$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+8° Київ +10° Варшава +8° Вашингтон

Огляд ключових економічних подій тижня: зернова угода та енергетичний ринок

Діденко Сергій 16 Липня 2022 17:24
Огляд ключових економічних подій тижня: зернова угода та енергетичний ринок

Впродовж тижня увага економічних оглядачів також була прикута до перебігу подій щодо угоди про експорт зерна через коридор у Чорному морі. Опираючись на матеріал з деталями угоди The Wall Street Journal, угоду вважають перемогою зовнішньополітичного блоку України.

Ми вирішили висвітлити в огляді важливі деталі угоди, опираючись на матеріали видання, а також низку інших подій, зокрема на енергетичному ринку, які, як і криза продовольчого ринку, здатні посилювати інфляційні тенденції, про що нижче в наших матеріалах.

Угода про експорт зерна через коридор у Чорному морі

Наразі російсько-українсько-турецька угода, яка дозволить вивезти з українських портів зерно, що накопичилося в них, загалом узгоджена. The Wall Street Journal дізнався деталі угоди, яка має бути підписана наступного тижня. Свій підпис може поставити кремлівський диктатор під ним на зустрічі із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом у Тегерані 19 липня.

За даними The Wall Street Journal, яке посилається на джерела, знайомі з перебігом переговорів, основні положення документа будуть наступними. Зерно вивозитиметься з трьох українських портів на українських суднах під ескортом українських ВМС. Країна-агресор зобов'яжеться дотримуватись перемир'я й не атакувати конвої відповідно до угоди коридорі. А турецькі ВМС інспектуватимуть порожні українські судна, що повертаються, щоб виключити їх використання для доставки в Україну західної зброї. Угода буде укладена за участю ООН, яка створить центр моніторингу загроз для судноплавства у Стамбулі.

Головною складністю для домовленості під час переговорів була неготовність України розмінувати підходи до своїх портів — представники країни вимагали гарантій безпеки від російського десанту з моря. Турецький експерт Йорук Ісік у розмові з WSJ припустив, що рішенням може стати узгоджений сторонами підхід до ключового порту Одеси турецького чи румунського військового корабля.

У середу «зернова угода» обговорювалась на зустрічі представників України, росії та Туреччини у Стамбулі, пише WSJ. Зранку перед переговорами міністр закордонних справ України Дмитро Кулєба заявив, що сторони перебувають «за два кроки» від угоди про експорт зерна. Після стамбульських переговорів генсек ООН Антоніу Гутерріш виступив з обнадійливими заявами, сказавши навіть, що у світі «сьогодні з'явився промінь надії».

Втім, усі сторони застерігаються, що впевнено говорити про угоду можна буде лише після її підписання. «Найголовніше — нам потрібне зелене світло від путіна», — сказав WSJ західний чиновник, який описував виданню умови домовленості. Він розраховує, що міжнародний терорист путін поставить свій підпис під час зустрічі з президентом Туреччини Ердоганом 19 липня у Тегерані. Решта учасників підпишуть документ на новій зустрічі наступного тижня у Стамбулі. «Але було б неправильно сказати, що підписання угоди неминуче», - додав він.

За оцінкою американських аналітиків, на українських складах за час війни зібралося близько 20 млн. тонн зерна. Директор аналітичного центру «Совєкон» оцінив потенційний виторг України від продажу зерна та олії, що накопичилося, не менш ніж у $5 млрд. Це допоможе знизити тиск на світові ціни на зерно, хоча, вони й без операції за останні дві-три тижні впали на 15% через покращення прогнозів на врожай у ключових країнах та побоювання рецесії світової економіки.

Енергетичний ринок та поточні цінові фактори

На тлі перспектив менш агресивного підвищення відсоткової ставки в США, ціни на нафту виросли в п'ятницю, 15 липня. Побоювання з приводу відновлення попиту стримують зростання.

