Фізичне пошкодження майна та обладнання, безпека працівників, блекаути - це стало уже повсякденністю для українського ІТ. Але в умовах війни та численних викликів ІТ-індустрія показує феноменальну стійкість. Релокація у західні та центральні регіони України частково вирішила перші дві проблеми, а супутниковий інтернет, генератори та батареї - другу.
Війна відлякує іноземних клієнтів від українського ІТ
“Економіка це відчує, особливо через зниження обсягів локального споживання — тут ефект майже миттєвий. Відкриття компаніями офісів за кордоном — це диверсифікація ризиків і відповідь на повномасштабне вторгнення в тому числі. Компанії хочуть бути впевнені, що їхні фахівці у безпеці. А іноземний клієнт — у тому, що його проєкт буде виконаний вчасно і команда буде на зв’язку.”
керівниця команди досліджень Львівського ІТ КластераУкраїнські ІТ-фахівці також масово скаржаться, що іноземні роботодавці відмовляють у роботі через те, що вони знаходяться в Україні, а також пропонують переїзд за кордон.
Проте в індустрії очікують певного покращення із іноземними замовниками, адже рівень професіоналізму українського ІТ-сектору для багатьох іноземних партнерів перекриває ризики війни.
“Наразі від сигналів наших партнерів залежить багато як ніколи. Компанія Gartner, лідер у досліджені глобальних технологій, опублікувала Market Guide for Ukrainian Information technology, в якому не просто схвально відгукнулась про рівень українського ІТ, а й прямо рекомендує численним передплатникам і клієнтам у всьому світі попри війну працювати з нами. Це цінний для підтримки української індустрії документ, і ми пишаємося, що долучилися до його підготовки. Ми вже бачимо, що учасники ITU в міжнародних комунікаціях посилаються на авторитетну думку Gartner, і, впевнені, це їм допоможе утримувати клієнтів і будувати нові партнерства.”
виконавчий директор IT UkraineБронювання ІТ-фахівців
Ще однією проблемою українського ІТ є мобілізація до лав ЗСУ критичних працівників. В Україні лише з 2023 року запрацювали нові правила бронювання працівників ІТ-сектору від мобілізації. ІТ-компанії отримують право на бронювання, але є обмеження. Критично важлива для економіки компанія може забронювати 50% військовозобов'язаних. Загалом Мінцифри визнало критичними 176 ІТ-підприємств.
“Лише недавно почав працювати механізм бронювання ІТ-фахівців. Розробка законодавчої бази, яка дала б змогу це робити у швидкий, прозорий і зрозумілий спосіб, зайняла багато часу. Це викликало певне напруження в галузі, адже майже півроку ми чекали на те, щоб процедура реально запрацювала. Нині збільшилася кількість заброньованих критично важливих для бізнесу фахівців, і сподіваємось, що тенденція зберігатиметься для всієї ІТ-індустрії”
віцепрезидент, голова ЕРАМ УкраїнаВодночас станом на середину червня українські компанії, які надають ІТ-послуги, через Мінцифри змогли забронювати лише тисячу працівників, які працюють у 84 компаніях. 90 компаній прагнуть забронювати по одній людині. Ще 1000 осіб чекають на бронювання. Приблизно третину від усіх заявок від компаній повертають на допрацювання через помилки.
Директор департаменту економіки безпеки та оборони Мінекономіки України Сергій Сметанко повідомив, що в Україні розглядають можливість бронювання від мобілізації ФОПів і гіг-фахівців.
"Кожна галузь — унікальна, але ІТ-галузь — одна з найпотужніших і найважливіших в Україні. Ми розуміємо, що ФОП — це основна форма працевлаштування в ІТ. Знаємо, що є зараз і гіг-фахівці. На жаль, зараз усі вони випали із системи"
Директор департаменту економіки безпеки та оборони Мінекономіки України :Хоч в Україні лунають усні заяви посадовців з уряду, що ФОП чи гіг-контрактники можуть самостійно звернутися до Мінцифри із запитом про надання відповідного статусу бронювання. Проте для них фактично не існує механізму звернення. Тому що ті ж ФОПи чи гіг-фахівці не є резидентами Дія Сіті відповідно до закону, а більшість із них є платниками єдиного податку на ІІІ групі з лімітом доходу на рік в 7 млн 819 тис. грн, каже керівник Харківського офісу юридичної фірми Ілляшев та Партнери, адвокат і арбітражний керуючий Андрій Литвин.
