З відмиванням грошей в Україні боротимуться по-новому: чого чекати банкам
На засіданні Верховної Ради України 1 листопада 2019 року прийнято за основу проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Законопроєкт прийнято 278 голосами «за», повідомляє прес-служба Держфінмоніторингу.
Прийняття Закону буде початком змін спрямованих на удосконалення положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).
Відповідність міжнародним стандартам
Унормування питань фінансового моніторингу є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС.
Цей законопроєкт гармонізує стандарти фінмоніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм (адаптація рекомендацій FATF, 4-ї директиви ЄС, Регламенту 2015/847 ЄС про перекази).
Варто зазначити, що в ДСФМУ пророблено важливу роботу на шляху до прийняття Закону, як зазначають у відомстві, очолюваного Ігорем Черкаським, адже це дає можливість удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання відмиванню грошей та боротьбі з фінансуванням тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), а відтак, поліпшить функціонування національної системи фінансового моніторингу, коментує прес-служба Держфінмоніторингу.
Нагадаємо, з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), Держфінмоніторингом розроблено проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
В міністерстві фінансів зазначають, що законопроєкт адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство, тобто для України також.
Вплив на діяльність банків
В НБУ наголошують на оптимізації не лише організації фінансового моніторингу у банках, а й удосконаленні забезпечення наглядових процедур.
«Новий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» дозволить істотно спростити перевірку банками операцій клієнтів шляхом застосування ризик-орієнтованого підходу. Це означає, що банки повинні будуть зосередити більше уваги на перевірці операцій клієнтів, що несуть високий ризик, та менше уваги – на безризикових клієнтах. Ухвалення закону дозволить вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу та привести наше законодавство у відповідність до вимог ЄС», - зазначила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова.
Ключові зміни, обумовленні законопроєктом, це передусім запровадження ризик-орієнтованого підходу у всіх процесах суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банки, інші фінансові установи, поштові оператори, нотаріуси, аудитори, адвокати та інші визначені суб’єкти).
Нові норми зосереджують увагу учасників системи фінансового моніторингу (СПФМ та державних регуляторів) на найвищих ризиках та загрозах, відтак, збільшено порогові суми фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму понад 400 тис. грн (зараз 150 тис. грн).
Законом істотно зменшено у переліку обов`язкових для звітування порогові операції — з 17 до 4, що дозволить максимально автоматизувати процеси. Йдеться про такі операції: операції політичних діячів, перекази за кордон, операції з готівкою, операції, де учасник/банк із країни, що не виконує рекомендації FATF.
Нові норми передбачають запровадження загальноприйнятої міжнародної термінології у сфері національного законодавства, а також усунуто неоднозначні та оціночні формулювання.
Закон дозволяє здійснити перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та, відповідно, до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів. Передбачено можливість запровадження механізмів дистанційної верифікації клієнта.
Нові норми закону значно поліпшують процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).
З’явилася можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінансового моніторингу.
Санкції та процедури впливу
Законом посилено санкції, запроваджуючи справедливу систему покарань за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу. В цьому аспекті законодавець акцентував увагу на масштабності вчиненого порушення, а не розміру статутного капіталу порушника, відтак, максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як це було раніше.
Змінено також процедуру застосування угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства обмеженням максимального розміру штрафу за найтяжчі порушення для фінансових установ, можливість оскарження рішення про накладення штрафів до виконання такого рішення, йдеться на веб-порталі Мінфіну України.
Рисунок 1 - Основні аспекти законодавчих змін у сфері протидії відмиванню коштів
Джерело: Міністерство фінансів України
У відомстві зазначають, що втілення норм закону забезпечить можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу, створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення та скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування.
Нагадаємо, ДСФМУ, як підрозділом фінансової розвідки України, за 9 місяців підготовлено матеріали щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, на суму 121,2 млрд гривень. Національний банк України у межах взаємодії із ДСФМУ та правоохоронними органами у третьому кварталі 2019 року в результаті перевірок з питань фінансового моніторингу та щодо дотримання валютного законодавства виявили чисельні порушення на суму – 17,6 млрд грн.