Облікова ставка Нацбанку: втрата економічних можливостей та сумнівний вплив на інфляцію
В експертному середовищі вітчизняних економістів зростає градус дискусії щодо оправданого надмірно високого рівня облікової ставки (25%) адже, як вважають опоненти рішення Нацбанку, це не залишає жодних шансів для розкриття потенціалу економічного зростання.
Ми вирішили висвітлити думки експертів, які дозволяють подивитися на проблему в контексті економічного прагматизму, а не політичної доцільності.
В теорії йдеться про пошук балансу з огляду на зв'язок між темпом інфляції, номінальною та реальною відсотковими ставками (реальний ВВП = грошова маса × швидкість обігу грошей) й дилему балансування ринків. Безумовно, коли фінансова маса перевищує товарну, в результаті зростатимуть ціни. Проте існує інша проблема, адже інфляція провокується на рівні фінансового сектору, коли нестача ресурсів породжує зростання ціни грошей через їх дефіцит, або ціну, яку формує регулятор через встановлення відповідного рівня ключової ставки.
Рішення утримання високої облікової ставки мотивується посиленням ризиків інфляції на тлі широкомасштабної війни, про що свідчать опитування щодо системних ризиків. Однак оголосивши ставку головним інструментом впливу на інфляцію, Нацбанк виключив такий фактор, як грошова маса. Відтак слід зазначити, підвищення ставки були запущені набагато пізніше від поворотів грошової бази (коли від монетарного послаблення перейшли до стискання).
Саме цим пояснюється парадокс повороту інфляції від підйому до спаду, які були досягнуті вже тоді, коли ставки ще відставали від інфляції у п’ять і більше разів. Отже, збільшення ставок жодного відношення до зменшення інфляції не мали, повороти до зменшення продиктувало лише стискання грошової маси.
Вплив високої облікової ставки
В поточних умовах підвищення облікової ставки не сприятиме ефективному стриманню інфляції й може створити умови для гальмування темпів росту ВВП.
Експерти дослідили, що одночасно з запровадженням облікової ставки у 25% відбувся перелом банківського кредитування від зростання до звуження, пише Економічна правда.
Згідно з аналітичним звітом Нацбанку, в I кварталі 2023 року банківський сектор отримав дуже високий прибуток – 34 млрд грн. Процентні доходи зросли суттєвіше, ніж витрати, переважно завдяки вкладенню вільної ліквідності у дохідні депозитні сертифікати НБУ та ОВДП. При цьому чистий гривневий корпоративний кредитний портфель і далі скорочується – у всіх групах банків, повідомляє УСПП. Експрес-опитування УСПП показало, що більш ніж половина підприємств взагалі кредитами не користуються через їх високу вартість. Але за умов здешевлення звичайного комерційного кредитування на загальних засадах до 8%, кредитування бізнесу могло б зрости щонайменше вдвічі.
Наразі рівень кредитування зменшився на десяту частину. Останні місячні дані відображають продовження падіння через здорожчання кредитів ще на 10 млрд грн. Проте регулятор виправдовується тим, що таке переохолодження економіки є необхідним непопулярним кроком заради подолання інфляції. Ба більше, така ставка цілком відповідає світовому тренду безпрецедентних підвищень ставок для подолання глобальної інфляції, запевняє НБУ.
Однак, як повідомляється, вже зараз ефект високої ставки себе вичерпав. Про це повідомляє економічний експерт Євген Дубогриз. «Інфляція у травні 15.3%, очікування на 2023 - 14.8%; безпекові ризики, знову ж таки, на мою думку, суттєво знизилися протягом останнього року, і навіть, мені здається, їх вже частково можна прорахувати; зараз, з огляду на другий пункт, думаю, що зниження ключової ставки дійсно може дати імпульс для зниження ставок за кредитами бізнесу, особливо, середньому та малому. Цього фактору не було, на мою суб'єктивну думку, пів року тому, тоді ставки за кредитами були суто функцією безпекових ризиків та невизначеності», пише він.
Немонетарний характер української інфляції
Слід також наголосити на немонетарному характеру української інфляції, тобто відсутності або слабкості впливу грошової маси на ціни. Фактично високою обліковою ставкою регулятор марно намагається перебити більш потужну протилежну дію грошей, а інфляція, яка насправді продиктована грошовою масою, використовується як привід для збереження високої облікової ставки.
