Невтішні очікування: населення країни-агресора втрачає надію на економічні зміни
Алкогольні напої наразі є єдиною категорією повсякденних споживчих товарів, де фіксують зростання продажів. До такого невтішного висновку прийшли експерти консалтингової компанії Nielsen у звіті про стан алкогольного ринку в Росії за минулий рік. Але не лише дані консалтингових компаній свідчать про проблеми. Рожеві окуляри макроекономічної статистики відомства країни-агресора продовжують тріскатися під натиском суворої реальності й в результаті соціологічних опитувань. Адже, переважна більшість населення РФ так і не помітила ні піднесення економіки, про яке статистичні органи чотири роки поспіль звітують, ні підвищення рівня життя, яке стрімко зростає лише на паперах.
Консалтингові дослідження
Так, в грошовому вираженні продажі повсякденних товарів додали 4,3%, але в фізичному — штуках, літрах, кілограмах тощо — впали на 0,6%.
Алкоголь став винятком з цієї тенденції: його росіяни купили на 2% більше у фізичному обсязі (в літрах). У рублях оборот ринку зріс майже на 5%.
Алкоголь виявився єдиною зростаючою макроіндустрією на ринку товарів повсякденного попиту, яка зросла як в грошовому вираженні, так і в натурі, констатує Nielsen.
У 2019 зросли продажі всіх алкогольних категорій за винятком горілки, споживання якої знизилося на 1,7% в натуральному вираженні та 0,1% - в грошовому.
Пива було продано на 2,1% більше в літрах і на 4,1% в рублях. Особливим попитом споживачів користуються алкогольні напої в маленькій тарі (менш як 0,5 л), які реалізується в прикасовій зоні магазинів. У цьому сегменті темпи зростання значно обганяють середні по ринку - 13,2% в натуральному вираженні та 14,4% у грошовому.
Щодо рівня життя росіян зі слів простих громадян
В кінці четвертого кварталу 2019 року лише 10% населення констатували, що їхнє матеріальне становище покращилось за останні 12 місяців. Але майже втричі більше - 28% - заявили, що їхнє фінансове становище продовжує скочуватися донизу.
Такі дані наводить Центр кон'юнктурних досліджень Вищої школи економіки, посилаючись на опитування Росстату.
Поліпшення загальної економічної ситуації в країні помітили лише 13% росіян. Більше третини - 38% - заявили, що економіка країни-агресора продовжує деградувати.
Нагадаємо, Держдума РФ ухвалила поправки до федерального бюджету 2019 року в якому витрати на освіту за певними позиціями скоротили, збільшуючи фінансування армії, поліції та держпропаганди – державні засоби масової інформації.
В підсумку 2019 року, як зазначають експерти, збільшення фінансування залишило без змін становище видатків на соціальну сферу в структурі бюджетних потоків. На освіту Мінфін витратив 4,5% бюджету (проти 4,3% рік тому), на медицину – 3,9% (проти 3,2%), на житлову інфраструктуру – 1,5% (проти 0,8%).
Зарплати зросли лише на 2,5% в реальному вираженні та, згідно Росстату, повернулися на докризові рівні. Однак якщо перерахувати фонд оплати праці в долари (540 млрд доларів на рік), то купівельна спроможність споживачів відкотилася у 2007 рік, зазначають експерти Райффайзенбанку.
Рівень бідності продовжує зростати, попри зниження прожиткового мінімуму майже на 600 рублів: до кінця третього кварталу 13,1% населення знаходилося за офіційною межею бідності.
Згідно з проведеним опитуванням, сподівань на те, що 2020 рік принесе зміни на краще у пересічних громадян практично не залишилося: лише 12% очікують поліпшення власного матеріального становища, а сподіваються на позитивні зрушення в економіці - 16% респондентів.
Відтак, частка песимістів в 1,5-2 рази перевищує чисельність оптимістів: 29% вважають, що економічне становище лише погіршиться, майже кожен п'ятий (19%) готується до подальшого падіння своїх доходів.
Понад половину населення країни-агресора – 56% - оцінюють своє матеріальне становище як таке, що практично повністю позбавлене можливості формувати заощадження. Не можуть дозволити собі великі покупки - 45% респондентів.
За даними Росстату у 2019 році в середньому громадяни РФ жили на суму в 33,2 тисячі рублів ($530) на місяць — тобто близько $17 на день. Зростання грошових доходів відбулося на 6%, або 2 тисячі рублів щомісяця.
