Популізм руйнує Венесуелу: силові вибори, занепад, гіперінфляція
Президент Венесуели Ніколас Мадуро в четвер офіційно отримав владні повноваження глави держави на новий 6-річний термін.
Він склав присягу в венесуельському Верховному суді, а не в Національній асамблеї (однопалатному парламенті), яка знаходиться під контролем політичних супротивників президента з грудня 2015 року.
Відразу в четвер, 10 січня, влада Парагваю оголосили про розрив дипломатичних відносин з Венесуелою.
У самому парламенті - Національній асамблеї - за день до церемонії опублікували останню оцінку інфляції в країні: вона склала 1 698 000%. За останні три роки інфляція в країні прискорилися більш ніж в мільйон разів.
Проблеми в економіці будь-яких країн, як правило, загострювалися в періоди правління популістів. А ставали хронічними тому, що одних популістів змінювали інші. Риторика деяких наших політиків, які мають намір прийти до влади - суто популістська. Прийшовши до влади вони і економічну політику проводитимуть відповідну. До чого це призведе? Прикладом тому є Венесуела, Аргентина, Туреччина.
Венесуела - найбагатша нафтою країна в світі - вже багато років переживає глибоку економічну кризу. Через корупцію і неефективне управління економікою у неї практично вичерпалися валютні резерви. У листопаді 2017 року Венесуела оголосила дефолт за зовнішнім боргом, розмір якого сягнув 140 млрд доларів, що в 14 разів перевищувало виснажені золотовалютні резерви країни.
Ці фактори вже викликали масовий виїзд людей з країни. Більше трьох мільйонів були змушені емігрувати, рятуючись від нестачі медикаментів, продовольчих товарів та предметів першої необхідності, розподілом яких з літа 2016 року займається армія.
У серпні 2018 го президент Венесуели Ніколас Мадуро анонсував пакет радикальних економічних реформ, якими обіцяв перемогти кризу, яка опустила в минулому заможну країну із 30-мільйонним населенням до стану гуманітарної катастрофи. В рамках цих реформ Мадуро оголосив про підвищення зарплат в країні. Підвищення стало вже п'ятим за рік. Оголошення відбулося напередодні деномінації національної валюти. Офіційний курс болівара був знижений в 25 разів, а сама валюта - піддана деномінації з відрізання п'яти нулів.
За 6 років президентства Мадуро національна валюти Венесуели - болівар - знецінилася в 44 тисячі разів, економіка скоротилася на 32%,
Одночасно вартість болівара вирішили прив'язати до національної криптовалюти – «петро», яка, у свою чергу, повинна була отримати прив'язку до ціни венесуельської нафти.
Але очікування інвестицій не виправдалися: за оцінкою Reuters, в «петро» вдалося залучити лише 800 млн доларів - в 12 разів менше, ніж Венесуелі необхідно для розрахунків із зовнішніми кредиторами в 2019 році, і в 9 разів менше суми платежів, за простроченими боргами перед національною нафтовою компанією PDVSA.
Сама компанія тим часом все глибше занурюється в кризу, перекриваючи єдиний канал, по якому до країни надходить тверда валюта: до кінця 2018 року видобуток нафти у Венесуелі звалилася до піввікового мінімуму в 1,2 млн барелів на добу, а з 2015-го скоротилися майже вдвічі.
Рятують режим Мадуро російські гроші: за даними Reuters, з 2006 року уряд РФ і «Роснефть» прокредитували Венесуелу на 17 млрд доларів. Ще 6 млрд доларів Росія інвестує в найближчі роки у видобуток венесуельських нафти і золота, повідомив Мадуро після візиту в Кремль у грудні.
Нагадаємо, що раніше глава одного з департаментів МВФ Алехандро Вернер попереджав, що фінансова політика уряду Венесуели, зводиться до постійного друку грошей, і це неминуче призведе до космічної інфляції. Він порівнював ситуацію в Венесуелі з гіперінфляцією, яка мала місце в Німеччині в 1923 році або в Зімбабве в кінці 2000-х.
Влада Венесуели вже багато років не публікує економічні показники країни.
Отже, дати популістам шанс на перемогу у виборах означає позбавити майбутнього не лише себе, але і своїх дітей, а можливо, і онуків. Тому потрібно дуже обережно ставитися до тих політичних сил, які обіцяють нам «молочні ріки і кисільні береги» відразу після того, як прийдуть до влади. А також до тих, хто пропонує прості рецепти наших проблем – у простих рішень зазвичай бувають складні наслідки! Перейти до більш якісної економіки і більш високого рівня життя Україна зможе тільки завдяки копіткій праці протягом не одного десятиліття.