Багато українських бізнесів сьогодні стикаються із необхідністю переходити на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Які особливості переходу на міжнародні стандарти, яким компаніям це потрібно, як перехід на МСФЗ допомагає залучати інвестиції, реалізовувати міжнародні партнерства і покращувати репутацію підприємства — в інтерв’ю UA.NEWS розповіли Тетяна Пирог, співзасновниця міжнародної інвестиційної компанії «Старт» та Олена Дядюн, виконавчий директор «Старт».
Міжнародна інвестиційна компанія «Старт» – українська компанія, що спеціалізується на консультаційних послугах з питань міжнародних стандартів фінансової звітності, фінансового аналізу та оподаткування. Надає послуги у сфері проведення семінарів та тренінгів для бухгалтерів, фінансових директорів компаній різних галузей та аудиторів.
Розкажіть про основні напрями діяльності міжнародної інвестиційної компанії «Старт»? З якими бізнесами працюєте? Які головні треки вашої роботи?
Олена Дядюн: Найбільш актуальними наші послуги є для середнього і великого бізнесу. Ми допомагаємо компаніям переходити на міжнародні стандарти фінансової звітності.
Наша компанія надає повноцінний супровід переходу, іншими словами “під ключ”. Це, зокрема, такі послуги як: трансформація фінансової звітності з національних стандартів на міжнародні, складання облікової політики за МСФЗ, формування першого пакету звітності за міжнародними стандартами, використання сучасного формату таксономії для подання фінансової звітності, навчання колективу бухгалтерії тонкощам застосування МСФЗ.
Перехід на МСФЗ може зайняти певний час. Процедура трансформації охоплює період у 2 роки, тому у середньому і наша співпраця триває протягом цього проміжку часу, щоб охопити всі етапи переходу. Однак, з багатьма компаніями ми залишаємося поруч на довгострокову перспективу задля методологічної підтримки. Ми дуже раді бути пліч о пліч з українським бізнесом в усіх питаннях застосування МСФЗ.
Також ми розуміємо величезну цінність малого бізнесу для розвитку нашої країни, тому працюємо і в сферах аутсорсингу та консалтингу. Бувають і ситуації, коли на наших очах маленькі компанії динамічно ростуть. З аутсорсингу чи тематичних навчань вони приходять вже на процедуру трансформації у статусі великого підприємства. Ми пишаємося такими бізнесами!
Є три ключові причини переходу на міжнародні стандарти: вимоги законодавства, зацікавленість у міжнародному партнерстві та інвестиціях, а також потреба в якісному обліку та звітності задля престижності. Міжнародні фінансові стандарти - це про прозорість діяльності компанії, чіткість та зрозумілість показників для інвесторів та кредиторів, порівнянність інформації з показниками інших компаній.
виконавчий директор міжнародної інвестиційної компанії «Старт»
Фото: Олена Дядюн
Чому бізнеси переходять на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)? Це вимога законодавства або ж це необхдність для залучення іноземних інвестицій та партнерів?
Олена Дядюн: Є три ключові причини переходу на міжнародні стандарти: вимоги законодавства, зацікавленість у міжнародному партнерстві та інвестиціях, а також потреба в якісному обліку та звітності задля престижності. Міжнародні фінансові стандарти - це про прозорість діяльності компанії, чіткість та зрозумілість показників для інвесторів та кредиторів, порівнянність інформації з показниками інших компаній.
Що стосується вимог законодавства, то закон про бухгалтерський облік і фінансову звітність детально прописує критерії, коли підприємство має переходити на міжнародні стандарти фінансової звітності. Як правило, це стосується суспільно значимих компаній (в т. ч. великі підприємства), страховиків, банків, видобувних компаній. Якщо компанія певний час була середньою, а потім за визначеними критеріями (дохід, активи, працівники) вона стає великою, то необхідно здійснити перехід на МСФЗ. Це перша група наших клієнтів.
