Платіжний ринок: вимоги до еквайрів посилено - Нацбанк
Нацбанк після критики з боку народних депутатів щодо участі банків і фінансових компаній у схемах з ухилення компаніями грального бізнесу від оподаткування повідомив у понеділок про посилення вимог до еквайрів під час здійснення ними платіжних операцій.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Нацбанк сподівається, що це сприятиме підвищенню прозорості платіжних операцій та посиленню захисту прав їхніх користувачів.
Регулятор уточнив, що, зокрема, зобов'язав еквайрів та інших постачальників платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), які беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством. Нацбанк пояснив, що деякі учасники платіжного ринку під час ініціювання платіжної операції між рахунками фізичних та юридичних осіб не супроводжували такі платежі інформацією про одержувача коштів. Це, зокрема, призводило до неможливості визначення, на чию користь проводилися такі платежі.
Крім того, Нацбанк визначив, що еквайр або інший постачальник платіжних послуг (банк або небанківська фінансова установа) під час здійснення через них платіжної послуги, ініційованої користувачем на користь одержувача, не є ані платником, ані одержувачем за ним.
«Підміна ролі учасника платіжного ринку створювала умови для приховування цілей розрахунків. Наприклад, поповнення гральних рахунків у організаторів азартних ігор маскувалося під грошові перекази. Платіжний посередник зобов'язаний виконати доручення платника — переказати кошти зазначеному одержувачу, а не самостійно вирішувати згодом, на чию користь здійснити цей платіж», - пояснив важливість зміни регулятор.
Нацбанк також зобов'язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включно з операцією, здійсненою за участю іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та одержувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).
Як роз'яснив центробанк, еквайри зазвичай залучають посередників для надання платіжних послуг у мережі Інтернет, що, зокрема, сприяє поширенню безготівкових розрахунків та зниженню їх вартості. Водночас існує ризик втрати еквайром контролю за тим, кому саме буде зараховано кошти та чи відповідає діяльність одержувача тому виду, який встановлений кодом наданого віртуального термінала (так званий МСС-код). «Встановлена Національним банком вимога запобігатиме міскодингу, зокрема підвищить для банків прозорість роботи, а для користувачів платіжних карток — розуміння, на чию саме користь здійснено платіж. Також регулятор деталізував вимоги до документів, що надаються для підтвердження здійснення операцій з використанням платіжних інструментів, зокрема квитанції платіжного термінала», - йдеться в релізі.
Уточняється, що відповідні норми передбачено постановою правління Нацбанку від 10 березня 2023 року №21 «Про затвердження змін до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яка набирає чинності з 14 березня 2023 року. Учасники платіжного ринку, які здійснюють емісію та еквайринг платіжних інструментів, мають привести свою діяльність у відповідність із нормами цього документа протягом місяця, з дня набрання ним чинності.
Раніше повідомлялося, нове покоління системи електронних платежів (СЕП) запрацює з 1 квітня 2023 року. Воно працюватиме на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі (24/7).