Завдяки зниженню вартості кредитних ресурсів та зменшенню інфляційного тиску очікується поступове відновлення кредитної активності банків. Водночас активізація кредитування стане можливою за умов ужиття заходів щодо подолання високих ризиків інституційного характеру та зниження частки проблемної заборгованості, що передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору до 2025 року.
Наразі Національний банк України констатує рівень досягнення минулого року не лише наголошуючи на прибутковій діяльності українських банків, а й на частці непрацюючих кредитів у банках, яка вперше за останні роки знизилася нижче 50%, йдеться в повідомленні прес-служби відомства.
Протягом 2019 року обсяг проблемних кредитів (NPL) в українських банках уперше за останні роки знизився нижче рівня 50% і на 1 січня 2020 року становив 48,4% : -4,5 в.п. за 2019 рік (таблиця 1).
Таблиця 1 - Обсяг проблемних кредитів станом на 01.01.2020 року
Джерело: НБУ.
Нагадаємо, в підсумку першого півріччя 2019 року частка неповернутих боргів банківської системи залишається суттєвою. Станом на липень 2019 року вона складала 51% або 581 млрд грн, з яких 65% або 415 млрд грн припадає на державні банки.
Спільна з банками робота НБУ над зниженням впливу портфеля непрацюючих кредитів на банківську систему дає свої результати. Адже, попри те, що частка таких кредитів залишається високою, вони повністю зарезервовані в банках, а отже, більше не відтягують ресурс, який можна спрямувати на кредитування.
Подальша робота зі зниження їх рівня та розчищення балансів підвищить ефективність і прибутковість банків.
Фактори покращення якості кредитних портфелів банків
Якість кредитних портфелів покращилася в банках усіх груп, крім банків із російським капіталом.
Рисунок 1 – Динаміка зменшення проблемних кредитів (NPL) в українських банках станом на 01.01.2020
Джерело: НБУ.
Ключовими факторами покращення якості кредитних портфелів Національний банк відзначає нарощування роздрібного кредитування, реструктуризація кредитного портфеля двома держбанками, робота з очищення портфелів, зміцнення національної валюти, зокрема:
- істотне зростання нового роздрібного кредитування протягом року (на близько 30% р/р). Це покращило якість роздрібного портфеля – за 2019 рік частка непрацюючих кредитів у цьому сегменті зменшилася на 11,9 в.п. до 34,1%;
- суттєва реструктуризація кредитних портфелів двома держбанками на суму, що перевищує 30 млрд грн шляхом забезпечення механізму добровільної фінансової реструктуризації. З урахуванням цих заходів, держбанки, крім ПриватБанку, зменшили частку непрацюючих кредитів з 55% до 49%;
- продовжилася масштабна робота з очищення портфелів, здійснена іноземними банками шляхом продажу NPLs та списання коштом сформованих резервів. Частка проблемних кредитів у банках іноземних банківських груп (крім російських) скоротилася з 23,1% до 16%;
- зміцнення національної валюти призвело до відповідного скорочення гривневого еквівалента NPLs в іноземній валюті.
В підсумку зазначимо, попри те, що частка проблемних кредитів банків є все ще досить високою, проте такий стан кредитних портфелів та сформованих резервів під кредитні ризики банків не створює істотних ризиків для фінансового сектору, адже рівень їх покриття резервами перевищує 95%.
В НБУ відмітили хоч не значний, але поступ, та водночас наголосили, що банки повинні й надалі позбуватися непрацюючих активів. Переважно це стосується державних банків, на які припадає три чверті (разом із ПриватБанком) всіх проблемних кредитів.
В НБУ сподіваються, що після завершення формування наглядових рад у двох держбанках, фінансові установи активізують роботу у напрямку зменшення проблемних кредитів (NPL), а також прямуватимуть в напрямку цільових орієнтирів, окреслених стратегією управління непрацюючими активами.
В НБУ також висловили сподівання, що комплекс заходів дозволить зменшити рівень NPL у банках до 10%, як це передбачено Стратегією розвитку фінансового сектору до 2025 року.
