 27.92 грн/дол, але вже в четвер опинився під тиском нових чинників, знову перетнувши 28 грн/дол.
Наявний монетарний інструментарій та поточний обсяг міжнародних резервів дають змогу Нацбанку нівелювати тимчасові сплески. Наразі валютний ринок продовжує чутливо реагувати на зміну інформаційного середовища, пов’язаного з геополітичним напруженням, проте ситуація залишається контрольованою, зазначають в Нацбанку.
Підвищений попит на валютному ринку цього тижня (14–18 лютого), як і раніше, зумовлювався впливом психологічного фактора, пов’язаного з погіршенням інформаційного середовища. Водночас реакція учасників ринку була помірнішою, ніж у січні 2022 року.
Нацбанк надалі дотримувався режиму плаваючого курсоутворення, за якого він лише згладжує надмірні коливання на ринку, а курс визначається балансом попиту та пропозиції. Так, цього тижня з Нацбанк продав на валютному ринку 503 млн дол. США. Водночас в окремі дні тижня, коли пропозиція валюти переважала над попитом на тлі зменшення напруження в інформаційному середовищі, Нацбанк викуповував валюту — загалом 50 млн дол. США. Отже, чистий продаж валюти Нацбанком у період із 14 до 18 лютого становить 453 млн дол. США.
Економіка України та банківський сектор
Українська економіка на сьогодні є стійкішою, якщо порівняти з попередніми кризовими епізодами, а банківська система – стабільною, добре капіталізованою та ліквідною, зазначає регулятор.
Банківська система працює в штатному режимі та якісно виконує функцію фінансової підтримки економіки та громадян. Триває стале зростання портфеля роздрібних кредитів. Воно є цілком зіставним з позитивною динамікою 2021 року – без надмірної активності або суттєвого гальмування.
Волатильність депозитів населення є помірною та контрольованою. Вона частково зумовлена реакцією на інформаційний тиск, втім, не має жодних панічних ознак і стосується переважно поточних рахунків, тоді як обсяг строкових депозитів з початку року був значно стабільнішим. Банки мають належний запас міцності та достатньо ресурсів, зокрема високоліквідних, аби покрити навіть суттєві відпливи в разі їх настання.
Попри зростання, інфляція залишається контрольованою. Індекс споживчих цін (ІСЦ) суттєво зріс на 1.3% м/м у січні, проте в річному вимірі залишився стабільним на рівні 10.0%. Водночас базова інфляція несподівано уповільнилася до 7.6% р/р.
В підсумку варто зазначити, показники інфляції в січні свідчать про певні суперечливі тенденції. Зростання цін на харчові продукти – це здебільшого наслідки високих цін на енергоносії та слабшої гривні, що вплинула на вартість імпортованих овочів. Проте позитивом, і до певної міри несподіваним, є сповільнення базової інфляції з 7.9% у грудні до 7.6% у січні, зазначають аналітики ICU. Базова інфляція не враховує ціни на необроблені харчові продукти, енергетичні матеріали та регульовані тарифи, а тому краще відображає фундаментальний інфляційний тиск.
Аналітики й надалі переконані, що якщо геополітична напруга не призведе до помітного ослаблення гривні, то інфляційний тиск буде поступово слабшати до кінця 2022 року. Цьому сприятиме й уповільнення темпів зростання світових цін на харчові продукти (індекс цін на продукти FAO знизився з 24% р/р у грудні до 19% у січні). Водночас ключовим фактором невизначеності для інфляції цього року є очікуваний перегляд цін на газ та електроенергію для населення, який уряд зобов’язався здійснити в травні 2022 року. Аналітики ICU зберігають свій прогноз зростання споживчих цін на 7.2% у 2022 році, проте визнають, що фактори ризиків на користь вищого зростання цін наразі переважають.