Рішення Міжнародного валютного фонду (МВФ) про зміну програми фінансової допомоги, не свідчить про цілковите припинення співпраці та діалогу з Україною. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Експерт зазначив, що різниця між програмою розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF) і програмою Stand-by залежить від того, у скрутному чи не дуже скрутному економічному становищі перебуває країна. Залежно від типу програми, до країни висуваються, більш жорсткі (EFF) чи слабші (Stand-by) вимоги, і призначається відповідний обсяг фінансування.
Пропозицію МВФ затвердити програму Stand-by, аналітик пояснив двома ключовими факторами.
«Фонд не хоче ризикувати великими коштами, тому що, по-перше, зараз усі країни світу перебувають у скрутному становищі через пандемію коронавірусу. Україна – не виняток. І по-друге, факт відмови EFF на користь Stand-by важко оцінювати негативно чи позитивно, адже МВФ не припиняє співпрацю з Україною повністю, а продовжує з нею діалог. Доки в уряді відбуваються кадрові перестановки, зокрема у ключових Міністерстві фінансів та Міністерстві економіки, складно вести діалог про якісь масштабні і перспективні програми. Якщо в Кабміні так часто змінюються міністри, то по багатьох моментах досягнути згоди не вдається. Саме тому МВФ вирішив не ризикувати і затвердив більш просту програму»
аналітик з економічних питань МЦПДЄгор Киян також вважає, що МВФ не має відігравати для України роль кредитора, адже обсяги його кредитів недостатні для порятунку економіки. Водночас, за словами аналітика, «так склалося історично, що МВФ – це єдиний інструмент тиску на владу для того, аби в Україні відбувалися хоч якісь реформи й аби хоч щось робилося в позитивному напрямку».
Експерт нагадав, що сьогодні Україна має три напрямки співпраці з МВФ: перший – це фіндопомога у вигляді програм фінансування EFF чи Stand-by, другий – фіндопомога на боротьбу з епідемією коронавірусу без зобов’язань та під дуже низькі відсотки, і третій – реструктуризація боргів у рамках програм.
«Нагадаю, Україна цього року має здійснити рекордні виплати за боргами – у бюджеті акумульовано 400 мільярдів гривень для виплати зовнішніх і внутрішніх боргів, з яких 160 мільярдів – лише на виплати за зовнішніми запозиченнями. Після перегляду держбюджету, зовнішні виплати не урізалися, їх дещо підкорегували, це були коливання в межах 10%. Тож Україна має шанс вести діалог з МВФ щодо реструктуризації боргів і просити відстрочку, або щось подібне»
Аналітик зазначив, що сьогодні економічна ситуація в Україні стабільна – паніка на валютному ринку відсутня, гривня зберігає певну стабільність, а інфляція не дуже висока, тож ситуація некритична. Водночас, зазначив він, якщо ситуація буде розвиватися в напрямку різкого суттєвого погіршення, Києву доведеться «хапатися» за три вищезгадані «рятівні соломинки» - реструктуризацію боргів, допомогу на боротьбу з коронавірусом, і програми EFF та Stand-by.
«Наразі добре, що МВФ пропонує Україні хоч щось. Пізніше буде видно, чи принесуть ці кошти благо чи ляжуть додатковим тягарем на наш бюджет і таким чином ми просто відтермінуємо цей борговий тягар, який з часом накопичиться і може стати непідйомним. Поки що ситуація в Україні дозволяє розраховуватися з боргами, тому що відношення боргу до ВВП в економіці не є критичним. Київ наразі здатен проводити таку боргову політику. Головне, аби вона була розумною»
Нагадаємо, Україна розраховувал отримати від МВФ розширену програму макрофінансової допомоги на загальну суму близько $10 мільярдів. Вона мала включати $5,5 мільярда за трирічною програмою і $4,5 мільярди для подолання наслідків епідемії коронавірусу.
Для затвердження програми, МВФ вимагає від України ухвалити закони про створення ринку землі, а також про заборону повернення націоналізованих банків їхнім колишнім власникам. Таким чином, кредитору потрібні гарантії, що Ігор Коломойський не зможе повернути собі націоналізований у грудні 2016 року «ПриватБанк».
23 березня Кабінет міністрів затвердив узгоджену з МВФ фінальну версію «антиколомойского» закону №2571-д. 30 березня Верховна Рада схвалила документ у першому читанні.
Під час підготовки до другого читання й ухвалення законопроекту в цілому, депутати внесли в документ понад 16 тисяч правок, що є абсолютним рекордом в історії України. Політолог Сергій Таран зазначив що внесені поправки мають не поліпшити Закон, а елементарно його «завалити» на догоду інтересам Коломойського.
Тим часом директор прес-офісу МВФ Джері Райс повідомив, що з огляду на безпрецедентну невизначеність навколо економічних та фінансових перспектив, а також необхідність зосередити пріоритети політики на нових термінах захищеності та стабілізації, переговори між Фондом і Україною, були переключені на програму Stand-by, розраховану на 18 місяців. За його словами, це «забезпечило б підтримку платіжного балансу (України) з метою посилення реакції влади» на наслідки пандемії для економіки та сфери охорони здоров’я.
У Міністерстві фінансів зазначили, що зміна програми не змінить обсяг фінансової підтримки України.
Інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса переконаний, що зміна програми є ознакою того, що МВФ більше не довіряє Україні.
Раніше у Верховній Раді попередили, що без кредиту МВФ Україні доведеться припинити всі соцвиплати. У Мінфіні запевнили, що зміни до держбюджету України на 2020 рік були ухвалені з урахуванням підтримки МВФ.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що попри кризу, Україна має намір своєчасно і в повному обсязі погашати свої борги. Водночас, на ці цілі доведеться витратити нові позики від МВФ, Світового банку та Єврокомісії, які наразі відсутні.
