Підсумки інфляційних трендів: у вересні без змін з перспективою на зниження
Діяльність Національного банку України спрямована на виконання функцій та завдань, визначених Конституцією України та законами України. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Законом України "Про Національний банк України" визначено пріоритетність цілей при виконанні Національним банком України своєї основної функції відповідно до Конституції України – забезпечення стабільності грошової одиниці України. Пріоритетом грошово-кредитної (монетарної) політики визначено досягнення та підтримку цінової стабільності в державі. Проведення грошово-кредитної політики спрямоване на поступове зниження темпів інфляції та має забезпечити досягнення середньострокової інфляційної цілі – 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 в.п.
Цього року ми бачимо стійкий тренд на зниження інфляції, бачимо, що пікове значення було досягнуте всередині минулого року, а на сьогодні інфляція становить менше 10% останні кілька місяців. Ті цінові шоки, які ми бачили минулого року поступово згортаються. В той же час, темпи інфляції все ще перевищують цільовий діапазон Національного банку через високий рівень базової інфляції.
У вересні 2018 року споживча інфляція майже не змінилась і становила 8.9% р/р (9.0% р/р у серпні), перевищивши верхню межу цільового діапазону (+6.5% +/- 2 в.п. на кінець ІІІ кварталу 2018 року). У місячному вимірі ціни зросли на 1.9%, що значною мірою зумовлено сезонними чинниками. Інфляційний тиск залишається високим попри послаблення продовольчої інфляції. Так інфляція у річному вимірі у вересні була вищою ніж прогноз, опублікований у липневому "Інфляційному звіті" (8.3%) за рахунок базової компоненти та цін на паливо. Високі темпи зростання цін підтримуються стійким внутрішнім попитом, швидким зростанням заробітних плат та різким подорожчанням нафти на світових ринках. Базова інфляція у вересні залишилась на рівні попереднього місяця (8.7% р/р). Ключовими факторами збереження високих річних темпів зростання базового ІСЦ були послаблення обмінного курсу гривні в останні кілька місяців (як до долара США, так і до кошика валют країн партнерів) та подальше прискорення зростання заробітних плат. Прискорилося зростання цін на непродовольчі товари (до 4.5% р/р), що переважно імпортуються (холодильники, пральні машини, автомобілі, кухонний посуд, ліки, газети та книжки тощо). Водночас стримувало зростання цін цієї групи уповільнення зростання цін на одяг та взуття (до 1.8% р/р), що відображало посилення номінального ефективного обмінного курсу гривні у попередні періоди (за оцінками Національного банку ціни на ці товари реагують на зміну обмінного курсу із значним запізненням). Темпи зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки залишилися незмінними (10.1% р/р). Прискорення зростання цін на товари зі значною часткою імпорту – шоколад, каву, чай, кондитерські вироби, сухофрукти, макаронні вироби – компенсувало уповільнення зростання цін на м’ясні та молочні продукти (до 12.7% р/р та 12.2% р/р). Останньому сприяло сповільнення зростання цін на сировину, у тому числі завдяки розширенню вітчизняної та імпортної пропозиції, а також зниження світових цін на продукти харчування. Темпи зростання цін на послуги знизилися (13.6% р/р). Так через подальший тиск з боку зростання виробничих витрат, зокрема, на оплату праці, та з боку споживчого попиту, а також значну імпортну складову в собівартості окремих видів послуг, прискорилося зростання вартості послуг закладів по особистому догляду, відпочинку, туристичних, медичних послуг, мобільного зв’язку тощо. Водночас тривало сповільнення зростання вартості послуг закладів громадського харчування (до 13.9% р/р) передусім завдяки зниженню темпів зростання цін на продукти харчування. Зростання цін на сирі продукти харчування у вересні уповільнилося (до 0.8% р/р). Ціни на фрукти поглибили падіння (до 12.8% р/р) завдяки високим показникам урожаю яблук та деяких інших фруктів та ягід, хоча падіння цін на овочі (на 2.3% р/р) було не таким суттєвим, як у попередньому місяці. Так знизилися ціни