Реальні грошові доходи (з коригуванням на інфляцію), втім, додали лише 1,5%, а реальні наявні (з урахуванням всіх обов'язкових платежів) – на мізерні 0,8%.
Оцінка експертів
Хоча формально доходи в плюсі другий рік поспіль (у 2018 році Росстат побачив зростання на 0,1%), обвал 2014-17 років компенсований лише на одну десяту. Купівельна спроможність споживачів відкинута в минуле майже на 10 років: поточний рівень доходів на 7,5% нижче, ніж був у 2013 році, зазначають експерти.
Якщо ж перерахувати зарплатний фонд всіх компаній і підприємств в долари, то його сукупний розмір знаходиться на відмітках 2007 року, відзначають економісти Райффайзенбанку.
Нагадаємо, російські банки спрямували всі свої ресурси на видачу позик для фізичних осіб: за звітний період боргове навантаження росіян зросло на 4,217 трильйона рублів ($ 68 млрд.) – 39,5% в номінальному вираженні й 23,8% – в реальному.
В результаті кредитування споживання коштом з кредитних карт, позики на купівлю товарів, незабезпечених боргів та іпотеки, випереджає кредитування бізнесу майже в 60 разів.
«Не ростуть доходи — немає резерву, коштом якого можна було б наростити витрати», - наголошує аналітик ІАЦ «Альпарі». За підсумками 2019 року роздрібні продажі зросли лише на 1,6%, або 532 мільярдів рублів в грошовому вираженні, при тому що банки видали споживачам 2,8 трильйона рублів нових позик.
«Доходи не зростають, тому що бізнес не в змозі конкурувати за робочу силу, оскільки пригнічений зростаючим податковим тиском. Все йде по колу, але з часом починає позначатися на роздрібних продажах, а відтак, згодом відіб'ється і на параметрах промвиробництва. Це не найкраща новина для російської економіки», - резюмує експерт.
Росстат фіксує зростання середніх зарплат і доходів, але важливо і те, у кого саме вони ростуть, вказує директор Центру кон'юнктурних досліджень ВШЕ.
З огляду на те, що рівень бідності в країні продовжує зростати, а число людей з доходами нижче прожиткового мінімуму за три квартали зросли на 100 тисяч осіб, можна побічно припустити, що у найбільш соціально вразливих верств населення в гаманцях не додалося.
«Є всі підстави припускати, що в минулому році спрацював «ефект Матвія» - «... бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться», - іронізують експерти, — оскільки, зростання доходів відбулося переважно у представників заможних верств населення. Це ситуація ризикована і в першу чергу пов'язана зі збереженням фінансових проблем у низькодохідного населення та збільшенням рівня нерівності в суспільстві», - констатує експерт.
Продуктовий кошик
Окрім падіння доходів населення, Росстат у другій половині 2019 року відобразив непересічне явище: починаючи з липня вартість мінімального продуктового набору почала різко знижуватися. До грудня 2019 року вона впала на 300 рублів, до позначки 4067 рублів ($66).
Такого раніше не було, зазначають експерти, кошик зростав починаючи з 1992 року. Іноді швидше, іноді повільніше. Скажімо, після кризи 14-го року вартість мінімального набору продуктів підскочила на 653 рублів. В цілому ж вартість кошика збільшилася за 19 років (за даними Росстату) в 4,9 раза: з 883 рублів у червні 2001 року до 4367 рублів у червні 2019 року.
Інфляція за той же період зросла в 5,33 раза. Це важливий акцент: до цього часу зростання вартості продуктового кошика пояснювалося інфляцією і в цілому з нею збігалася. Саме тому здешевлення в кінці 2019 року спантеличило економістів: інфляція в минулому році (за оцінкою Росстату) склала 3%, а вартість продуктового кошика не зросла на відповідний показник, а навпаки — впала.
Експерти розмірковують над питанням: це чудеса статистики, яка здатна стійку стагнацію перетворити у жваве «зростання», чи просто якийсь фейк? Питання цікаве і, найголовніше, таке, що спричинило миттєву адміністративну реакцію — минулого тижня Міністерством праці країни-агресора підготовлено законопроєкт про зниження мінімального розміру оплати праці (а він прив'язаний до споживчого кошика), з нинішніх 12 130 рублів до 10 609 рублів.
Боротьба з бідністю посполитих, схоже, почалася зі звичних статистичних вправ, які давно увійшли в практику владної верхівки країни-агресора, адже якщо знизити поріг бідності, то і бідних автоматично меншає.