Оприлюднено законопроект про ринок землі: ключові положення нового документа
На сайті Верховної Ради опубліковано текст законопроекту №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Видання LIGA.net обрало і коротко розтлумачило 10 основних положень документа.
Державні землі поза населеними пунктами передаються у комунальну власність місцевої влади. Водночас межі місцевих громад встановлюються у Держземкадастрі. Місцева влада може визначати цільове призначення, а також планування земель за межами населених пунктів, однак у межах громади. Місцева влада також буде стежити за використанням та охороною земель.
2. Реорганізація органів влади
Планується створення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних. Цей орган контролюватиме і дотримання природоохоронного законодавства.
Цільове призначення особливо цінних земель, які перебувають у власності держави, Верховна Рада узгоджувати не буде. Також парламент не матиме повноважень з погодження вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв.
3. Земельна дерегуляція
Депутати також пропонують скасувати інститути державної експертизи землевпорядної документації та агрохімічної паспортизації земель. На законодавчому рівні пропонується встановити правило, згідно з яким зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок не впливає на особливий режим використання територій у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини.
Також депутати скасовують узгодження з Кабінетом Міністрів України продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності іноземним юридичним особам.
Депутати також пропонують скасувати окрему процедуру видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Водночас впроваджується загальне правило з визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару.
Пропонується також скасувати окрему процедуру переднього погодження матеріалів місця розташування об’єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, оскільки вона повторює і дублює планувальні рішення з просторової композиції і параметрів забудови, які визначаються у містобудівній документації.
4. «Зелене світло» іноземцям
Пропонується також виключити із Земельного кодексу України норми, що обмежують можливість іноземців та іноземних юридичних осіб купувати вільні від забудови земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
5. Культурну спадщина охоронятимуть
Планується встановити правило, за яким особливий охоронний статус земель, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини або об’єкти, або території природно-заповідного фонду, поширюються на землі будь-якого цільового призначення.
6. Довіряй, але перевіряй
Парламентарії вирішили вести перевірку документації із землеустрою й оцінки земель вимогам законів за принципом «одного дотику» та «мовчазної згоди», де ця публічна перевірка має поєднуватися з контролем топологічної зв’язності і відсутності накладення кордонів, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо зайвих видів погоджень документації (крім випадків встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою.
Також хочуть впровадити добровільний незалежний контроль якості робіт із землеустрою через можливість її рецензування сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше двох років, які не брали участі в формуванні цієї документації, а також експертними радами саморегулювальних організацій у сфері землеустрою, у випадках, коли раніше передбачалася обов’язкова державна експертиза.
7. Задля уникнення конфліктів
Депутати мають намір заборонити виконавцям робіт із землеустрою складати документацію із землеустрою у разі, якщо: об’єктом землеустрою є земельні ділянки, які належать виконавцю робіт із землеустрою або особам, які працюють у його складі; особи, які працюють у складі виконавця робіт із землеустрою мають родинні зв’язки із замовником робіт із землеустрою або юридичній особі, керівництво якої має родинні зв’язки із замовником; об’єктом землеустрою є земельні ділянки, які належать засновникам або учасникам виконавця робіт із землеустрою; замовником робіт із землеустрою є засновник або учасник виконавця робіт із землеустрою.
Також планується видалити зі складу усіх видів землевпорядної документації ті складові, які не розробляються інженером-землевпорядником особисто. Водночас, встановлюються деталізовані вимоги до змісту текстової і графічної частин будь-якої документації із землеустрою.
Депутати обіцяють гарантувати розробникам документації із землеустрою право отримувати необхідні документи для проведення землеустрою, які перебувають у замовника або/і в третіх осіб, можливість користуватися відомостями державних, галузевих і відомчих кадастрів (реєстрів), право безперешкодного доступу до об’єктів землеустрою тощо.
Також законопроект вміщує норму про введення обов’язкового страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками і третіми особами за наслідки необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт.
8. Кордонів розбрату не буде
Задля уникнення зловживань під час «постачання межових знаків встановленого зразка», які мали місце у 2010 році, встановити загальне правило, за яким спосіб закріплення меж між земельними ділянками під час здійснення землеустрою, повинен визначатися за згодою власників цих земельних ділянок, а витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.
9. Земельна цифровізація і публічність
Депутати виступають також за те, аби забезпечити відхід від паперової технології складання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель. Передбачено, що документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель повинна розроблятися виключно в електронному вигляді і завірятися електронним цифровим підписом розробника.
Планується також впровадження правових гарантій повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду, зокрема максимально спрощується доступ громадян, органів влади, розробників документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, за безумовного дотримання законодавства про захист персональних даних .
10. Освіта перш за все
Депутати також мають намір лібералізувати вимоги до професійної підготовки та кадрового забезпечення у сфері землеустрою шляхом розширення ролі саморегулювальних організацій у питаннях професійної атестації й управління ризиками професійної діяльності (зокрема широке представництво у кваліфікаційній комісії та здійснення колективного страхування відповідальності своїх членів). Сертифікацію виконавців топографо-геодезичних робіт при збереженні вимог про наявність спеціальної освіти та запровадження страхування професійної відповідальності запропоновано скасувати.
Нагадаємо, 20 грудня 2018 року Верховна Рада схвалила законопроект, яким продовжила мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення до 2020 року. Він був введений у 2001 році і набрав чинності у 2002-му році як тимчасовий захід для забезпечення врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі.
У вересні 2019 року Володимир Зеленський доручив уряду підготувати проект закону про скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запуску ринку. Він зобов’язав Верховну Раду ухвалити закон до грудня.
Парламент вніс до порядку денного ІІ сесії проект закону про поводження із землями сільськогосподарського призначення.
За інформацією ЄБРР, заборона на вільний продаж селянами землі сільськогосподарського призначення гальмує економічне зростання України щорічно на 1% від валового внутрішнього продукту. Світовий банк прогнозує, що запровадження ринку землі дозволить збільшити ВВП України на 2% впродовж наступних років.