Ф'ючерси на нафту марки Brent з постачанням у вересні зросли на 1,3%, до $100,35 за барель, у той час, як нафта марки WTI подорожчала на 0,9%, до $96,68 за барель. Нафта торгується відповідно до політики ФРС  та наслідків, які вона може мати як для падіння попиту, так і для долара США.

Проте, і Brent, і WTI відіграли майже всі втрати до кінця торгової сесії. Однак побоювання щодо перспектив попиту продовжували стримувати ціни на нафту.

«Настрою не сприяли нові спалахи COVID-19 в Китаї, які загрожують зупинити відновлення попиту. Високі ціни також, мабуть, знизили попит на бензин в США», - зазначають аналітики ANZ Research.

Але резервні потужності в країнах-членах Організації країн-експортерів нафти закінчуються, і більшість виробників працюють на максимальній потужності, і неясно, скільки додаткових потужностей Саудівська Аравія може швидко вивести на ринок.

Європа вперше за 6 років стала найбільшим покупцем нафти із США

Європа обійшла Азію та стала найбільшим споживачем американської нафти вперше за шість років.

Упродовж січня-травня Європа отримала в середньому близько 213,1 мільйона барелів сирої нафти, тоді як Азія отримала 191,1 мільйона барелів.

Азійські обсяги востаннє відставали від Європи за той самий п’ятимісячний період у 2016 році, коли США скасували заборону на експорт сирої нафти.

Відповідна зміна потоків нафти акцентує, наскільки істотно переорієнтувалося постачання енергоресурсів через широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Намагаючись припинити фінансування війни Путіна, США та інші країни запровадили санкції щодо російської нафти.

В результаті більше європейських країн звернулися до Сполучених Штатів за імпортом нафти, тоді як росія пропонує свою сиру нафту з суттєвим дисконтом низці країн, зокрема Індії та Китаю, які не ввели жодних заборон та обмежень.
Видобуток сирої нафти в США зростає, однак недостатньо швидкими темпами, щоб задовольнити потреби Азії та Європи. Крім того, Близький Схід, здається, обмежений у тому, скільки ще він може надіслати до Європи.

Найбільші виробники в регіоні, Саудівська Аравія та ОАЕ, вже намагаються виконати свої зобов’язання щодо видобутку в рамках угоди ОПЕК+. Інші постачальники, наприклад Лівія, борються з політичними заворушеннями, які обмежують експорт.

За півтора місяця ціни на газ у Європі зросли вдвічі

Протягом півтора місяця країні-агресору вдалося підняти дворазово ціни на газ у Європі, обмежуючи пропозицію через зниження обсягів поставок усіма наявними маршрутами.
Слід зазначити, росія продовжує заробляти на газовому ринку та, водночас паралізує підготовку ЄС до нового опалювального сезону. Тактика шантажу та використання газу як зброї наразі покриваються суттєвими доходами, але в перспективі призведе до втрати ринкових позицій.

Попри потребу Євросоюзу в газу, газпром відмовився від додаткових бронювань української ГТС на час ремонту своїх газогонів – «Турецького потоку» та «Північного потоку - 1». Не використовуються навіть уже заброньовані та оплачені потужності української ГТС: із доступних 109 млн кубометрів на добу прокачуються менш як 42 млн кубометрів.

«Результат такої поведінки росіян видно неозброєним оком: ціна на європейському хабі TTF з 1 червня зросла вдвічі — з $923 до $1949 за 1000 куб. м», - зауважили в ОГТСУ.

Імпорт мазуту з росії у Саудівську Аравію зріс більш ніж удвічі

Найбільший у світі експортер нафти, Саудівська Аравія, більш ніж удвічі наростила імпорт російського мазуту у другому кварталі 2022 року для постачання електростанцій. Мазут став альтернативою  власній нафті, яку Саудівська Аравія спрямували на експорт.

Дані з відстеження суден Refinitiv Eikon показують, що Саудівська Аравія імпортувала 647 тис. тонн або близько 48 тис. барелів на день мазуту з росії через російські та естонські порти у квітні-червні 2022 року. За цей же період торік країна імпортувала 320 тис. тонн російського мазуту.