Друга група - це компанії, які зацікавлені у інвестиціях, отриманні кредитів, грантів. Непоодинокі випадки, коли донори хочуть бачити МСФЗ-звітність. Також це бізнеси, серед засновників яких є іноземці. Для іноземних власників чи потенційних інвесторів українська звітність не зовсім читабельна, їм цікаво вивчати звітність, написану універсальною мовою бізнесу, яким і є МСФЗ.
Третя група - бізнеси, які прийняли рішення самостійно перейти на міжнародні стандарти задля отримання більш якісних обліку та звітності. Адже МСФЗ включають посилені вимоги до розкриття інформації та є кращою базою для подальшого аналізу звітності як з позиції інвестора і кредитора, так і з позиції будь-яких інших представників бізнес-середовища.
Що змінилось на ринку консалтингу за час повномасштабної війни? Чи почали компанії активніше переходити на міжнародні стандарти фінансової звітності?
Тетяна Пирог: Однозначної відповіді немає, бо, з одного боку є компанії, які багато втратили в обсягах діяльності і питання приналежності до статусу великого підприємства поки що перестало бути актуальним. Якщо до великої війни вони планували, так: рік-два і переходимо, то після це питання переходу відклалося у часі.
З іншого боку, більше компаній стали зацікавлені в інвестиціях та міжнародних партнерах, для них актуалізувався добровільний перехід. Крім того, підприємства в окремих секторах економіки, які допомагають у протидії агресору своєю продукцією, також стали ближчими до статусу великих.
Чи давно в Україні існують вимоги щодо переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності?
Олена Дядюн: В Україні було декілька етапів переходу на МСФЗ. Початок було закладено у 2012 році, коли окремих суб’єктів зобов'язали перейти на них (ПАТ, банки, страховики). Наступний суттєвий крок здійснено у 2017 році, коли закон про бухоблік суттєво змінили, додавши комплексну категорію суспільно значимих компаній та видобувних компаній як суб’єктів МСФЗ. На сьогодні ми працюємо по цим правилам, що включають чіткий перелік компаній, які мають звітувати за стандартами МСФЗ.
Як відрізняються міжнародні стандарти від локальних українських?
Олена Дядюн: Національні стандарти, по-суті, створювались на основі міжнародних, тому насправді є багато точок перетину.
Однак відмінності все ж є, серед яких є дійсно суттєві. Головні з них - концептуально інший формат подання (таксономія) та більш комплексний склад приміток, а по статтям - відображення договорів оренди, визнання доходів, правила оцінки та класифікації непоточних активів, зменшення корисності фінансових і нефінансових активів.
Наша задача - в процесі трансформації зробити всі коригування та показати компанії різницю “були показники за НП(С)БО - стали показники за МСФЗ”. Компанія чітко бачить перелік коригувань, алгоритм трансформації і на виході отримує повноцінну звітність з усіма розкриттями.
Якщо за національними стандартами вимагаються 4 основні форми звітності і п’ята форма шаблонної примітки (на текстові описи часто не звертають особливої уваги), то за міжнародними стандартами треба розкривати значно більший обсяг інформації, особливо в частині приміток. Це і фінансові ризики, справедлива вартість, розкриття інформації про операції з пов’язаними сторонами, загрози безперервності - те, що цікаво інвесторам і кредиторам.
Тож міжнародні стандарти набагато глибші, і надають значно більше інформації зацікавленим користувачам.
Звітність за МСФЗ - це не тільки більш якісна та повна звітність, це ще і звітність, яка підтверджується незалежним аудитором. В світі інститут аудиту є важливим в контексті іміджу та прозорості компанії
співзасновниця міжнародної інвестиційної компанії «Старт»
Фото: Тетяна Пирог
Чому перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності це важлива складова репутації компанії?
Тетяна Пирог: Звітність за МСФЗ - це не тільки більш якісна та повна звітність, це ще і звітність, яка підтверджується незалежним аудитором. В світі інститут аудиту є важливим в контексті іміджу та прозорості компанії. Це дозволить українським компаніям бути визнаними гравцями на міжнародному ринку, як в контексті просування своєї продукції, так і щодо залучення грантів.
