$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+8° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон
Нова Стратегія фінансового сектору України: що зроблено, чого чекати до 2025 року

Нова Стратегія фінансового сектору України: що зроблено, чого чекати до 2025 року

16 Січня 2020 17:01

Фінансовий сектор України пройшов шлях визначений стратегією минулого п’ятиріччя – на горизонті новий – до 2025 року. Опираючись на пророблену роботу, представники ключових регуляторних відомств затвердили нову стратегію  фінансового сектору.

Варто зазначити, що документ є логічним продовженням реформ й сформований на програмних комплексах розвитку всіх напрямків фінансового сектору – від регуляторного, до запровадження інноваційних технологій та фінтеху. Розвиток фінансового сектору базується на п’яти ключових аспектах: фінансовій стабільності, макроекономічному розвитку, фінансовій інклюзії, розвитку інновацій та фінансових ринків.

Раніше, нагадаємо, всі вищеперераховані відомства запрошували учасників фінансових ринків, експертів та міжнародних партнерів нашої держави доєднатися до відкритого обговорення проєкту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

Підсумки минулої п’ятирічки, як продовження для наступної

Нова Стратегія посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років. Минулі роки були не простими. Тому стратегія передбачала передусім антикризові заходи, які надалі переростали у стратегію розвитку.

Слід нагадати, Україна зіштовхнулася з «потрійною» кризою у 2014–2016 роках – кризові явища в реальному секторі економіки посилювалися банківською та валютною кризами. Після вдалих антикризових заходів НБУ, проведена надалі реформа фінансового сектору України 2014–2019 років сприяла макрофінансовій стабілізації та зміцненню спроможності регуляторів та учасників фінансового ринку протистояти кризовим явищам.

Реформа монетарної політики НБУ та зміцнення його інституційної спроможності стали вагомими чинниками стабілізації банківської системи України, що дозволило запровадити нове ліберальне валютне регулювання. Зазначимо, що певні валютні обмеження залишаються.

Кредитна активність банків та небанківських фінансових установ відновлюється, але їхній внесок в економічне зростання все ж бути значно більшим. Отже, із проблем минулих років залишається  нерозв’язані проблеми ринку кредитування. Кредитування реального сектору банківськими та небанківськими фінансовими установами стримується недостатнім захистом прав кредиторів, а також проблемою непрацюючих кредитів. Значна частка державного сектору обмежує конкуренцію на ринку банківських послуг.

Окрім проблем кредитного ринку істотною проблемою є державний сектор.  Варто зазначити, державна підтримка кредитування реального сектору економіки, передусім малих та середніх підприємств, залишається фрагментованою та недостатньо ефективною. Інфраструктура ринків капіталу та організованих товарних ринків залишається неефективною та недостатньо розвиненою.

Реформи фінансового сектору підвищили фінансову стійкість та прозорість банків. Завдяки новим підходам до банківського нагляду та підвищенню інституційної спроможності ФГВФО, банківський сектор очищений від токсичних і неплатоспроможних банків.

Регуляторів фінансового сектору наділено повноваженнями із захисту прав споживачів фінансових послуг та впровадження фінансової грамотності. У свою чергу, Нацкомфінпослуг забезпечено заходи щодо удосконалення регулювання ринків небанківських фінансових послуг. Відтак, фондовий ринок очищений і прозорий, однак обсяги операцій з акціями та облігаціями підприємств є дуже низькими. Попри це, у минулі роки було пророблено роботу щодо зміни стандартів  корпоративного управління та посилено захист прав інвесторів.

Зазначимо, затверджена  Стратегія ставить за мету забезпечення подальшого реформування та розвиток фінсектору України відповідно до провідних міжнародних практик. Стратегія передбачає передусім імплементацію заходів, ухвалених та прописаних в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС та інших міжнародних зобов’язань України.

Ключові аспекти Стратегії розвитку до 2025 року

Стратегія 2025 враховує теперішні та майбутні потреби представників усіх груп екосистеми як споживачів фінансових послуг, так і ключових гравців, що беруть участь у створенні цих послуг, а також сприяє реалізації місії фінансового сектору України. Потреби всіх суб’єктів економічної діяльності мають бути задоволені через надання відповідних фінансових послуг учасниками фінансової екосистеми, яких можна об’єднати в чотири основні групи (рисунок 1).



