«Вільні економічні зони» Кравчука – спроба зняти з РФ відповідальність за відбудову ОРДЛО
Україну хочуть змусити самостійно профінансувати відбудову тимчасово окупованих територій Донбасу і повністю зняти відповідальність за це з Російської Федерації як країни-агресора. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
За словами експерта, заява глави української делегації у Тристоронній контактній групі Леоніда Кравчука про створення вільних економічних зон (ВЕЗ) в ОРДЛО прозвучала на тлі його ж слів про те, що Україна ніколи не відмовлялася від ратифікації «формули Штайнмаєра». Таким чином, переконаний аналітик, Київ дав зрозуміти Москві, що Україна готова ратифікувати пункти Мінських угод про політичне врегулювання конфлікту на Донбасі, надати тимчасово окупованим територіям «особливий статус», зокрема, економічних преференцій. А створення т.зв. «вільних економічних зон» є фактично згодою Києва узяти на себе зобов’язання щодо відновлення економіки ОРДЛО.
«Фактично йдеться про те, що Україна бере на себе тягар економічних зобов’язань відновити промисловість й інфраструктуру тимчасово окупованих районів Донбасу. Нагадаю, що згідно з міжнародними конвенціями, усі зобов’язання щодо відновлення економіки, бере на себе країна-окупант. Створення вільних економічних зон Кравчука, стане де-юре і де-факто визнанням, що війна на Донбасі упродовж останніх 6 років, мала суто внутрішній характер. Тобто, РФ більше не нестиме жодних фінансових зобов’язань щодо відновлення зруйнованої інфраструктури. Фактично, Київ таким чином не зобов’язує Росію відшкодовувати заподіяні збитки внаслідок окупації чи компенсовувати вартість вивезеного на її територію обладнання з підприємств, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донбасу»
політичний експертУ заявах Кравчука про вільні економічні зони, експерта насторожив ще один факт. Аналітик нагадав, що у 2016 році в ЗМІ була оприлюднена переписка тодішнього помічника Путіна Владислава Суркова, в якій обговорювалося можливість створення вільних економічних зон на території ОРДЛО.
«У листі Суркова від 10 лютого 2015 року було викладено окремий план-законопроект на цю тему. Згідно з цим документом, на території вільних економічних зон у тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей, впроваджується спеціальний правовий режим вільної економічної діяльності, встановлюються особливості регулювання правовідносин фізичних і юридичних осіб в економічній, соціальній та гуманітарній сферах, створюється Адміністрація управління ВЕЗ. Органам управління надається право укладати угоди щодо прикордонного співробітництва з РФ. Наскільки це листування відповідає дійсності і чи не було це контрольованим витоком інформації, мають з’ясувати українські спецслужби. Однак план зі створення вільних економічних зон датується 2015 роком – за 5 років до пропозиції пана Кравчука. І це не може не насторожувати»
Аналізуючи світовий досвід створення вільних економічних зон, Дмитро Снєгирьов нагадав, що вперше такі зони були створені у Гібралтарі в 1704 році. Це були райони з особливим економічним режимом, що сприяли залученню прямих іноземних інвестицій. Експерт зазначив, що цей режим сприяв розвитку як окремих територій, так і економіки усієї країни загалом.
«Найбільш успішним прикладом ВЕЗ вважається Китай. У 1980 році в країні були створені 4 такі зони. Підсумки експерименту засвідчили, що в період з 1980 по 1984 роки, лише в одній вільній економічній зоні Шеньчжень ВВП у середньому зріс вшестеро, продемонструвавши зростання на 58% щорічно. Залучені до вільної економічної зони прямі іноземні інвестиції, не лише сприяли розвитку районів, а і сприяли розвитку країни. Запущена у 1978 році реформа «відкритих дверей», перетворилася на соціальний експеримент на обмеженій території, що мав показати, куди приведе ринкове реформування економіки. З моменту запуску Китаєм політики «відкритих дверей», ВВП країни зростав у середньому на 9% щорічно. Ще більш швидкими темпами зростав обсяг експорту держави. Натомість, ті ВЕЗ, які пропонує створити Леонід Кравчук в ОРДЛО, матимуть зовсім іншу природу, адже головний акцент буде робитися на наданні певних економічних преференцій лише окремим районам, які фактично не контролюються українською владою, а не державі Україна загалом. І це ключова відмінність китайського досвіду від українського»
Крім того, аналітик навів ще один доказ неефективності запропонованих вільних економічних зон в ОРДЛО. Він нагадав, що у 1992 було ухвалено закон «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (СЕЗ). За перші шість років дії цього закону в Україні була створена лише одна СЕЗ – у Криму. Однак починаючи з 1998 року були створені відразу 11 таких територій: в Автономній Республіці Крим такі зони були створені у 7 районах, в Донецькій області – на території 22 міст і 5 районів, а на Луганщині – у 6 містах і 3 районах.
