Збільшення пропозиції дешевих грошей має здатність посилювати інвестиційний клімат країн з ринками, що розвиваються. В історії України вже траплялося не раз, що зовнішні чинники обумовлювали економічну динаміку в Україні. Позитивну динаміку національної економіки здебільшого визначали два фактори: низькі ставки ФРС США, введені після обвалу котирувань на американському фондовому ринку у 2001 році, та високі темпи економічного зростання Китаю. На тлі обвалу ринків, восени 2008-го Федрезерв запровадив «кількісне пом’якшення», послідовно знизуючи ставку до історичного мінімуму в діапазоні від 0 до 0,25%, що визначало незначний рівень процентних ставок на світових ринках, та стало драйвером зростання української економіки.
Цікавим, з економічного погляду, представляється майбутній електоральний цикл в США, який, безумовно, має всі шанси залишити слід у світовій економіці. Нагадаємо, у минулих публікаціях, ми характеризували припущення, що погрози Дональда Трампа запровадити мита у відношенні до імпорту КНР в основному обумовлені прагненням президента схилити ФРС до пониження процентних ставок, йшлося в Bloomberg. Гіпотеза полягала у тому, що жорстка риторика щодо Китаю спонукає економістів тим самим понижати прогнози зростання економіки, що врешті змусить ФРС відреагувати пом’якшенням її політики. Це, у свою чергу, може підтримати фондовий ринок США, динаміку якого Трамп розглядає в якості одного з ключових виграшних моментів для своєї виборчої кампанії у 2020 році.
Операції на фінансовому ринку США: початок кількісного пом'якшення
Наразі події указують про наступний QE4, що за висновками експертів, які наводили в попередніх публікаціях, було лише питанням часу і, можливо, процес може активізуватися значно швидше, ніж це здається на перший погляд.
Адже, згідно з повідомленням Міністерства фінансів США, розпочато процес запуску масштабного збільшення державного боргу для фінансування дефіциту бюджету США.
Нагадаємо, нещодавно Федеральна резервна система Сполучених Штатів вперше з грудня 2008 року знизила ставку за федеральними фондами (базову ставку) на 25 базисних пунктів – до 2,00-2,25%. Протягом періоду з серпня по грудень американське казначейство планує вдвічі наростити продажі держоблігацій майже на трильйон доларів США.
Варто наголосити, йдеться про рекордний за два роки обсяг з розміщення - 814 млрд доларів США. Розміщення очікується вже в найближчі місяці, що випливає з плану-прогнозу Комітету із запозичень, опублікованого після щоквартальної зустрічі з банківськими установами — первинними дилерами ФРС, які виконують функції маркет-мейкерів на борговому ринку американського держборгу і викуповують облігації на аукціонах незалежно від попиту зовнішніх і внутрішніх інвесторів.
Темпи запозичень зростають суттєво. Вже до 1 жовтня 2019 року Мінфін США планує залучити на ринку $433 млрд. Це майже вдвічі більше початкового графіка, який передбачав позики на $272 млрд. З підсумкової суми $313,9 млрд буде отримано внаслідок продажу нот і бондів на термін від двох до 30 років, а ще $119,1 млрд — від реалізації короткострокових векселів (терміном від 4 до 52 тижнів).
На четвертий квартал план зріс на чверть — з $310 до $382 млрд, з яких $288,2 млрд принесуть ноти й бонди, а $92,8 млрд — короткостроковий борг.
У порівнянні з першою половиною року ($414 млрд) обсяги розміщень зростуть майже вдвічі наблизившись до історичного рекорду 2008-2009 рр, коли американський бюджет три квартали поспіль поповнювався позиками в розмірі, що перевищували $500 млрд.
Експерти наголошують, що для ринків розміщення держборгу в гігантських обсягах ризикують стати новим ударом, попереджають в Bank of America: бюджет США в великих обсягах вилучає доларову ліквідність з фінансової системи.
Відтік ліквідності могли б збалансувати центробанки інших країн. Однак вони фактично зупинили купівлю американського держборгу: станом на 30.05.2019 року їх вкладення складали - $6,2 трлн, що у порівнянні з початком 2015 року залишилося без змін.
Народним банком Китаю — найбільшим тримачем treasuries - за останні 12 місяців відбулося істотне скорочення інвестицій з $1,18 до $1,11 трильйона.
