Прогноз зростання світової економіки погіршився: про що попереджає МВФ
Відновлення економіки «кульгає», а лінії розлому дедалі більше вкорінюються. Глобальне відновлення триває в умовах висхідної невизначеності та складних компромісних рішень у виборі політики.
Про це повідомляють у МВФ узагальнюючи підсумки жовтневого прогнозу відновлення світової економіки.
Спалахи пандемії в найважливіших ланках глобальних ланцюгів постачання привели до більш тривалих, ніж очікувалося, перебоїв в постачаннях, сприяючи зростанню інфляції в багатьох країнах. В цілому збільшилися ризики для економічних перспектив, і стало ще складніше знаходити компромісні рішення в галузі економічної політики, зазнають у МВФ.
Відтак проти липневих прогнозів жовтневий прогноз зростання світової економіки на 2021 рік був неістотно переглянутий у бік зниження до 5,9%, а прогноз на 2022 рік залишився на рівні 4,9%.
Однак за цим незначним переглядом загального прогнозу ховаються суттєві зниження прогнозу для окремих країн, про що нижче в наших матеріалах.
Прогноз відновлення економіки
Прогноз щодо групи країн, що розвиваються з низьким доходом суттєво затьмарюється внаслідок погіршення ситуації з пандемією. Зниження прогнозу також показує більш песимістичні найближчі перспективи для групи країн з розвиненою економікою, пов'язані частково з перебоями в постачаннях.
Відповідні зміни частково компенсуються підвищенням прогнозу для деяких експортерів біржових товарів у зв'язку з ростом цін на сировину. Пов'язані з пандемією порушення у функціонуванні галузей з великою кількістю контактів стали причиною того, що у більшості країн відновлення ринку праці істотно відстає від відновлення обсягу виробництва.
Рисунок 1 – Глобальний розрив у відновленні економіки
Джерело: МВФ.
Одним з основних приводів для стурбованості залишається небезпечна розбіжність економічних перспектив в різних країнах. Сукупний обсяг виробництва в групі країн з розвиненою економікою, як очікується, повернеться на рівень, який спостерігався до пандемії тенденції, у 2022 році та перевищить її на 0,9% у 2024 році.
З іншого боку, сукупний обсяг виробництва в групі країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються (без урахування Китаю), як очікується, у 2024 році залишиться на 5,5% нижче зробленого до пандемії прогнозу, що призведе до більш значного зниження рівня життя в цих країнах.
Фактори розбіжностей
Відповідні розбіжності є наслідком «великого розриву в вакцинації» й значних відмінностей в заходах підтримки. У той час як понад 60% населення в країнах з розвиненою економікою повністю вакциновані, а деякі наразі отримують бустерні дози, близько 96% населення країн з низьким доходом як і раніше залишаються не вакцинованими. Крім того, багато країн з ринками, що формуються та країн, що розвиваються, які постали перед обличчям більш жорстких умов фінансування й підвищеного ризику ослаблення фіксації інфляційних очікувань, швидше згортають заходи підтримки, попри найбільш значні втрати обсягів виробництва.
Отже, світ поділився на дві частини. Країни з розвинутою економікою – єдина група за доходами, в якій до 2022 року очікується повернення тенденцій, які спостерігалися до пандемії (рис. 2).
Рисунок 2 – Відхилення від докризових тенденцій в економіці
Джерело: МВФ.
Ще однією проблемою в області економічної політики є перебої в постачанні. З одного боку, спалахи пандемії та несприятливі кліматичні умови призвели до дефіциту ключових видів сировини та матеріалів і зниження виробничої активності в низці країн. З іншого боку, ці дефіцити в постачаннях, поряд з вивільненням відкладеного попиту й відновленням цін на сировинні товари, стали причиною швидкого зростання інфляції споживчих цін, наприклад, в США, Німеччині та багатьох країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються.
Ціни на продовольство найбільше зросли в країнах з низьким доходом, де найбільш гостро стоїть проблема відсутності продовольчої безпеки, що погіршує становище бідних домогосподарств і підвищує ризик соціальних заворушень.