“Головна цінність технологічного сектору — таланти. Тож під час війни основні перешкоди і навіть загрози дві — бронювання та тимчасові виїзди фахівців. Складність із бронюванням ключових ІТ-фахівців, яку ми маємо, це — негативний вплив на стан експорту та збереження темпів зростання. Це за українським виміром. А для діяльності ІТ-компаній відсутність броні для критично важливих фахівців призводить до того, що клієнти не мають впевненості в тому, що проєкти отримають відповідні ресурси та кваліфікованих фахівців і відповідно реалізуються вчасно”
виконавчий директор IT UkraineВиїзд айтівців за кордон
Представники ІТ-сектору також наполягають, що потрібно врегулювати питання виїзду айтівців за кордон. Це позитивно вплине на укладання нових контрактів із іноземними клієнтами та партнерами, а також краще дозволить презентувати вітчизняну ІТ-індустрію на світовій арені.
“Очевидно, що найбільшою перешкодою є війна. Питання бронювання ключових ІТ-спеціалістів, мобілізації, виїзду за кордон суттєво впливають на зростання ІТ-індустрії. Тому їхнє врегулювання може підсилити галузь. Короткострокові відрядження — це потенційно нові контракти для компаній”
керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера“Нам потрібно мати прозору процедуру тимчасового виїзду, щоб спілкуватися з клієнтами, брати участь у продажах, представляти країну на конференціях тощо. На жаль, чіткої процедури тут не існує. Компанії і галузь продовжують працювати на межі ефективності, щоб підтримувати бізнес і допомагати країні економічно. І хоча ми успішно це робимо, але потребуємо більшої підтримки від влади і дієвих механізмів бронювання та короткотермінового виїзду за кордон, щоб посилити наші позиції і присутність України на глобальній ІТ-арені”
віцепрезидент, голова ЕРАМ УкраїнаВідновлення ПДВ та зловживання із блокуванням накладних
Великою проблемою ІТ-сектору стало також відновлення сплати ПДВ із січня 2023 року. Ще за часів Януковича у 2012 році Верховна Рада схвалила закон, який звільнив виробництво ІТ-продуктів від ПДВ на 10 років - до 1 січня 2023 року. За час дії пільги українська ІТ-індустрія активно розвивалась та зробила великий якісний і кількісний стрибок - обсяги експорту ІТ-послуг зрости понад у 5 разів, а на ринок вийшло і закріпилось багато компаній (починаючи Rozetka та Uklon, без яких українці уже не уявляють свого повсякденного життя, і закінчуючи ІТ-підприємствами EPAM, GlobalLogic і Luxoft та іншими).
“Тривалий час ця пільга створювала сприятливі умови для розробки українських національних продуктів, надавала можливість зняти з компаній додатковий тягар адміністрування ПДВ. Для кінцевих користувачів українського ІТ-продукту це забезпечувало отримання сервісів за конкурентну ціну”
віцепрезидент з правових питань Асоціації «IT Ukraine», партнер Arzinger:Коли дія пільги добігала кінця індустрія намагалась продовжити її, у Верховній Раді навіть зареєстрували відповідний законопроект, який передбачав продовження відміни ПДВ для ІТ до кінця 2027 року.
Однак проти ініціативи різко виступило Міністерство фінансів. Влада вважає, що дія пільги для ІТ у попередні роки призвела до втрати держбюджетом мільярдів гривень (за розрахунками податківців, йдеться про 4,6 млрд на рік). А зараз більше половини видатків йдуть на армію. Тоді як ІТ-компанії кажуть, що через інші податки і збори вносять в бюджет більше, ніж недоотримання від ПДВ. А із скасуванням пільги, ці внески можуть впасти.
Мінфін наполягає, що продовження пільги ПДВ для ІТ суперечить директиві ЄС. Крім того, проти податкових пільг в Україні виступає і МВФ - один із важливих донорів нашої країни, цьогоріч ми плануємо отримати від Фонду до 7 млрд доларів.
