Рекордне зростання податків з 1 грудня: скільки будемо платити та чи доречне зараз підвищення
Вже з цієї неділі, 1 грудня, в Україні рекордно зростуть податки. Верховна Рада ухвалила відповідний закон під номером 11416-д ще в жовтні, але президент Зеленський підписав його 28 листопада. Цей документ багато хто називає історичним, адже податки й справді зростуть кратно, подекуди навіть у декілька разів.
Така ініціатива викликала неоднозначну реакцію у простих громадян, бізнесу та експертної спільноти. По-перше, ніхто, звичайно ж, не хоче платити більше, ніж уже сплачує. По-друге, на тлі цього підвищення відбуваються інші, дещо нелогічні, процеси. Голова держави обіцяє роздати всім по 1000 гривень, працює програма національного кешбеку, Кабмін анонсує нові виплати по 6500 гривень для родин напередодні зими, а паралельно інформаційний простір країни стрясають все нові й нові корупційні скандали: неякісні міни для ЗСУ, хабарі у МСЕК та ТЦК, завищені пенсії прокурорам тощо.
Як і за що будемо платити з 1 грудня
Мабуть, найбільш резонансне та обговорюване нововведення — підвищення військового збору. З 2014 року всі українці сплачують цей збір у розмірі 1,5% від заробітної плати. Тепер доведеться віддавати 5%. Таким чином, з 1 грудня вводиться:
- Підвищений військовий збір — 5% для доходів фізичних осіб, 1% для платників єдиного податку III групи, 10% від мінімальної зарплати (800 гривень) для ФОП I, II та IV груп;
- 50% податок на прибуток для банків;
- 25% податок на всі фінансові установи, крім страхових служб — але з 2025 року;
- Авансові платежі з податку на прибуток для АЗС. Фіксований податок доведеться платити наперед, незалежно від суми прибутку, окремо за кожне місце роздрібної торгівлі. Якщо на заправці не продають алкоголь і тютюнові вироби, сума становитиме від 30 до 60 тисяч грн, а якщо продають — до 80 тисяч грн;
- Податок на прибуток для пунктів обміну валют. Тут також вводиться авансовий платіж за кожну точку продажу, і тепер він прив'язується до курсу євро. 600 євро (у гривневому еквіваленті) доведеться платити обмінникам у населених пунктах із населенням понад 50 тисяч осіб (крім Києва), 200 євро — у населених пунктах до 50 тисяч, 700 євро — у Києві;
- Зростання ренти на видобуток щебню, піску та каоліну (глини);
- Підвищення мінімального податкового зобов’язання для агросектору – на 14%. Тепер це не менше 700 грн за гектар землі, а для ділянок, де площа ріллі становить не менше 50% — 1400 грн за гектар;
- На 50% зростуть мінімальні роздрібні ціни на коньяк, вермут та вино.
Вводяться також нові правила податкової звітності для ФОПів, причому окремо потрібно буде прописувати сплату військового збору. Більше сплачуватимуть і власники депозитів: через підвищення військового збору тепер податок на вкладення становитиме не 19,5%, а 23%.
Зазначимо також, що для бійців ЗСУ військовий збір не підніматимуть.
Навіщо підвищують податки
Очевидно, це робиться через те, що в держави бракує коштів – перш за все на фінансування сектору оборони. Саме цим нардепи пояснюють необхідність піднімати податки.
19 листопада Верховна Рада проголосувала за бюджет на наступний рік. В документ закладені рекордні видатки: 3,94 трильйони гривень. З них аж 2,22 трильйони підуть на оборону. Це астрономічні, рекордні для держави 60% – більше, ніж у будь-якій країні світу. Для порівняння, РФ на військові потреби в 2025 році витратить 32% свого бюджету.
Дохід українського бюджету очікується на рівні 2,3 трильйонів гривень. Тобто 1,63 трильйони — бюджетний дефіцит.
Покривати його планують за рахунок зовнішнього фінансування в розмірі 38,4 мільярдів доларів. Однак навіть якщо вдасться отримати всю цю суму від партнерів, все одно залишиться дефіцит у розмірі кількох мільярдів доларів. Судячи з усього, саме підвищенням податків і зборів держава планує дофінансувати цю різницю.
Що думають експерти
Економічні експерти, опитані агентством UA.News, досить неоднозначно ставляться до ініціативи влади. Наприклад, Юрій Гаврилечко різко критикує підвищення та вважає, що воно не призведе до досягнення поставлених цілей.
«Підвищення податків лише зашкодить бюджету в середньостроковій перспективі. Це також суттєво зашкодить економіці в найближчій перспективі. Воно призведе до більшої «тінізації» економіки, до зменшення рівня легального господарювання, збільшення цін на продукти, товари та послуги, і, відповідно, призведе до інфляційних ризиків. При цьому доходи бюджету справді зростуть, і цим можна хизуватися, але приблизно як мільйонерством у 90-х», - вважає Гаврилечко.
На думку експерта, підвищення нічим не обґрунтовані. Вони не вирішать проблему наповнення бюджету.