Саудівська Аравія упродовж кількох років імпортувала російський мазут, щоб знизити потребу країни у перероблюванні сирої нафти та наростити її продаж на міжнародних ринках за вищими цінами.

Нагадаємо, Джо Байден направляється в Саудівську Аравію, щоб домогтися збільшення постачання нафти з країни на світові ринки, в результаті чого допомогти знизити ціни на нафту, які посилили інфляцію в усьому світі.

Франція повністю забезпечить себе газом вже до осені

На випадок можливого відключення російського газу європейцям буде потрібна загальна мобілізація зусиль — від диверсифікації джерел до економії енергії. Відтак Франція шукає газ в альтернативних постачальників із початку вторгнення росії до України. Країна опрацьовує заходи для збереження обсягів газу, що використовуються, без участі росії. Йдеться про таких постачальників, як Норвегія, Катар, Алжир, США та інші.

Президент Макрон, зазначив що розраховує на відповідальність суб'єктів, щоб «зробити зусилля і споживати менше» — економити на опаленні та освітленні. Також вважає дуже корисною  боротьбу проти «розбазарювання енергії». «Це дуже добре для клімату та для енергетичної незалежності», — сказав президент Франції.

ЄС вдвічі наростить імпорт газу з Азербайджану

Європейська комісія запропонувала країнам ЄС укласти угоду з Азербайджаном для нарощення імпорту природного газу й розширення трубопроводу. Проєкт меморандуму, який вимагає схвалення урядів, є частиною зусиль Євросоюзу щодо скорочення залежності від російського газу після вторгнення росії в Україну.

Торік по Трансадріатичному газопроводу, останньому відрізку трубопровідної мережі Південного газового коридору в європейські країни, такі як Італія, було доставлено понад 8 млрд кубометрів азербайджанського газу.

Зростання постачання також вимагатиме від Азербайджану розширення власного видобутку газу. У проєкті підкреслюється важливість «довгострокових, передбачуваних і стабільних контрактів» для забезпечення безпеки виробників газу. Але також в документі йдеться, що майбутні газові контракти повинні бути узгоджені з цілями Євросоюзу щодо зміни клімату, що, на думку Брюсселя, вимагатиме різкого скорочення споживання газу, особливо після 2030 року.

Стурбованість з приводу подальших скорочень поставок російського газу посилилася на цьому тижні після початку планового ремонту газопроводу «Північний потік-1», по якому газ надходить до Німеччини. Уряди та компанії попередили, що москва може продовжити відключення.

Нагадаємо, росія у червні скоротила потоки газу по газопроводу «Північний потік-1», основному маршруту доставки газу в Західну Європу, до 40% пропускної здатності. Політики та промисловість стурбовані подальшими обмеженнями поставок, пов'язаними з широкомасштабним вторгненням росії в Україну. Газпром, який 14 червня урізав прокачування газу через «Північний потік-1» у Європу зі 167 млн кубометрів на добу до 100 млн куб, оголосив про нове зниження ще на третину.

Згодом стало відомо, що росія тимчасово зупинить роботу газопроводу «Північний потік‎», яким агресор постачає газ до країн Західної та Центральної Європи, на планове обслуговування. На тлі енергетичного шантажу, у ЄС побоюються, що рф скористається ремонтом для повного припинення постачання газу.

В підсумку варто зазначити, упродовж тижня в сегменті енергоносіїв знову жваво зростали ціни на природний газ на європейському ринку й енергетичне вугілля через страхи більших обмежень постачань цих паливних копалин з росії. Водночас знову знижувалися ціни на нафту через побоювання рецесії й ціни на коксівне вугілля через значне охолодження попиту на сталь у Китаї.

Слабкий попит також тиснув на ціни на сталь у Чорноморському регіоні, а ціни на мідь додатково страждали через очікування рецесії. Страхи недостатньої пропозиції знову підживлювали ціни на зернові.