Пріоритетні завдання економічної політики
Один з основних загальних факторів цих складних проблем — тривалий вплив пандемії на суспільство в усьому світі. Тому першочерговим завданням в галузі економічної політики є вакцинація щонайменше 40% населення в кожній країні до кінця 2021 року і 70% до середини 2022 року.
Для забезпечення належної вакцинації потрібно буде, щоб країни з високим рівнем доходів виконали дані ними обіцянки про пожертвування доз вакцин, діяли в координації з виробниками, з тим щоб найближчим часом пріоритет віддавався постачання для механізму COVAX, і зняли торговельні обмеження на потік вакцин і сировини для їх виробництва.
Водночас важливим є усунення дефіциту в розмірі 20 млрд доларів США для грантів щодо фінансування випробувань, засобів лікування і геномного нагляду, що дозволить врятувати життя зараз і забезпечити відповідність вакцин їх призначенням. У перспективі виробники вакцин і країни з високим доходом повинні надати підтримку розширенню регіонального виробництва вакцин від COVID-19 в країнах, що розвиваються шляхом фінансування та передачі технологій, зазначають у МВФ.
Рисунок 3 - Великий розрив у вакцинації
Джерело: МВФ.
Затяжний характер пандемії COVID-19 внаслідок відсутності можливості надання вакцин або небажання вакцинуватися може призвести до скорочення світового ВВП в загальному підсумку на 5,3 трлн доларів США упродовж наступних 5 років, попереряджають у МВФ.
Ще одним нагальним пріоритетним завданням є необхідність уповільнення зростання температури у світі й стримування несприятливого впливу дедалі більших змін клімату, зазначають у МВФ.
Стратегія кліматичної політики, що включає встановлення міжнародного мінімального рівня тарифів на викиди вуглецю з урахуванням умов в конкретних країнах, активізацію «зелених» державних інвестицій та субсидування досліджень, здатне компенсувати цільові трансферти домогосподарств, що може сприяти перехідному процесу в енергетиці на справедливій основі.
Не менш важливо, щоб країни з розвиненою економікою виконали дані ними раніше обіцянки щорічно мобілізувати 100 млрд доларів США для фінансування діяльності в галузі клімату для країн, що розвиваються.
Спираючись на історичний розподіл спеціальних прав запозичення (СПЗ) в розмірі 650 млрд доларів США, МВФ закликає країни, що володіють міцною зовнішньою позицією, добровільно передати свої СПЗ в Трастовий фонд на меті скорочення бідності та сприянню економічному зростанню.
На національному рівні набір заходів політики в цілому повинен коригуватися з урахуванням показників пандемії та економічних умов в країні з метою досягнення максимальних стійких рівнів зайнятості поряд з підтриманням довіри до основ політики.
В міру поліпшення ситуації у сфері охорони здоров'я центр уваги політики слід все більше зміщувати в бік довгострокових структурних цілей.
При реалізації монетарної політики необхідно розуміти тонку грань між боротьбою з інфляцією та фінансовими ризиками й наданням підтримки відновленню економіки. В умовах підвищеної невизначеності МВФ прогнозує, що загальний рівень інфляції, ймовірно, повернеться до допандемічних рівнів в середині 2022 року в групі країн з розвиненою економікою і країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються.
З огляду на рекордні рівні державного боргу, всі ініціативи повинні бути засновані на що заслуговують на довіру середньострокових засадах, підкріплених доцільними заходами в області доходів і витрат.
В підсумку варто зазначити, у МВФ наголошують, що недавні події чітко показали, проблема має світовий характер — пандемія не закінчиться ніде до того часу, поки вона не закінчиться всюди. Якщо COVID-19 буде впливати в середньостроковій перспективі, він може привести до зниження світового ВВП в цілому на 5,3 трильйона доларів США упродовж наступних п'яти років в раках поточного прогнозу МВФ. Але це можна запобігти. Світова спільнота повинна активізувати зусилля, щоб забезпечити справедливий доступ до вакцин в кожній країні, подолати небажання вакцинуватися там, де вакцин досить, і створити кращі економічні перспективи для всіх.
Таблиця 1 – Прогноз реального ВВП
Джерело: МВФ.