Слідом за РВС Банком, який днями офіційно визнали неплатоспроможним, схоже, виникли проблеми ще в однієї фінустанови. Як повідомляють українські Телеграм-канали, 5 листопада Міжнародна платіжна система Visa забрала у МТБ Банку ліцензію на обслуговування казино. За інсайдерською інформацією UA.News, НБУ вже готує пакет документів для відкликання банківської ліцензії цієї фінустанови.
Прикметно, що саме 5 листопада МТБ Банк відзначив 32 роки своєї діяльності, а днем раніше, 4 листопада, повідомив, що пройшов планову перевірку НБУ.
Інформація про можливі проблеми МТБ Банку з’явилася після миттєвого розвитку подій навколо РВС Банку. 4 листопада Нацбанк офіційно визнав РВС Банк неплатоспроможним. А вже наступного дня, 5 листопада, почав процедуру виведення цього банку з ринку та запровадив у ньому тимчасову адміністрацію до 4 грудня 2025 року.
Про історію розвитку, власників МТБ Банку та претензії до нього з боку НБУ, а також додаткові фактори, які підвищують ризики для всієї банківської системи під час війни — у матеріалі UA.News.
Кіпрське коріння МТБ Банку
Історія МТБ Банку почалася з Марфін Банку (раніше — Морський транспортний банк), який належав кіпрському Marfin Popular Bank.
14 червня 2017 року 99,91% акцій Марфін Банку викупила інша кіпрська компанія — Saggarko Ltd. Її кінцевими бенефіціарами виступили Михайло Партікевич та Ігор Згуров — одеські підприємці, які також були бізнес-партнерами керівництва компанії «Одесагаз». До речі, Згуров раніше був дотичний до Марфін Банку — у 1996-1997 роках працював там заступником голови правління.
Нові власники провели ребрендинг фінустанови і в 2017 році перейменували її на МТБ Банк.
У червні 2018 року Національний банк схвалив приєднання за спрощеною процедурою банку «Центр» до МТБ Банку. Останній на той час був 29-им за розмірами активів серед 90-та банків.
«У результаті реорганізації МТБ Банк стане правонаступником всіх прав і обов'язків банку «Центр» щодо його клієнтів, партнерів, контрагентів, а статутний капітал банку збільшиться до 635 млн гривень», — йшлося у прес-релізі фінустанови.
У той же час до складу кінцевих бенефіціарів МТБ Банку увійшов власник банку «Центр», французький бізнесмен Хамед Аліхані, який проживав в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Станом на 2025 рік вказані такі акціонери банку:
Саггарко Лімітед — 70%,
Аліхані Хамед — 20%,
Ю К Холдко Лімітед — 10%
У 2025 році розмір статутного капіталу МТБ Банку становив понад 635 млн грн.
МТБ Банк має 45 відділень у різних областях, а також є уповноваженим банком Пенсійного фонду України. У ренкінгу НБУ фінустанова посідає 22 із загальних 61 позицій.
Дані порталу Мінфін
Історія претензій НБУ до МТБ Банку
4 листопада Національний банк України завершив планову перевірку діяльності МТБ Банку. За її результатами регулятор застосував фінансові санкції.
«Під час перевірки регулятор виявив окремі недоліки у процесах вивчення частини клієнтів та оцінці ризиків ділових відносин. Надані рекомендації стосуються вдосконалення внутрішніх процедур контролю та управління ризиками з метою подальшого підвищення ефективності роботи», — наголошувалося у прес-релізі установи.
У МТБ Банку заявили, що уже розпочали реалізацію рекомендацій НБУ, а також продовжують стабільну роботу, забезпечуючи «надійність операцій і повну захищеність коштів клієнтів».
«Як відповідальний учасник фінансового ринку, ми постійно вдосконалює систему внутрішнього контролю, комплаєнсу та управління ризиками, послідовно зміцнюючи довіру клієнтів і партнерів», — наголосили у банку.
Раніше НБУ вже запроваджував санкції проти МТБ банку. Так, у грудні 2024 року банк отримав штраф у 651 тис. грн за «невиявлення під час актуалізації даних про клієнта факту належності його кінцевого бенефіціарного власника до осіб, пов’язаних із політично значущими особами».
Тоді ж установі виставили ще один штраф на 200 тис. грн за неналежне дотримання обов’язків щодо валютного нагляду, незабезпечення всебічного аналізу та перевірки документів про валютні операції.
У серпні 2023 року Нацбанк покарав штрафами 4 банки та 17 небанківських фінустанов. Серед них був і МТБ Банк, котрому виставили штраф на 1 млн грн за порушення у сфері валютного законодавства. Як пояснили в НБУ, банк не надав своєчасно та в повному обсязі матеріали та документи про валютні операції на запити регулятора.
У МТБ Банк також була тривала історія судового спору з НБУ щодо штрафу на 4,35 млн грн. Його призначили фінустанові у квітні 2019 року за «ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу». Регулятор виявив певні факти переведення коштів упродовж кількох місяців 2018 року і заявив, що вони могли бути пов’язані з «легалізацією кримінальних доходів, конвертацією безготівкових коштів у готівку».
МТБ Банк сплатив вказаний штраф, але пішов оскаржувати це рішення правовим шляхом. У грудні 2019 року Одеський окружний адміністративний суд скасував призначені санкції. Але НБУ подав апеляцію і процес продовжився. Зрештою, у лютому 2021 року стало відомо, що Верховний Суд залишив у силі рішення судів нижчих інстанцій про скасування мільйонного штрафу. Таким чином, Нацбанк повернув приватному банку сплачені раніше 4,35 млн грн.
Нова хвиля «великого банківського очищення»?
НБУ час від часу виводить з ринку ті чи інші банки в рамках «оздоровлення банківської системи». Щоправда, залежно від різних факторів, цей процес мав свої сплески. Наприклад, у період з 2014 по 2015 регулятор визнав неплатоспроможними 63 фінустанови. Такі заходи в НБУ пояснили впливом «глобальних економічних дисбалансів, скрутними часами руйнівної кризи, початком кривавої війни на Донбасі».
Дані: НБУ
Днями про нові ризики для банківської системи повідомила Рада фінансової стабільності (РФС), яка розкритикувала ідею чергового запровадження 50% податку для банків у 2026 році. Як ми писали, відповідний законопроєкт ініціював голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
У свою чергу, представники РФС заявили, що фіскальний ефект від такого кроку буде значно нижчим за очікуваний. При цьому він створить серйозні ризики для кредитування стратегічних галузей, приватизації держбанків та виконання зобов'язань перед МВФ. Зокрема, вказують на такі можливі проблеми для банківської системи:
· Проблеми з капіталом. Банкам буде складніше виконувати програми капіталізації за результатами оцінки стійкості та своєчасно впроваджувати вимоги до капіталу відповідно до норм ЄС.
· Загальна стійкість. Обмежить можливості банків підтримувати мережу «Power banking» та боротися з непродуктивним відпливом капіталу.
На засіданні РФС також нагадали про головний ризик для фінансового сектору — повномасштабну війну, яка стримує економічне зростання, в тому числі через знищення енергосектора та зростання бюджетних потреб.
Читайте також:
НБУ може вивести з ринку ще один банк?