на перець та баклажани, а також тривало падіння цін на огірки, бобові та часник. Однак прискорилося зростання цін на овочі борщового набору через затримку зі збором врожаю пізніх сортів цих культур. Останнє може пояснюватися значною кількістю опадів у вересні (на 19 – 168% більше норми згідно з даними Українського гідрометеорологічного центру). Прискорилося зростання цін на борошно (до 16.9% р/р), що також позначилося на цінах на хліб (прискорилися до 19.2% р/р). Також уповільнилося зростання цін на яйця (до 22.2% р/р) на тлі відповідних тенденцій на зовнішніх ринках. Темпи зростання адміністративно регульованих цін знизилися (до 13.5% р/р). Уповільнилося зростання цін на алкогольні напої (до 8.1% р/р) на тлі сприятливої бази порівняння, а також цін на тютюнові вироби (22.4% р/р). Водночас зберігався тиск на адміністративні ціни з боку прискорення зростання цін на паливо та заробітних плат. Зокрема, до високих темпів зростання вартості послуг міського транспорту (32.7% р/р) додалося прискорення зростання вартості проїзду в маршрутному таксі (до 23.8% р/р). Крім того, з 10 вересня 2018 року було підвищено тарифи на окремі послуги поштового зв'язку (загалом зростання цін на поштові послуги в ІСЦ прискорилося до 60.0% р/р). Зростання цін на паливо прискорилося (до 22.7% р/р) на тлі стрімкого зростання світових цін на нафту та послаблення обмінного курсу гривні. У вересні 2018 року промислова інфляція дещо знизилася – до 18.9% р/р (з 19.3% р/р у серпні). У місячному вимірі промислова інфляція становила 1.2%.
Уповільненню зростання індексу цін виробників у річному вимірі передусім сприяло зниження темпів зростання цін у добувній промисловості (до 17.7% р/р). Так нижчими темпами зростали ціни на кам’яне вугілля (15.6% р/р). Крім того, падіння світових цін на залізну руду в річному вимірі сприяло уповільненню зростання цін у добуванні металевих руд (до 17.5% р/р), а також у металургії (до 16.8% р/р). Нижчими темпами зростали ціни у машинобудуванні (15.7% р/р). Зокрема суттєво уповільнилося зростання цін у виробництві електричного устаткування (19.3% р/р) на тлі сприятливої бази порівняння – у минулому році ціни зростали через дефіцит графітових електродів на світових ринках. Водночас в інших галузях переробної промисловості темпи зростання цін підвищилися. Так через підвищення світових цін на енергоресурси прискорилося зростання цін у хімічній промисловості (до 13.6% р/р) та у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення (до 24.4% р/р). Тривало прискорення зростання цін у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (до 9.2% р/р). Це насамперед відображало збільшення темпів зростання цін у виробництві хліба та борошняних виробів (до 16.7% р/р) на тлі зростання витрат на сировину, переважно через зростання цін на пшеницю та борошно у річному вимірі, а також електроенергію та оплату праці. Завдяки розширенню пропозиції імпортної сировини та зниження світових цін уповільнилося зростання цін у виробництві м’ясних продуктів (до 2.8% р/р), а сприятлива база порівняння позначилась на уповільненні цін у виробництві напоїв (до 12.8% р/р). Дещо вищими темпами зростали ціни у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (33.9% р/р). Це відбулося насамперед унаслідок зростання цін на постачання газу. Водночас у місячному вимірі ціни дещо знизилися (на 0.6%), чому сприяло здешевлення виробництва електроенергії ТЕС за рахунок зниження темпів зростання вартості вугілля, а також сонячної електроенергії на тлі активного будівництва нових СЕС.
Нагадаємо, що із урахуванням експортного потенціалу с-г виробників, вичерпанням квот на експорт відповідної продукції, а також рівня виробничих потужностей, цілком прогнозованим є розширення пропозиції на внутрішньому ринку м’ясомолочної продукції, соняхової олії, хлібобулочних виробів тощо, що зумовить зниження цін на відповідні продовольчі товари. Та такі припущення варто розглянути через призму фіскально-бюджетної політики Уряду з урахуванням прийняття рішення щодо підвищення мінімальної заробітної плати, що, імовірно, збалансує попит та пропозицію на рівні сьогоднішніх цін.