«Якщо потрібні гроші — треба уникати зайвих видатків. Давайте припинимо фінансування примарних структур. Нащо фінансувати територіальні органи виконавчої влади на ТОТ? Що вони роблять? Давайте припинимо платити зарплату депутатам — і одразу знайдуться гроші. Видатки, які розподіляються з бюджету на окуповані міста та області — це на що? Чому б не знизити на держслужбі всі заробітні плати до рівня мінімальної — нам же не вистачає грошей. Тобто потрібно починати зі скорочення державних видатків», - каже Гаврилечко.
Окремо експерт обурився підвищенню ренти на видобуток будівельних матеріалів (щебню, піску та глини), адже це основа для будівельних сумішей, які використовуються у будівництві захисних укриттів та відновленні зруйнованої Росією інфраструктури. На думку Гаврилечка, держава має створювати умови для розвитку бізнесу навіть попри війну. Наприклад, через ті ж держзамовлення стимулювати економічну активність.
У той же час керівник Економічного дискусійного клубу, економіст Олег Пендзин схиляється до того, що підвищення податків було хоч і складним, але вимушеним рішенням. Адже ці кошти потрібні на оборону держави, і їх треба десь взяти.
«Якщо ми беремо «Вовину тисячу», або 6500 гривень для малозабезпечених родин від Кабміну, або кешбек – джерелом усього цього є гроші наших партнерів. Це ті гроші, які ми отримали від партнерів і вони можуть бути використані лише на соціальні потреби. Кошти, які потрібні для безпеки і оборони — вони йдуть з податків і зборів. Наскільки це фінансування є важливим? Загальний обсяг видатків на оборону на наступний рік — 2,2 трильйони. З цього підвищення вдасться залучити додатково 141 мільярд на цю суму, тобто 6-7%. Напевно, це небагато, але якби цього не було, було б гірше», - сказав Пендзин.
Гроші не беруться з нізвідки, нагадує експерт. Вони беруться зі зборів та податків.
«Іншого джерела нема. Хіба що запозичення або облігації, але там не так багато грошей... І як ще в цій ситуації скласти кінці з кінцями?», - задається риторичним питанням економіст.
Кешбек, допомога та корупційні скандали: на якому тлі відбувається підвищення податків
Варто звернути увагу на те, на фоні яких процесів держава піднімає податки. З вересня діє програма «Національний кешбек», яка мала на меті простимулювати українське виробництво та популяризувати придбання саме українських товарів. За різними оцінками, на цю ініціативу держава мала витратити близько 3 мільярдів гривень.
Також з 1 грудня починає діяти програма «зимової підтримки», більш відома як «Вовина тисяча». Це анонсована роздача Зеленським 1000 гривень кожному, хто подасть відповідну заявку. Нардеп Олексій Гончаренко стверджував, що на цю ініціативу витратять близько 5 мільярдів гривень. А його колега по парламентській роботі Ярослав Железняк зазначав, що Кабмін планує додатково розподілити 3,8 мільярдів гривень, які були виділені на підтримку бізнесу, на програми кешбеку та «зимової підтримки».
Якщо порахувати, то виходить не менше 8 мільярдів гривень на кешбек та «тисячу Зеленського», плюс програма по виплаті 6500 гривень на кожну дитину для малозабезпечених родин та сімей внутрішньо переміщених осіб з дітьми або дорослими з інвалідністю, яку планує реалізувати Кабмін. Тобто однією рукою держава рекордно підвищує податки, а іншою вона масово роздає людям мільярди гривень, і все це одночасно. Така політика викликає в багатьох певний дисонанс та нерозуміння.
Паралельно з цим постійно розкручуються все нові й нові корупційні скандали. Наприклад, щодо закупівель неякісних мін для ЗСУ – десятки тисяч бракованих снарядів вартістю в мільярди гривень. Чи стосовно посадовців МСЕК на кшталт Тетяни Крупи, які приховують мільйони незаконно набутих грошей. Чи навколо афер з пенсіями для топових посадовців прокуратури. Насправді таких випадків настільки багато, що перелічувати їх усіх просто немає сенсу.
У коментарях до подібних новин користувачі завжди пишуть єдину загальну думку: виходить, що гроші на армію є. І не обов’язково підвищувати податки – можна просто «потрясти» корупціонерів та скоротити видатки на неефективні державні структури.
Нарешті, держава чомусь не задумується про те, що гроші можна не тільки забирати у населення через зростання податків, але й продукувати їх. Наприклад, дати можливість бізнесу розвиватися – а для цього потрібна максимальна дерегуляція та відсутність перевірок, тобто антонім того, що наразі робить держава. Потрібно також залучати будь-яких інвесторів, в тому числі й ризикових, і спекулятивний капітал тощо. Нарешті, варто було б почати по-справжньому боротися з корупцією, адже як показує практика, саме через масштабні корупційні схеми Україна недолічується мільярдів доларів.
Однак, на жаль, найпростішим способом наповнення бюджету все ще залишається підвищення податків, зборів та акцизів. І саме цим шляхом вирішила вчергове піти держава.
Микита Трачук