Притік ПІІ в Україну скоротився на чверть, - Гетманцев
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що за останніми оцінками НБУ, притік ПІІ в Україну у 2024 році склав 3 329 млн. дол. У порівнянні з 2023 роком обсяги скоротилися на чверть (- 1,16 млрд. дол.).
Про це Гетманцев повідомив у Телеграмі.
Левова частка (71,6%) потоку ПІІ у 2023 році надходила завдяки реінвестуванню доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (2 380 млн. дол). Проти позаминулого року сума реінвестованих доходів скоротилась на 30% (-1,02 млрд. дол.).
Скорочення ймовірно пов’язано із послабленнями валютних обмежень на транскордонні перекази з боку НБУ, в т.ч. на вивід дивідендів, що почали діяти з другої половини минулого року, зазначив він.
Водночас суттєво знизився обсяг боргових інструментів через скорочення зобов’язань перед іноземними інвесторами – афілійованими підприємствами (насамперед за торгівельними кредитами).
Як результат, обсяг накопичених ПІІ (запас) за минулий рік зменшився на 0,7% (0,38 млрд. дол.) - до 54,57 млрд. дол. Це на 17% менше, ніж за останній рік перед повномасштабною війною (2021 – 65,75 млрд. дол.).
Накопичені ПІІ, якщо їх порівнювати на душу населення із країнами Центральної та Східної Європи, були та залишаються на дуже низькому рівні.
До прикладу, у Польщі, яку до війни можна було вважати +/- співставною з Україною за чисельністю населення, обсяг накопичених ПІІ становить 335,5 млрд. дол. (за 2023), тобто у 6 разів більше.
Масштабне залучення ПІІ, насамперед green-field (з нуля), можливо тільки після завершення війни, але такі галузі і сегменти як ВПК, агро + переробка, фарма, ITC, будівельні матеріали, FMCG були і залишаються привабливими для іноземних інвесторів попри війну, пояснив Гетманцев.
Очевидно, цей інтерес був би більшим пропорційно зменшенню проблемних питань із відведенням земельних ділянок, підключенням до енерго-, інфраструктурних мереж, дерегуляцією, доступністю фінансування, розвитку страхування військових ризиків та загалом налагодженню всього, що підпадає під визначення сприятливого інвестиційного клімату.
Нардеп додав, що уряд має посилити роботу економічного блоку у цьому напрямку, адже тисячі інвестиційних проєктів готові для розгляду.
Він додав, що угода по корисним копалинам із США має стати локомотивом залучення ПІІ в Україну після війни. Джерелом не викачки ренти, а трансферу знань, технологій, включення до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, залучення стратегічних інвесторів.
Це має бути основним принципом цієї угоди та інших подібних угод, з якого має виходити будь-яка українська влада, що переслідує національні інтереси.
Будь-яка угода про корисні копалини між Україною та США має бути сумісною із законодавством Європейського Союзу, заявила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Раніше США надали Україні новий варіант угоди про корисні копалини. Документ містить 58 сторінок та датований 23 березня. Воні виявився значно жорсткішим за попередній, і Зеленський вказав на неможливість його підписання в такому вигляді. Зокрема така угода закриває Україні шлях у ЄС.
У результаті Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський начебто хоче відмовитися від угоди щодо корисних копалин. Він пригрозив йому «дуже великими проблемами» у разі відмови підписання документа.