Рисунок 1 – Ключові гравці фінансової екосистеми

Джерело: НБУ.

Стратегія розвитку фінансового сектору поділяється на п’ять стратегічних аспектів: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків та інноваційний розвиток.



Рисунок 2 -  П’ять ключових аспектів стратегії розвитку

Джерело: НБУ.

Візія —  фінансовий сектор України інтегрований у міжнародний простір, ефективний, стійкий та конкурентоспроможний фінансовий сектор, який динамічно розвивається та забезпечує вагомий внесок у стале та інклюзивне економічне зростання України.

Місія полягає у тому, що фінансовий сектор України є драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України, сприяє підвищенню добробуту громадян через забезпечення ефективного акумулювання, розподілу та обігу фінансових ресурсів в економіці.

Зміцнення фінансової стабільності

Для зміцнення фінансової стабільності й надалі, регулятори серед іншого спрямовуватимуть свої зусилля на посилення захисту прав кредиторів та інвесторів, запровадження плану дій BEPS, підвищення рівня корпоративного управління у фінансових установах, посилення вимог до їх внутрішнього контролю, удосконалення системи гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку, впровадження ризик-орієнтованого нагляду за небанківськими фінансовими установами, регуляторних вимог у сфері регулювання та нагляду за банками та небанківськими фінансовими установами, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС тощо.

Сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки

Сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки відбуватиметься шляхом активізації кредитування малого і середнього підприємництва, зокрема фермерських господарств під заставу землі, усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування, експортного фінансування. Іншими важливими завданнями за цим напрямом є виважена фіскальна політика, розвиток ринку небанківського кредитування, посилена координація дій Міністерства фінансів та Національного банку, запровадження II рівня та удосконалення регулювання III рівня пенсійної системи, розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Розвиток фінансових ринків

З метою розвитку фінансових ринків регулятори працюватимуть над завершенням валютної лібералізації, створенням ліквідних ринків фінансових інструментів (деривативів, корпоративних акцій та облігацій тощо), дерегуляцією ринків небанківських фінансових послуг з низьким рівнем ризиків або тих, що  не відповідають практикам ЄС, регулюванням страхової діяльності відповідно до  Solvency II та принципів IAIS, забезпеченням правового регулювання страхових посередників, створенням на законодавчому рівні необхідних передумов для розвитку ринків кредитних спілок та надання послуг фінансового лізингу, модернізацією біржової та депозитарної інфраструктури, створенням Комплексної інформаційної системи моніторингу фондового ринку, застосуванням міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу (вимог CSDR, EMIR, MIFID ІІ, MIFIR, PFM) тощо.

Розширення фінансової інклюзії

З метою розширення фінансової інклюзії передбачено запровадження стандартів ринкової поведінки фінустанов та розкриття інформації про фінансові продукти. Будуть активізовані цільові програми для підвищення фінансової грамотності населення, а також буде посилено захист прав споживачів, створено стимули для розвитку платіжної інфраструктури для безготівкових операцій, розширено і вдосконалено систему гарантування вкладів тощо.

Впровадження інновацій у фінансовому секторі

Інновації у фінансовому секторі охоплюватимуть широкий спектр дій, серед яких, зокрема: розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID, створення платформи для краудфандингу та венчурного капіталу, а також регуляторних «пісочниць» за типом sandbox, запровадження нових технологій для платежів та переказів, розширення доступу учасників фінансових ринків до публічних реєстрів, розвиток big data, blockchain та хмарних технологій тощо.

Таким чином, Стратегія передбачає проведення реформ в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу. Реалізація Стратегії дасть змогу створити за п’ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор.

За таких умов він стане драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та сприятиме підвищенню добробуту громадян через ефективне акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів в економіці.

«Стратегія до 2025 року – це найкраща відповідь популістам, які сьогодні кажуть, що у нас немає плану. План є, є чіткі зрозумілі речі, які ми разом будемо виконувати», - зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук на презентації стратегії.

За його словами, пріоритети уряду сьогодні є здешевлення кредитів та підвищення доступності фінпослуг, включення якомога більшої частини українців до фінансової системи.

Нагадаємо, сьогодні Прем’єр-міністр повідомив про старт програми кредитування малого бізнесу.