Це означає, що купівлю цінних паперів повинні здійснювати банки — первинні дилери. Однак їх можливості майже вичерпано, коментують в Bank of America: за останні два роки вони практично подвоїли портфель treasuries і довели його до історичного рекорду в $2,2 трильйона.
В підсумку можна прогнозувати зростання дефіциту доларової ліквідності та, як наслідок, зростання курсу американської валюти. Проблема може виявитися настільки гострою, що ФРС США буде змушена вже у цьому році запустити четвертий раунд «кількісного пом'якшення», скуповуючи казначейські облігації шляхом пускання в дію «друкарського верстата».
Цінові та фіскальні стимули Китаю
Влада Китаю продовжує масштабні вливання кредитів в економіку, темпи зростання якої сповільнюються на тлі торгової війни, старіння населення і безпрецедентного боргового навантаження для країн, що розвиваються. Наразі борги сягнули позначки у 250% ВВП. Лише у червні 2019 року економіка Китаю отримала 1,66 трильйона юанів ($240 млрд) нових позик в національній валюті, за даними Народного банку КНР.
Попри гігантські монетарні стимули фінансового сектору, влада Китаю вдруге з початку року знижує роздрібні ціни на бензин і дизельне паливо в умовах уповільнення національної економіки, на тлі торгової війни з США.
Держком Китаю у справах розвитку і реформ КНР оголосив про рішення зменшити ціну за тонну бензину на 80 юанів, а дизельного палива всередині — на 70 юанів, повідомляє «Женьмінь Жибао».
Відповідно до чинного механізму ціноутворення, якщо міжнародні ціни на сиру нафту змінюються на більш ніж 50 юанів за тонну і зберігаються на цьому рівні протягом 10 робочих днів, то на внутрішньому ринку Китаю ціни на такі нафтопродукти, як бензин і дизельне паливо, будуть скориговані відповідно.
На початку року роздрібні ціни на бензин і дизпаливо всередині КНР були знижені на 370 і 355 юанів відповідно.
Влада КНР також рекомендує провідним китайським нафтовим компаніям, включаючи PetroChina, Sinopec і CNOOC, докласти зусиль для забезпечення стабільності постачання на ринок й ефективної реалізації національної цінової політики.
Нагадаємо, з 1 квітня в КНР були знижені ставки ПДВ, а з 1 травня — ставки соціального страхування. ставка ПДВ для обробної промисловості зменшилася з 16% до 13%, для сфери транспорту і перевезень, будівництва та інших секторів — з 10% до 9%.
В цілому фіскальний тиск на економку було зменшене на 2 трильйони юанів, або $285 млрд у річному вимірі.
На початку року Народним банком КНР оголошено нові заходи з підтримки малого бізнесу. Згідно з новими нормативами центробанку, до суб'єктів малого підприємництва відносяться компанії, що мають кредити на суму, яка не перевищує 10 млн юанів (або $1,5 млн).
Підвищення планки з нинішніх 5 млн юанів дозволить вивільнити ресурси для кредитування підприємств малого та середнього бізнесу: для банків, що видають такі позики, діють пільгові нормативи за нормами резервування.
За оцінкою China International Capital Corporation (CICC), зміни правил надає банківського сектору можливість спрямувати на кредити малого та середнього бізнесу близько 400 млрд юанів.
Перспективи для України
Економіка України, як і більшості країн, що розвиваються, зазнавали труднощів через жорсткість монетарної політики ФРС, внаслідок зростання відсоткових ставок у США і зміцнення долара. Всі перелічені фактори призводили до відтоку капіталу (або заборони притоку іноземних інвестицій), що ускладнювало обслуговування зовнішнього боргу, зниження експорту до країн – торговельних партнерів, а також залучення дешевих інвестицій, що стало драйвером економічного буму у 2000-х роках.
Нагадаємо, дешеві кредити (ставка ФРС прямо або опосередковано впливає на рівень ставок в усьому світі) призвели до українського будівельного і споживчого буму, а економічне піднесення в Китаї – до підвищення обсягів продажів продукції українського металургійного сектора.
Відтак, в умовах зниження ключової ставки та запровадженням кількісного пом’якшення в провідних світових економіках, для України зменшуються ризики відтоку капіталів, створюються передумови зростання попиту на сировину, а відповідно цін на сировинні товари.
Зростання пропозиції дешевих грошей буде й надалі підігрівати інвестиційний клімат країн з ринками, що розвиваються, зокрема України.