Населення отримує платіжки на оплату комунальних послуг за січень, які традиційно з нового року відрізняються від минулорічних.
Циклони принесли низькі температури на територію України, а урядова політика українцям - зростання тарифів на газ, опалення, воду. Безмовно, ці фактори неабияк впливатимуть на зростання поточних розрахункових сум проти торішніх платіжок.
Ми вирішили розібратися, за що населення розраховується найкраще, за що найгірше, а також чого очікувати у 2021 році.
Оплата населенням житлово-комунальних послуг у грудні 2020 року
У грудні 2020 року населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги 20,3 млрд. грн (72,6% нарахованих за цей період сум). Про це повідомляє Держстат (ДССУ).
Рисунок 1 – Оплата населенням житлово-комунальних послуг (у звітному місяці, млрд. грн)
Джерело: ДССУ.
Відтак в підсумку 2020 року заборгованість населення зі сплати житлово-комунальних послуг становить 73,6 млрд. грн (таблиця 1).
Таблиця 1 - Заборгованість населення зі сплати житлово-комунальних послуг, млрд. грн
Джерело: ДССУ.
В розрізі спожитих послуг, на кінець грудня 2020 року заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу становила 31,5 млрд. грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 24,1 млрд. грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 6,1 млрд. грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 5,7 млрд. грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,1 млрд. грн, за надання послуг з вивезення побутових відходів – 1,1 млрд. грн., йдеться в повідомленні Держстату.
Згідно зі спостереженнями Держстату, у грудні 2020 року українці розрахувалися лише у розмірі 20,3 млрд грн., або 72,6% від зобов’язань сплатити за спожиті комунальні послуги. Варто зазначити, у листопаді 2020 року за комуналку населенню нараховано 22 млрд грн, в грудні 2020 року – вже 28 млрд грн. З даних приведених в графіку (рис. 1), можемо пересвідчитися, що у грудні 2019 року внаслідок нижчих тарифів рахунки були нижчими істотно – 16,8 млрд. грн.
Отже, за підсумками 2020 року українці недоплатили операторам комунальних послуг - 73,6 млрд. грн (табл. 1) з урахуванням боргів минулих періодів. Відтак заборгованість за 2020 рік зросла на 15,5%.
Зростання боргів та їх реструктуризація
В умовах низьких температур та погіршення життя населення через кризу, безумовно борги за комуналку 2021 року продовжать зростати. Серед багатьох причин, ключових є три. Перша, це зростання тих, хто не в змозі повністю розрахуватися за послуги, при цьому не отримує субсидії. Як свідчать дані таблиці, кількість домогосподарств, які отримали субсидії, зменшилася (табл. 2).
Таблиця 2 - Показники соціального розвитку України
Джерело: НБУ.
Згідно з даними профільного відомства, у грудні 2020 року субсидії отримували 3,048 млн домогосподарств (20,3%), а вже у січні 2021 року їх поменшало – 2,78 млн (18,5%).
Вочевидь, що зниження кількості субсидіантів у поєднанні зі фактором зростанням тарифів за опалення та зростаючий попит в умовах низьких температур, призведе до накопичення нових боргів за компослуги.
Другою причиною боргів є криза, зокрема позначився мораторій щодо санкційного відключення боржників від комунальних послуг запроваджений на період карантинних заходів. І третя причина – це недопрацювання операторів послуг щодо стягнення несплати з великих боржників.
Вийти з ситуації можливо лише цивілізованим шляхом, через реструктуризацію (розстрочку) боргів.
Наразі, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 та від 27.06.2003 № 976 у грудні 2020 року з населенням було укладено 4,2 тис. договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 31,1 млн. грн. Сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових договорів, становила 24,3 млн. грн., йдеться в повідомленні Держстату.
Нагадаємо, додатковим фактором зростання цін у 2021 році стане значне підвищення мінімальної заробітної плати (на 20% у січні та ще на 8.3% – у грудні 2021 року), що прискорюватиме інфляцію як через канал попиту (зростання доходів населення), так і через канал пропозиції (внаслідок вищої собівартості виробництва). Це позначиться насамперед на цінах у сфері послуг, де оплата праці становить значну частку в собівартості.