Крім того, існування в Україні вищезгаданого фактора, який нівелює вплив облікової ставки на ціни, є очевидним подвійно – разом зі змінами маси грошової, ще маємо і скорочення товарної маси через руйнування заподіяних повномасштабним російським наступом та тривалою війною.
Ба більше, попри проголошену ціль долати інфляцію, фактично ставка діє у бік посилення інфляції, про що йдеться вище. Зокрема, переохолодження скорочує товарну масу на додаток до скорочень від війни, а емісія за сертифікати у 40 млрд грн збільшила грошову масу та посилила інфляцію приблизно на 5%.
Приклад секторального кредитування
Реалізація держпрограм, на кшталт 5-7-9%, довела, що, за доступності кредитів, бізнес прагне розвиватися попри повномасштабну агресію, і кредитування за такими програмами зростає, на відміну від падіння кредитування на загальних засадах через дорожнечу кредитів.
Нагадаємо, за урядовою програмою «Доступні кредити 5-7-9%» бізнес вже отримав 197 млрд грн, з яких минулого тижня було видано 1,8 млрд грн., зокрема, з початку 2023 року банки видали бізнесу 8,5 тис. кредитів на 30 млрд грн. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 61,6 тис. кредитів в обсязі 197 млрд грн. Здебільшого йдеться про виробників сільськогосподарської продукції.
Скорочення облікової ставки фактично стане системним макророзширенням локальних програм, яке буде більш ефективним, ніж сьогоднішні плани розширювати коло учасників цих програм, оскільки цей шлях обмежуються можливостями бюджету.
Найбільш наочно це видно з намірів розповсюдити державну підтримку від малих підприємств до великих. Наприклад, проєкт «Створення Національного фонду структурної трансформації…» передбачає, що відсотки будуть компенсовані для кредитів із сумарним обсягом до 700 мільярдів гривень. А це коштуватиме бюджету понад 70 мільярдів гривень. Крім того, запуск програми кредитування відновлення зруйнованих війною підприємств під 9% теж, на жаль, потребуватиме бюджетних витрат, зазначає експерт.
Тому зниження облікової ставки стане системним продовження ідей здешевлення кредитів тепер вже на загальнонаціональному рівні для всіх.
Інші негативні ефекти високої ставки
Висока облікова ставка Нацбанку буде супроводжуватися підвищенням інших ставок, у тому числі за депозитними сертифікатами, наслідком чого стануть більші процентні витрати Нацбанку за цими сертифікатами та нижчий його прибуток, що підлягає перерахуванню до Держбюджету.
Таким чином, намагання Нацбанку стримати інфляцію за допомогою високої облікової ставки призводить до комплексу негативних наслідків, серед яких два найбільш значущі: гальмування економічного зростання через зниження попиту на кредити підприємствами реального сектору економіки; зростання споживчих цін через трансляцію підвищення витрат на сплату відсотків за банківськими позиками у гуртові та роздрібні ціни.
Більшість наведених чинників зростання споживчих цін знаходиться поза межами впливу Нацбанку. За таких умов дієвість суто монетарних інструментів щодо зниження інфляції є обмеженою, а чергове збільшення облікової ставки в нинішніх умовах є суперечливим рішенням. Можливим негативним наслідком високого рівня облікової ставки можуть спричинити недосягнення прогнозованих темпів економічного зростання через зниження доступності залучення підприємствами банківських кредитів та збільшення їх вартості. Також, це призведе до підвищення темпів інфляції — через те, що реакцією підприємств, які залучили або залучать у майбутньому банківські позики, на підвищення відсоткових ставок за кредитами буде збільшення гуртових та роздрібних цін.
В підсумку слід зазначити, подібне розхитування, на жаль, продовжуватиметься, допоки регулятор відповідатиме не лише за фінансову стабільність (згідно з чинним законодавством), але й за економічне зростання та розвиток (що наразі назріло), що, втім, визначатиме зовсім інший рівень завдань, повноважень і взаємодії уряду та Нацбанку.
Нагадаємо, Світовий банк оприлюднив реліз червневої доповіді «Global Economic Prospects» в якій погіршив прогноз зростання ВВП України на 2023 рік до 2% з 3,3%, які він прогнозував у січні поточного року.