Для яких бізнесів міжнародні стандарти фінансової звітності можуть бути не такими актуальними?
Олена Дядюн: Для невеликих бізнесів це може бути не так актуально. По-перше, для того, щоб складати звітність за міжнародними стандартами, потрібно мати цілий штат досвідчених бухгалтерів, адже МСФЗ - це технічно і методологічно складніше, більший обсяг роботи. По-друге, це фінансовий аспект. Навіть якщо наявність звітності за міжнародними стандартами в перспективі може принести інвестиції, компанії необхідні ресурси і кошти, щоб перейти на МСФЗ, налаштовувати облікову програму та знайти досвідченого аудитора.
Тому для маленького бізнесу, який тільки починає свій шлях, не має сенсу дуже багато часу і коштів витрачати на складання фінансової звітності. А от в подальшому, коли бізнес активно зростає та розширюється, планує виходити на міжнародні ринки як в контексті торгівлі, так і в контексті залучення інвестицій, саме тоді слід звернути увагу на МСФЗ.
Поділіться кількома кейсами успішного переведення компаній на міжнародні стандарти?
Тетяна Пирог: Найбільш поширені на сьогодні кейси - це дійсно отримання фінансування за умови наявності якісної фінансової звітності за МСФЗ, дані якої підтверджені поважними аудиторськими компаніями.
І не тільки в контексті міжнародних інвестицій, а і в контексті банківських позик.
В наших кейсах останнім часом дуже поширений запит на складання фінансової звітності з МСФЗ з подальшим її наданням банку для прийняття рішення щодо отримання чи продовження співпраці по кредитам. Наразі всі такі кейси є успішними. Бізнесу вкрай важливо підтримувати обігові кошти на достатньому рівні.
Ми повноцінно консультуємо по всім файлам і вимогам стандартів в процесі переходу. Компанії можуть звертаються за консультаціями і після переходу, наприклад, для роз’яснення нових вимог стандартів, чи по нетиповим для них операціях. Після нашої трансформації і паралельного навчання бізнеси готові далі рухатися самостійно у питанні складання МСФЗ-звітності. Але бувають і випадки, коли потрібне наше постійне залучення. Часто компанія може звітувати за національними стандартами, але власник - іноземець.
виконавчий директор міжнародної інвестиційної компанії «Старт»Чи підтримуєте ви компанії у подальшому після переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності?
Олена Дядюн: Так, по-перше ми повноцінно консультуємо по всім файлам і вимогам стандартів в процесі переходу. По-друге, компанії можуть звертаються за консультаціями і після переходу, наприклад, для роз’яснення нових вимог стандартів, чи по нетиповим для них операціях, які виникли в діяльності.
Крім того, окремий важливий напрямок нашої діяльності - це навчання, його курує Тетяна Пирог. Тому одна з моделей співпраці передбачає як переведення на стандарти, так і навчання всього колективу у вигляді серії корпоративних тренінгів. Вони цінні саме індивідуальним підходом. І звісно, ми завжди на зв’язку готові підтримати наших клієнтів, коли виникають складні питання.
Після нашої трансформації і паралельного навчання бізнеси готові далі рухатися самостійно у питанні складання МСФЗ-звітності . Ми дуже радіємо цьому, тому що відчуваємо наочний результат нашої роботи.
До речі, бувають і випадки, коли потрібне наше постійне залучення. Часто компанія може звітувати за національними стандартами, але власник - іноземець. Чи наприклад, є потреба у складанні консолідованої звітності, коли більшість компаній у групі є НП(С)БО-зобов’язаними. У таких випадках компаніям зручно періодично звертаються до нас для підготовки таких пакетів звітності, аніж перевантажувати бухгалтерів, у яких і так безліч роботи в межах національного обліку та дотримання вимог ПКУ.
Фото: Олена Дядюн
Ми дуже відповідально ставимось до процесу навчання. Усі наші лектори і спікери є практиками. В нас немає суто теоретиків, які десь щось почули, вивчили і розповідають про це. Коли людина - практик, вона за більш стислий період часу може дати значно більше, ніж теоретик.
