Результати виборів до парламенту: економічний аспект поствиборчих баталій
За результатами попередніх підрахунків партія «Слуга народу» зможе одноосібно сформувати більшість у новій Верховній Раді після парламентських виборів. Згідно з останніми даними, 106 кандидатів пропрезидентської політичної сили перемагають на одномандатних округах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наступний український прем’єр-міністр буде професійним економістом. Президент також висловив впевненість, що новий уряд буде надзвичайно ефективним.
Сьогодні, з певної відстані, «охолонувши» від поствиборчих баталій, є потреба зробити оцінку основних меседжів від Слуги народу, до реалій стратегії економічного розвитку.
Основні акценти популізму
Для багатьох виборців, які віддали свій голос на користь нового президента та його політичної партії, одним з аргументів, яким послуговувалися в негативному сприйнятті попереднього уряду, стала співпраця з міжнародними фінансово-кредитними організаціями. Передвиборча риторика базувалася на критиці співпраці з МВФ, рівно, як і у головного героя серіалу «Слуга народу» Голобородька, якого грав Зеленський, формуючи платформу для передвиборчої кампанії. У фільмі він брутально послав МВФ через неприйнятність умов фонду: «Ми не попрошайки та не гастарбайтери», наголошував Голоборотько.
Як нагадує видання Українська правда, В. Зеленський згодом відзначив на своїй сторінці в Facebook: «Жарт, який викликав бурхливе обговорення, не має двох, трьох смислів. Суть цієї репризи проста: досить брати кредити, за які відповідатимуть наші діти, онуки й ті, хто буде жити після нас».
«Ми – гордий народ, не жебраки. От і все. Більше тут немає інших смислів. Це жарт про вчинки наших вершителів, нашої влади, не про людей і не про нашу країну», – зазначив на додачу Зеленський.
Однак електоральні події в Україні, все менше залишають можливостей для простих політичних та економічних рішень, які так легко вписувалися в віртуальну реальність і доречно лягали на сторінках соцмереж. Наразі життя президента Зеленського наповнює реальність, яка вимагає прагматичних рішень, і колишні жарти уже згадуються неохоче.
Ризики макроекономічної стабільності та необхідність співпраці з МВФ
На недавній зустрічі Президента України з представниками Міжнародного валютного фонду (основного кредитора нашої країни) обговорювали початок нової програми співпраці з Фондом. Президент підтвердив намір співпраці з МВФ: «Співпраця триває. Міжнародний валютний фонд завжди є надійним партнером України в часи, коли ми потребуємо підтримки, і Україна зі свого боку також залишатиметься партнером, що дотримується своїх зобов’язань», — запевняв Володимир Зеленський представників місії Міжнародного валютного фонду на зустрічі у травні.
Президент Володимир Зеленський безпосередньо запросив в Україну місію МВФ вже після формування нового Кабміну, зазначивши, що відповідальність за певні складнощі у співпраці лежить на українському парламенті. «На жаль, наразі ми бачимо зволікання з ухваленням реформаторських законопроєктів, на які громадяни, бізнес, фінансова спільнота чекають роками. Сподіваюся, парламент нового скликання надолужить це й забезпечить підґрунтя для отримання наступного траншу фінансування від фонду», – сказав Зеленський.
Варто зазначити, Україні необхідно близько $ 11 млрд на рік (8% ВВП на рік) для погашення державного боргу та фінансування дефіциту Держбюджету у 2019, 2020 та 2021 роках. Обсяг виплат з обслуговування і погашення зовнішнього держборгу на початок 2019 року оцінювався у $6,3 мільярда. Критично важливими є підтримка належного імпульсу реформ, залишаючись на траєкторії розвитку відповідно до рекомендацій та вимог Міжнародного валютного фонду.
Нагадаємо, 2019 та наступні роки є піковими щодо забезпечення боргових виплат. Згідно із календарним планом виплат, оприлюдненим Національним банком України, у 2019 році уряд, НБУ, підприємства і банки мають зобов’язання до погашення у розмірі $15,655 млрд доларів. З них приблизно $6 млрд за державним боргом зобов’язанні погасити уряд та НБУ. У бюджеті на виплату боргів передбачено понад 417 млрд грн. Це найбільша видаткова стаття бюджету.
Прогноз щодо співпраці з МВФ
Аналітики Raiffeisen Bank International прогнозують, що Україна зможе домовитись із Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову програму співпраці на $6-8 мільярдів. Очікується, що договір укладуть до кінця 2019 року. Україна зможе укласти нову програму з МВФ і здійснити необхідні виплати за зовнішнім боргом у 2020 і 2021 роках.
Володимир Зеленський говорячи про відновлення місії вже після формування нового Кабміну усвідомлював всі виклики для країни. В цьому з ним солідарні й аналітики Raiffeisen, які зазначають, що 40% виплат по валовому зовнішньому боргу України припадає на 2020-2021 роки (2020 року - $16,8 млрд, у 2021- $18,5 млрд). А відтак, уряду необхідна нова програма співпраці з МВФ у самі стислі строки.
В документі зазначено, що навіть з урахуванням повного ролловера міжфірмових кредитів і рефінансування 50% корпоративних кредитів, Україні доведеться виплатити $12,5 млрд у 2020 році. На 2021 рік припадають виплати у сумі $15 млрд, йдеться в документі.
Аналітики вважають, що залучення кредитів МВФ може забезпечити лише часткове покриття боргу України, а решту суми — шляхом розміщення облігацій на ринку капіталів та через офіційні двосторонні кредитні угоди.
Експерти не бачать високої імовірності підвищення рейтингів України до кінця 2019 року, однак прогнозують перспективи для їх істотного росту в найближчі два роки після виборів у разі прогресу реформ.
Аналітики переконані, що висока ймовірність отримання більшості пропрезидентською партією «Слуга народу», яка лідирує в опитуваннях з показником 41,5-52,3%, дозволить забезпечити проведення обіцяних президентом Володимиром Зеленським реформ, завдяки яким Україна зможе отримати підтримку МВФ, йдеться в документі.
Виклики реформування
Для зростання продуктивності економіки та подальшого фінансування Україні необхідно провести реформи в трьох сферах, зокрема: створити умови, які б підтримували розвиток приватного сектора шляхом коригування ролі держави; розв’язання проблеми надлишку заборгованості за допомогою посилення правової бази, покращення фінансової системи та зміцнення фінансового стану держави; зміцнення українських ринків шляхом зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та збільшення стимулів для акумулювання заощаджень і людського капіталу.
Окрім уже традиційних умов реформування, які ставить організація для отримання траншів, на весні було перераховано наступні: Україні необхідно повернути статтю про незаконне збагачення та провести судову реформу.
«Всі вимоги документа, підписаного в грудні 2018 року, важливі з точки зору макроекономічного значення. Серед основних умов меморандуму Україна-МВФ є ринкова ціна на газ, виконання бюджету 2019 року, приватизація держпідприємств, виконання Україною зобов’язань за зовнішніми боргами, запуск ринку землі», зазначив постпред МВФ в Україні Йоста Люнгман на зустрічі у травні.
За словами Данилюка, який представляв Україну, припинення співпраці з міжнародними донорами, очікувати не слід.
Нагадаємо, окрім зазначених аспектів реформування, МВФ також акцентує увагу на боротьбі з корупцією, розбудови стійкої та інклюзивної економіки, а також розвитком транскордонних відносин.