Щоб розрахуватися за філіжанку кави, ми скануємо картку або підносимо її до зчитувального пристрою, а в найближчому майбутньому, напевно, досить буде просто моргнути — обмін кави на гроші буде швидким та комфортним, пише Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ.
Проте, якщо нам потрібно оплатити імпорт або здійснити грошовий переказ, досить часто вимушені заповнювати бланки, очікувати по кілька днів й платити за послугу, причому дуже дорого.
Поєднання розвитку нових технологій і відновленої рішучості директивних органів до дієвих кроків створює можливості для суттєвого поступу вперед. Водночас домогосподарства та підприємства наразі очікують (і вимагають) вищої якості послуг, наголошують в МВФ.
Важливість змін та перетворень
Зміни в транскордонних розрахунках позначаються на стабільності міжнародної валютної системи, ступеня доступу до фінансових послуг і ефективності торгівлі та фінансових ринків.
Реформи здатні вивільнити потенціал для інновацій й необхідного зростання, особливо в період після кризи COVID-19. Однак ривок у розвитку можливий, якщо тільки світ буде діяти спільно.
Саме такі кроки, виключно тісна взаємодія відбувається наразі. Нещодавно Гру па 20-ти ухвалила «Дорожню карту» рішучих дій по удосконаленню систем транскордонних розрахунків, здійснювану під керівництвом Ради з фінансової стабільності спільно з широким колом організацій, включаючи МВФ.
Це не просто чергова доповідь, а перелік конкретних реформ, практичних кроків і ключових етапів, за реалізацію яких будуть відповідати конкретні організації. Тим часом МВФ тільки що опублікував підготовлений аналітиками Фонду документ щодо макроекономічних наслідків створення нових видів цифрових грошей, доступних для транскордонних операцій.
У сукупності ці документи є дороговказом подальших дій, враховуючи при цьому ті труднощі, які очікують нас на цьому шляху. У разі їх реалізації, ці реформи принципово змінять ситуацію: транскордонні платежі стануть дешевшими, більш оперативними, прозорішими та більш широко доступними.
Наступні кроки
У світлі досягнутих на сьогодні результатів міжнародного співробітництва тим більше важливо виконати, а можливо, і перевершити установки «дорожньої карти» Групи 20-ти.
Більш конкретно, необхідно співпрацювати в чотирьох широких галузях, з тим щоб заходи щодо поліпшення механізмів транскордонних платежів забезпечували їх ефективність, стійкість, безпеку та справедливість.
По-перше, рішення в галузі транскордонних розрахунків повинні розроблятися й впроваджуватися з урахуванням потреб усіх країн.
Країни істотно різняться за можливостями для реалізації заходів, існуючої платіжної інфраструктури та розвитку фінансового сектора. Крім того, в різних країнах — різні користувачі. У їх переліку великі компанії, що працюють в умовах менш ліквідних ринків, обмежені в засобах малі та середні підприємства й мільярд людей, які відправляють та отримують грошові перекази (вартість яких, в середньому становить 7%, що у двічі перевищує рівень, наміченого в цілому в області розвитку Організації Об'єднаних Націй).
З огляду на розмаїття існуючих потреб, дорожня карта Групи 20-ти є обґрунтовано гнучкою. Деякі рішення передбачають поліпшення в існуючих системах, такі як розробка надійних методів цифрового посвідчення особи, необхідних для розширення доступу до фінансових послуг.
Інші носять більш перспективний характер й передбачають перехід до світу можливостей вільного обміну цифровими валютами через національні кордони, багато в чому так само як практикуються сьогодні обміни повідомленнями через електронну пошту. Дуже важливо продовжувати об'єктивно вивчати, обговорювати, відчувати всі ці рішення — і в підсумку відсівати деякі з них.
По-друге, співпраця необхідна для подолання «інерційності» позиції деяких країн і розробки таких рішень, які можуть знайти широке застосування.
Простим прикладом є час роботи розрахункових систем країн: розрахунки за транскордонними операціями можуть проводитися в реальному часі лише за умови продовження обома країнами годин роботи, щоб вони частково збігалися. Односторонні дії не відповідають інтересам жодної з країн. При цьому необхідно також, щоб ці дві системи «мали діалог між собою». Однак операційна сумісність – ще не є здатністю. Вона вимагає базових технологічних, проєктних, юридичних та нормативних стандартів. Співпраця забезпечує відповідність цих стандартів потребам широкої спільноти, яке МВФ може допомогти сформувати.
По-третє, співпраця має вирішальне значення для вироблення рішень з урахуванням досвіду й бачення усіх сторін-учасниць, зокрема, центральні банки, регулятори, міністерства фінансів, антимонопольні відомства, агентства із захисту даних і міжнародні організації.
Доповідь Ради по фінансової стабільності був зразковим в цьому відношенні. Крім того, державний і приватний сектори повинні взаємодіяти, визнаючи сильні сторони один одного: у приватних компаній — це інновації та робота з користувачами, а у державного сектора — регулювання, нагляд і, в кінцевому підсумку, підтримання довіри до системи. У міру можливостей слід розглядати спільні рішення за участю державного й приватного секторів.
І, нарешті, співпраця означає оцінка макрофінансових наслідків, які заходи політики однієї країни можуть обумовити для інших країн. Наприклад, нові види цифрових грошей, що випускаються в основних резервних валютах, можуть підвищити ефективність як внутрішніх, так і міжнародних платежів. Але вони можуть також спонукати громадян інших країн уникати використання своїх національних валют, особливо в країнах з високою інфляцією і нестабільними обмінними курсами. При цьому цифрові гроші можуть спровокувати масове вилучення коштів з банків в цих країнах. Водночас країни — емітенти валют можуть відчувати підвищену волатильність припливу капіталу і балансів центральних банків. Крім того, незрозуміло, чи можна скорегувати введені багатьма країнами обмеження на операції з капіталом таким чином, щоб їх не можна було обійти за допомогою цифрових грошей.
Нарешті, використання цифрових грошей може створити серйозні ризики з огляду сумлінності фінансових операцій.
Глобальні зв'язки
Грошово-кредитна політика, фінансова стабільність, потоки капіталу, міжнародні резерви — всі ці аспекти можуть бути схильні до впливу перетворень в системах транскордонних розрахунків, що позначиться на міжнародній валютній системі. Засновники МВФ розуміли цей зв'язок, який частково пояснює мету «надання допомоги в створенні багатосторонньої системи розрахунків», поставлених в статтях угоди МВФ.
Сьогодні МВФ, в тісній співпраці з іншими міжнародними організаціями, продовжує відігравати активну роль в цій сфері. Завдяки тому, що членами МВФ є майже всі країни світу, Фонд може сприяти тому, щоб люди у всіх країнах могли користуватися результатами цифрової революції. А глобальний підхід МВФ може допомогти в обліку вторинних ефектів прийнятих заходів, а також у проведення дискусійних зустрічей для обговорення дилем економічної політики.