співзасновниця міжнародної інвестиційної компанії «Старт»Як відбувається процес навчання від МІК «Старт»?
Тетяна Пирог: Ми дуже відповідально ставимось до процесу навчання. Усі наші лектори і спікери є практиками. В нас немає суто теоретиків, які десь щось почули, вивчили і розповідають про це. Практика - дуже важлива. Адже коли людина - практик, вона за більш стислий період часу може дати значно більше, ніж теоретик.
Процес навчання реалізується у рамках різних корпоративних заходів. Ми співпрацювали як з невеликими компаніями, так і з корпораціями.
Сьогодні ми відкрили для себе новий напрямок організації бізнес-форумів, в рамках якого можна поєднати навчання, пошук партнерів, клієнтів та спілкування. Це не лише гарний майданчик для спілкування в професійних колах і бізнесу, а і платформа для вирішення різноманітних питань.
До прикладу, 6 грудня наша компанія виступає організатором форуму “Фінанси та перспективи” у Києві, який торкнеться тем автоматизації, міжнародних стандартів, аудиту та інвестицій. Ми запросили найкращих спікерів, професіоналів своєї справи, представників різних компаній та напрямків. Кожен зможе знайти для себе щось корисне у питаннях автоматизації фінансових процесів, міжнародних стандартів, аудиту, а також інвестицій у стратегічні проекти і навіть криптовалюти. Компанії поділяться власним досвідом вдосконалення процесів та роботи на закордонних ринках.
Анонси наступних заходів можна буде побачити на нашому сайті: https://start-in.com.ua/
Чи торкаються міжнародні стандарти фінансової звітності питання криптовалюти?
Олена Дядюн: Ні, міжнародні стандарти наразі не регулюють це питання. Тему криптовалюти поки піднімають лише на рівні різних форумів та конференцій, де аудитори та бізнес-спільнота це обговорюють. Тому пропозиції щодо того, в якій статті фінансової звітності можна знайти місце цьому активу, звісно є.
Які цифрові інструменти використовує ваша компанія у роботі?
Тетяна Пирог: Ми активно використовуємо діджитал-інструменти та сервіси у роботі. Насамперед це напрямок маркетингу, робота у соцмережах для просування нашого бренду та контакту з аудиторією. Активно використовуємо різні цифрові інструменти для дизайну, а також онлайн-сервіси для спілкування і роботи. Але водночас намагаємось усіляко перетягнути людей з онлайну в офлайн, наприклад, організовуючи наші заходи для бізнесу, але це дуже нелегко!
Фото: Тетяна Пирог
І, звісно, своєрідним цифровим інструментом в контексті МСФЗ-звітності є формат таксономії, з яким ми допомагаємо бізнесу розібратися якнайкраще.
Багато бізнесів почали переходити з російського софта на аналоги, які складнощі спостерігаються при переході?
Тетяна Пирог: Питання переходу українських компаній з російського програмного забезпечення для обліку і аудиту на українські чи міжнародні аналоги сьогодні дуже нагальне. На жаль, частина підприємств досі використовують 1С для бухгалтерії, хоча багато компаній уже давно працюють з іншими платформами.
Олена Дядюн: Справа у тому, що дуже важко безболісно перенести великий масив даних в інше програмне середовище, особливо, якщо це велика компанія. Багато бізнесів зараз у пошуках механізму цього переходу. Адже важливо, щоб облікова інформація даних компанії не постраждала і база не “втратилась”.
Нам відомі приклади, коли у компаній виникали труднощі, дуже довго відновлювалась інформація, а бухгалтери довгий час адаптувались до нових продуктів.
Я думаю, що уся бухгалтерська спільнота була б рада появі якісних українських аналогів, які б дозволили зробити цей перехід максимально простим і безболісним. Ми готові співпрацювати методологічно із українськими розробниками, щоб допомогти їм зробити інноваційний та професійний продукт.
