Summit of Relocated Businesses: як саміт перетворив бізнес на спільноту
8–9 жовтня у Варшаві відбувся Summit of Relocated Businesses — подія, яка об’єднала підприємців, експертів і представників бізнес-спільнот із різних країн Європи. Протягом двох днів говорили про те, що турбує тисячі власників компаній сьогодні: як масштабувати бізнес у новій країні, як будувати партнерства й залишатися стійкими попри виклики.
Однією з ключових тем стала франшиза — як ефективний спосіб розвитку бізнесу, виходу на нові ринки та побудови системного підприємництва. Було багато розмов про моделі франчайзингу, виклики при масштабуванні, і, що важливо, — живі історії тих, хто вже пройшов цей шлях. Учасники ділилися реальними кейсами, не прикрашеними цифрами для презентацій: що спрацювало, що провалилося, і чому.
Тут не звучали порожні гасла — натомість були практичні поради, чесні розмови й відкрите середовище для нетворкінгу. Це була платформа, де кожен міг не лише послухати, а й бути почутим — незалежно від масштабу свого бізнесу.
День перший. Сильний старт і розмова про сенси
Перший день саміту став своєрідним перезавантаженням для тих, хто звик мислити цифрами. Уже з перших виступів стало зрозуміло: тут говоритимуть не лише про економіку, а й про філософію підприємництва.
На сцені лунали голоси експертів із Польщі, Естонії, Іспанії — різні за стилем, але єдині у головному: бізнес у Європі — це про системність, взаємну підтримку й довіру.
З вітальним словом до учасників звернулися Yauheni Bury, президент ABBA, та Luca Palazzotto, програмний менеджер з питань Білорусі (DG ENEST). Вони відзначили важливість таких зустрічей у час, коли бізнесам доводиться адаптуватися до нових реалій. Євгеній наголосив, що попри всі виклики та потрясіння — ми тут, разом, і нас багато, з різних країн, з різними досвідами. А це вже показник сили спільноти. Лука підкреслив цінність обміну знаннями, знайомств і підтримки — адже саме такі події створюють фундамент для нових партнерств
Анджей Шумовський, віцепрезидент Польської торгово-промислової палати. Його виступ прозвучав як запрошення до діалогу: про те, як відповідальний бізнес формує сильне суспільство, і чому економічні реформи неможливі без культури партнерства.
Далі програма перейшла у практичну площину. Анджей Войцехович показав франчайзинг з боку стратегії — не як швидкий спосіб розширення, а як довгострокову модель співпраці. Його приклади з реальних кейсів доводили: успіх мережі вимірюється не кількістю точок, а якістю підтримки кожного партнера.
Після нього Тьєррі Руссе, консультант із багаторічним досвідом у ресторанному франчайзингу, запропонував зовсім інший ракурс — людський. Він говорив про “ДНК бренду”, яку компанія передає своїм франчайзі: культуру, стандарти, цінності. “Якщо немає довіри, навіть найкраща угода не працює”, — наголосив він.
Своєрідним “технічним” акордом стала презентація Тамбeта Мяде. Його формула Brand → Business Process → System розставила акценти: міцна франшиза — це перш за все вибудувані процеси, що повторювані й зрозумілі кожному партнеру.
Після виступів відбулася міжнародна панель “Starting and Running a Franchise Business in the EU”. У ній узяли участь Maria Andrzej Falinski, Marta Ziółkowska, Mara Licia Frigo, Michał Szałas та Andrii Romanchuk. Розмова вийшла енергійною й щирою. Спікери дискутували про готовність бізнесів до масштабування, про помилки на старті, про роль освіти у франчайзинговій культурі.
Було багато жартів, реальних історій, відвертих моментів. Хтось визнавав: «Не всі компанії готові до франшизи, навіть якщо вони цього хочуть». Інші додавали: «Без системності і чітких стандартів успіх — це лише питання часу».
Окрему увагу привернув виступ Beata Daszyńska-Muzyczka, президентки та CEO Three Seas Business Council. Вона наголосила на ролі регіональної співпраці й важливості підтримки підприємців, які змушені починати спочатку. Її слова стали сильним нагадуванням: попри географічні кордони, бізнес може й має бути силою, що об'єднує.
Під кінець дня учасники залишали залу з відчуттям, що за сухими цифрами стоїть людський вимір. У нотатниках — формули, а в головах — думка, що бізнес — це насамперед спільнота.
День другий. Контакти, інструменти, практичні історії
Другий день пройшов під знаком взаємодії. Ранок почався зі speed networking: по дві з половиною хвилини, щоб представити себе і свій бізнес співрозмовнику навпроти, потім — обмін ролями і наступна зустріч. Простий формат виявився надзвичайно ефективним: зал буквально “загудів” від нових знайомств, а візитки зникали швидше за каву.
Після цього — практична секція з лідерства та розвитку команд, яку модерувала Галина Хейло, президентка Global Payments Association. Під її керівництвом розмова перетворилася на справжній обмін досвідом: як будувати команду у час змін, як залишатися гнучким лідером і водночас зберігати стабільність у компанії.
Далі на сцену вийшов Артем Пісарєв, франчайзі польської мережі Żabka. Його виступ став містком між теорією й реальністю: як виглядає підтримка мережі на старті, що таке щоденна операційка у франшизі, чому взаємні очікування і прозорі правила важливіші за “ідеальну презентацію”. Це був саме той випадок, коли зал ловив практику “по гарячих слідах” і розумів — так, це можна застосувати завтра.
Завершила блок Марина Ментусова, CEO Gender Equality Management. Вона поділилася практичними прикладами того, як принципи рівності та залучення різних точок зору допомагають компаніям приймати ефективні рішення, уникати конфліктів і створювати здорову корпоративну культуру. Її виступ додав другому дню глибини — показав, що людяність і повага в команді безпосередньо впливають на успішність бізнесу.
Навіщо це все: Summit of Relocated Businesses
За два дні саміт зробив те, чого часто бракує великим подіям: перетворив аудиторію на спільноту. Тут ділилися не лише успіхами, а й сумнівами; говорили не тільки про цифри, а й про сенс; шукали не швидкі перемоги, а сталі рішення.
Головний висновок для тих, хто релокує або запускає бізнес у ЄС:
- стандарти і процеси — це ваша швидкість без ризику,
- партнерство — це ваш мультиплікатор,
- контекст ринку — ваш ґрунт, без якого не проросте жодна модель.
І коли в кінці зал повільно розходився, було видно: люди йдуть не просто з новими контактами, а з відчуттям, що не самі. А це, мабуть, найкращий фундамент для будь-якого масштабування.