Через запровадження ПДВ українські ІТ-компанії змушені підвищувати вартість своїх продуктів - унаслідок цього страждає і вітчизняний бізнес, який відмовляється від цифровізації. Страждають і підприємства, які працюють у сфері millitary-tech та постачають продукцію до армії.
"Програмним забезпеченням українських розробників користується багато малого та середнього бізнесу. Для них це пряме підвищення витрат на 20%, тому що велика частина з них не є платниками ПДВ.Такими діями держава збільшує для них вартість українського програмного забезпечення, стимулює не впроваджувати сучасні IT-інструменти, не підвищувати прибутки та ефективність бізнесу"
СЕО Ringostat “Продукція сектору стала дорожчою для клієнта на 20%, бо IT-компанії майже не мають витрат з ПДВ і не можуть поставити собі в податковий кредит майже нічого. Тож ПДВ для програмного забезпечення став для українських клієнтів та споживачів податком з обороту, а не податком на додану вартість. Зараз, коли багато підприємств зупинили свою роботу, все значно сповільнилося. Компанії відмовляються або заморожують вже розпочаті проєкти, бо для них 20% вартості — критично”
Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster “З 1 січня пільга перестала існувати і це негативно позначилося на компаніях, які надають сервіси на українському ринку. Вартість послуг зросла для клієнта на 20%. Деякі компанії припинили тут бізнес і не платять податки взагалі.”
виконавчий директор IT UkraineПредставники ІТ-індустрії стверджують, що влада не бачить фактично кількість неукладених контрактів з українцями. Клієнти замовляють продукти в інших країнах Європи, і йдеться не лише про продукт, а і про його обслуговування та підтримку.
“Україна не отримає замовлення, і за 2-3 роки ми будемо мати не розквіт, а занепад продуктової IT-індустрії, що працює з українськими підприємствами, а також побачимо уповільнення загальних темпів діджиталізації економіки в Україні.”
Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster У галузі також наголосили, що ІТ-сектор зіштовхується із більшим податковим навантаженням, аніж інший вітчизняний бізнес. Адже українські підприємства-покупці можуть робити відшкодування ПДВ, якщо цей податок вже сплатив виробник придбаної продукції. Тоді як для компаній з ІТ-сектору це не працює, адже у них дуже мало витрат на товари, у ціні яких є ПДВ.
ІТ-сектор скаржиться на труднощі із адмініструванням ПДВ. Ситуація ускладнюється і тим, що з кінця 2022 року, коли в Україні ухвалили зміни до системи автоматичного адміністрування ПДВ, бізнес зіштовхнувся із масовим блокуванням податкових накладних. Спільнота вважає, що держава часто зловживає своїми повноваженнями у цьому контексті.
“Труднощі адміністрування ПДВ призведуть до додаткового адміністративного навантаження на бізнес та підвищеної уваги з боку контрольних органів. Очевидно, що це стратегічно матиме охолоджуючий ефект на розвиток ІТ-індустрії”
“Система регуляцій, зокрема, у сфері податкових накладних, не дуже підходить для сфери інформаційних технологій. Реальному сектору притаманні зрозумілі витрати електроенергії — це один із критеріїв реальної роботи компанії. Чи можна його застосовувати до IT-компаній Харкова, які з лютого 2022 року продовжують працювати віддалено по всій країні, маючи офіси в Харкові, Ізюмі? Податкова не бачить використання електроенергії та блокує податкові накладні. Потім треба марнувати час на розблокування, який можна було б витратити на розбудову бізнесу.”
Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Економіст Ілля Несходовський вважає, що якщо раніше пільга ПДВ стимулювала ІТ-бізнес лишатись в Україні, то зараз цей стимул фактично прибирається.
До того ж відновлення податку призведе до втрат і відходу компаній в тінь.
«Більшість ІТ-фахівців отримали статус податкових резидентів країн ЄС. Понад те, вони отримали доступ до послуг європейських банків, тому в них з'явилася альтернатива українській податковій системі. Якщо на початку війни багато IT-фахівців перебували в ЄС, але працювали як українські ФОПи, то тепер маніпуляції з податками можуть відлякати їх від української юрисдикції»
Економіст, колишній член Ради Національного банку України (НБУ):