Віднині, починаючи з 28 квітня, в Україні набув чинності новий закон про фінансовий моніторинг, №361-IX. В центрі уваги змін, які приніс цей закон — це обов'язкова ідентифікація осіб при здійсненні готівкових операцій від 5 тис. грн. Раніше це було потрібно при 15 тис. грн, а наразі відомості про себе слід розкривати при операціях в межах мінімальної зарплати бідної країни.
Ми вирішили з’ясувати, якою насправді може бути мета, адже нормативи щодо сум істотно відрізняються від європейських стандартів, яких, як стверджують законодавці, відбувається імплементація.
Європейський парламент та Рада ЄС 20 травня 2015 року з метою узгодження законодавчих актів ЄС з Міжнародними стандартами з протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення, ухваленими FATF у лютому 2012 року, прийняли Директиву (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та схвалили Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».
Подальші кроки законодавчих змін на базі нового законопроєкту дозволили забезпечити виконання пункту плану заходів на 2017–2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, а також виконання ключових умов для надання Європейським Союзом Україні в жовтні 2019 року другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро.
Ключові зміни
Віднині для проведення грошового переказу, поповнення платіжної картки в терміналі або здійснення купівлі товару в інтернеті на суму понад 5 тис. грн — потрібно пред'явити паспорт або вставити в термінал/банкомат банківську карту. Це ключова вимога нового закону, взагалі їх кілька. Передусім, встановлено вимогу ідентифікації ініціатора платежів при готівкових операціях — від 5 тис. грн.
Окрім цього, в новому законі підвищено планку для загального фінансового моніторингу: з діючих наразі 150 тис. грн до 400 тис. грн. Починаючи з цієї суми у клієнта обов'язково вимагатимуть дані щодо походження коштів (податкова декларація, зарплатна довідка, договір купівлі/продажу квартири, машини або іншого активу тощо).
Дані про кожного відправника коштів будуть «слідувати» за грошима. Разом з коштами банк отримуватиме й файл з інформацією про те, хто здійснював переказ.
Закон вимагає також запровадження системи обміну інформацією про сумнівні операції між банками та іншими суб'єктами фінансового моніторингу (фінансовими компаніями, ломбардами, адвокатами, рієлторами та ін.). Про те, що фізична особа або компанія проводили підозрілу операцію дізнаються в усіх банках та інших структурах, які є суб’єктами системи фінансового моніторингу, що може негативно вплинути на ділові відносини.
Фізичні особи-нерезиденти зможуть використовувати власні поточні рахунки в українських банках для проведення розрахунків за договорами страхування життя, за операціями з продажу корпоративних прав та нерухомості.
Законом регламентується здійснення суб'єктами первинного фінансового моніторингу дистанційної верифікації клієнтів, що особливо актуально в умовах поширення на території України коронавірусної інфекції COVID-19.
Разом з переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб'єктами первинного фінансового моніторингу запроваджуються заходи впливу — від письмового застереження та штрафних санкцій в значних розмірах до анулювання ліцензії.
Окрім іншого, закон передбачає підходи, які удосконалюють процедури визначення кінцевих бенефіціарів власників, а також механізми регулювання сфери обігу віртуальних активів, зокрема певний регулятор для суб'єктів цієї сфери. Удосконалюється механізм застосування цільових фінансових санкцій відповідно до вимог 6 і 7 рекомендацій FATF та резолюції Ради Безпеки ООН 1267 і 1373. Зокрема, введення процедури заморожування активів і удосконалення положень щодо здійснення міжнародного співробітництва в даному напрямку.
Слід наголосити, влада, напевно, воліє домогтися максимізації безготівкових операцій за допомогою банківських карт. З правила 5 тис. грн. є виключення, зокрема: без картки та паспорта на суму понад 5 тис. грн можна буде платити, якщо це комунальні платежі на будь-яку суму, штрафи, податкові платежі, погашення кредитів на суму до 30 тис. грн.
Що потрібно знати з набуттям чинності нового закону
В НБУ запевняють, що це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей.
Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не має виникати. Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.
Якщо ж громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити лише у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати, які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, банкомат банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки. Також банкомат може бути обладнаний ще й іншими можливостями ідентифікувати клієнта, наприклад, за допомогою зчитування даних з його паспорту.
Виникають запитання як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень. Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.
Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.
Крім того, звичайні операції на невеликі суми не є об’єктом уваги фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.
Щодо ідентифікації під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту, а поставка товару буде через поштового оператора, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.
Під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.
Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.
Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка не відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.
Чому новий закон порушує права людини
Попри необхідність імплементації європейських директив в національне законодавство для удосконалення національної системи протидії відмивання коштів, проглядається політична доцільність запровадження тотального контролю. Схоже на те, що це є однією із неформальних умов підписаного меморандуму між Нацбанком та попереднім Урядом. Адже, норма обов’язкової ідентифікації особи, яка не переказує суму в розмірі 5 тис. грн не відповідає жодній європейських норм. Проте, повністю попирає правові засади законодавства щодо захисту персональних даних. В Законі України йдеться, що згода суб’єкта персональних даних — добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.
На тлі принципів правових взаємин цивілізованих країн, національна законотворчість вирізняється не пошуком правової логіки на користь суспільних інтересів, а формування із законодавчих норм таке собі «дишло» на засадах провідної вітчизняної практики: «вам закон, а нам право». В країні вже звикли до багатовекторності судових рішень. Новий закон про фінансовий моніторинг не встав винятком.
Віднині в нашій державі регулятор позбавляє права користуватися фінансовими послугами без порушення права громадян на анонімність, фактично громадяни перестають бути власниками персональних даних. Норма ідентифікації клієнта при здійсненні операції до 5 тис. грн не мають нічого спільного ні з протидією відмивання коштів, ні з європейськими стандартами прав людини.
Слід зауважити, європейськими директивами регламентовано порогові значення від 1 тис. євро, але це випадку, якщо йдеться про операції з віртуальними валютами, за винятком онлайн операцій з передплаченими картами (Prepaid Cards). Навіть, якщо припустити, що гривня була віртуальною валютою, то 5 тис. грн – не 1 тис., а лише 167 євро. Це сума далека від можливості фінансувати тероризм та відмивати кошти, проте добра можливість тотального контролю. Що стосується не віртуальних валют, то процедури ідентифікації належить забезпечити при операціях, які перевищують 10 тис. євро.
Нагадаємо, з 28 квітня 2020 року набирають чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