Примітно, що на початку 2000-х, СЕЗ стали одним з ключових факторів мінімізації оподаткування. Міжнародний валютний фонд констатував, що в Україні ці зони активно використовувалися для ухилення від сплати податків і контрабанди товарів. Це доводять попередні результати функціонування таких зон, що були підбиті Кабміном у 2011 році.
«Спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Луганської області був запроваджений законодавчим актом від 18 грудня 1998 року. За результатами його діяльності було залучено лише $3,8 мільйона іноземних інвестицій, тобто 1,2% від загальної суми інвестицій по всій Україні. Водночас, Донецька область залучила $237,7 мільйонів інвестицій – 78% від суми, отриманої всіма регіонами України, де діяли СЕЗ і території пріоритетного розвитку (ТПР). Крім того, за аналогічний період на ТПР Луганської області було створено лише 64 робочих місця з 1500 запланованих. Тобто, станом на 2011 рік, навіть без російського військового вторгнення, занепаду і руйнації інфраструктури, Луганщини була визнана депресивною територією. А спеціальний режим фактично призвів до створення на території області т.зв. «чорних дир» зі зменшеним податковим навантаженням»
Ще одним доказом утопічності ідеї Леоніда Кравчука щодо створення СЕЗ в ОРДЛО, Дмитро Снєгирьов назвав вкрай низький технологічний потенціал Луганської області, що не дозволить регіону вийти на новий рівень Hi-Tech виробництв.
«Індустріальний парк чотирьох вищезгаданих вільних економічних зон Китаю вміщував високоінтелектуальні технології – біотехнологію, фармацевтику, хімічне виробництво, програмне забезпечення. Якщо створити подібну зону в ОРДЛО, це буде не розвиток сучасних інвестиційно привабливих технологій, а модернізація пострадянського промислового парку, що залишився в Луганській і Донецькій областях з часів СРСР за дуже рідкісним виключенням. Отже, створення таких СЕЗ на Сході України не сприятимуть розвитку економічних територій, а стануть фактичними «чорними дірами» - територіями для відмивання бюджетних коштів. І до цих зон будуть залучатися не вітчизняні, а передусім, іноземні інвестиції. Додам, що за останні 6 років війни, іноземні інвестиції для Донбасу виділялися переважно на інфраструктурні об’єкти, гуманітарну допомогу, відновлення медичних установ. Однак безпосередньо у виробництво і створення нових робочих місць, ці кошти фактично не вкладалися»
Крім того, експерт зазначив, що на тлі пропозиції Леоніда Кравчука щодо СЕЗ, пролунала заява представника ОРДЛО з українського боку Вадима Горана про створення т.зв. «транскордонних торговельних коридорів». Цей план передбачає створення на лінії розмежування України з ОРДЛО спеціальних товарних баз, куди будуть завозитися українські товари, які пізніше закупатимуть підприємці та жителі тимчасово окупованих територій. На думку аналітика, це призведе до легалізації торгівлі України з «Л/ДНР» і фактично скасує економічну блокаду тимчасово окупованих територій. Він переконаний, що на тлі розмов про вільні економічні зони, сторони намагаються хитро впровадити концепцію легалізації т.зв. «нелегального перетину» товарів з території України на окуповані території, що, по-суті, є «торгівлею на крові».
Підсумовуючи Дмитро Снєгирьов зазначив, що пропозиція Леоніда Кравчука про створення вільних економічних зон свідчить про те, що Україна фактично взяла на себе зобов’язання ратифікувати політичну частину Мінських домовленостей, і профінансувати відновлення інфраструктури й економіки ОРДЛО. Водночас, зазначив експерт, «Росія опиняється за рамками цього процесу та з неї знімається відповідальність, як з країни-окупанта, за відшкодування нанесених збитків економіці України».
Нагадаємо, 30 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив Леоніда Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі на переговорах у Мінську.
Кравчук заявив про готовність до компромісів з Росією. Він нагадав про важливість «переходу від загальних слів до конкретних дій». Він також підтримує ідею залучити до переговорів по Донбасу США.
3 серпня Леонід Кравчук, запропонував надати Донецькій і Луганській областям статус вільних економічних зон.
Політолог Олег Саакян переконаний, що Леонід Кравчук у переговорах відіграватиме функцію «статусної особи».